ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 р. < Текст >Справа № 73314/09

          Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                    Коваля Р.Й.

суддів                                                                         Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про зобов'язання виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулась 16.04.2009 року в суд з адміністративним позовом та просила визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, стягнути недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по лютий 2009 року та зобов'язати виплачувати надалі щомісячно допомогу по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір’ю ОСОБА_2.ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В зв’язку із чим має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка встановлює таку допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, відповідач у 2007-2009 роках таку допомогу виплачував у значно заниженому розмірі.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача виплатити позивачці недоплачену на дитину допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 01.08.2007 року до 31.12.2007 року в розмірі 1804 грн. 28 коп.  та відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період 22 травня 2008 року до 28 лютого 2009 року в розмірі 2381 грн. 76 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці не відповідають ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 ті від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», якими обмежувались виплати названої вище допомоги, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідним свідоцтвам про народження та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 означеного Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 56, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Беручи до уваги той факт, що положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата державної допомоги сім’ям з дітьми відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не відповідає Конституції України, тому місцевим судом зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано посилання відповідача на пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зважаючи на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не нараховувалось відповідачем з 09.07.2007 року, колегія суддів вважає, що в даному випадку слід застосовувати річний строк звернення до суду відповідно до ст.99 КАС України, оскільки законодавством інших строків з цього приводу не встановлено і відсутні підстави для його поновлення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід відмовити, так як позивачка лише 16.04.2009 року звернулася до суду з позовом.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI стосовно внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Одночасно з цим, слід зазначити, що цим Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.

Отже, колегія суддів вважає, що слід відмовити у призначенні допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 3 років за 2008 рік, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, то згідно з ч. 2 ст. 46 розділу V Закону від 26 грудня 2008 року N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На даний час діє Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (із змінами та доповненнями).

З аналізу наведеного, вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із зобов’язанням провести перерахунок такої за 2008-2009 роки являються безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, не можна погодитись з позицією суду першої інстанції, якою обрано юридично некоректний спосіб захисту сторони позивачки, позаяк в ч. 4 ст. 105 КАС України наведено законодавцем вимоги які може містити адміністративний позов, а ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи по суті. Так у разі визнання судом бездіяльності відповідача – суб’єкта владних повноважень протиправною, що має місце і в досліджуваних правовідносинах, суд може зобов’язати такого відповідача вчинити певні дії, які той зобов’язаний виконати, зокрема провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої державної допомоги. Суд може стягнути з відповідача на користь позивача певну суму грошових коштів лише у тому випадку, якщо така нарахована ним але всупереч закону не здійснена її виплата чи в разі відшкодування спричиненої шкоди. Причому спосіб захисту, обраний судом, не обов’язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у вимогах (друге речення частини другої статті 11 КАС України).

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

      Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 202, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області задоволити.

Скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2009 року по справі № 2а-880/09/0907 та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про зобов'язання виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                           Р.Й. Коваль

Судді                                                                                                 В.В. Гуляк

                                                                                                             Н.М. Судова-Хомюк