Справа № 212/5812/24

2/214/836/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

12 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання – Розстальної К. В.,

за відсутності сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткаченко І. Е., звернувся до суду з позовом, в подальшому подавши його у новій редакції (а. с. 73 - 77) на виконання ухвали про залишення позову без руху, у якому просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на двокімнатну квартиру, по АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту від 27.10.2021 померла ОСОБА_3 заповідала все належне їй майно позивачу ОСОБА_1 , який є її онуком. Постановою нотаріуса від 07.06.2024 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з тим, що він вважав, що з 29.06.2022 діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану відповідно до постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, відповідно до якої перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином в практичній площині до загального 6-місячного строку додається ще 4 місяці, що загалом становить 10 місяців.

Крім того, як на підставу поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивач вказує, що він тривалий час мешкає за межами України у м. Бішек Киргизької Республіки, що знаходиться на значній відстані між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна та він не був обізнаний про наявність заповіту.

Іншим спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 , який 29.04.204 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його внучатої тітки (двоюрідної бабусі) ОСОБА_3 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12.06.2024 справу направлено за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу (а. с. 27 - 28).

Після надходження справи до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, ухвалою від 17.07.2024 позовну заяву у первісній її редакції залишено без руху (а. с. 69).

На виконання вимог ухвали від 17.07.2024 представником позивача подано уточнену позовну заяву (а. с. 73 - 77).

Ухвалою від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, призначено підготовче судове засідання, витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепи Н. М. належним чином завірену копію спадкової справи № 32/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 105).

Ухвала від 22.07.2024 в частині витребування доказів виконана, суду надані витребувані докази (а. с. 108 - 128).

Ухвалою від 11.12.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті та встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються (а. с. 144).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник у поданій до суду заяві просив справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача (а. с. 154).

Судом встановлено зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 (а. с. 140).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся за його зареєстрованим місцем проживання, однак поштова кореспонденція була повернута до суду неврученою (а. с. 139 - - 139а, 146 – 147, 148 - 149).

Разом з тим, матеріали справи містять заяву відповідача, подану до суду 11.11.2024 про перенесення судового засідання, призначеного на цю дату з метою ознайомлення його з матеріалами справи та отримання юридичної допомоги (а. с. 137).

У поданій відповідачем заві, ним назначено ту саму адресу, за якою він викликався до суду – вул. Чехословацька, буд. 1, м. Кривий Ріг. Відповідачем суду не повідомлено, що місце проживання чи перебування його змінилося.

За резолюцією головуючого судді відповідачу була надана можливість ознайомлення з матеріалами справи та вчергове відкладено розгляд справи.

У судове засідання, призначене на 12.02.2025 відповідач не з`явився.

12.02.2025 року представник за довіреністю Грнчар А. О., який діяв і інтересах відповідача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника на амбулаторному лікуванні, що не дає йому змоги взяти участь у судовому засідання за станом здоров`я (а. с. 155).

З огляду на подану заяву, суд констатує: по-перше, до неї не долучено довіреності, про яку йдеться в заяві, по-друге до заяви не долучено доказів перебування заявника на амбулаторному лікуванні, по-третє перебування на амбулаторному лікуванні не було перешкодою заявнику особисто з`явився до суду та подати до канцелярії суду вказану заяву, чим він і скористався.

Крім того, статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є зокрема справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

З огляду на зміст заявлених позовних вимог, в силу закону дана справа підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а тому не є малозначною справою.

Документи, що підтверджують право Горнчар А. о. на заняття адвокатською діяльністю не додані до його заяви.

Згідно з Єдиним реєстром адвокатів України відомості, що Гончар А. О. є адвокатом, відсутні.

Отже, у даній справі Гончар А. О. як представник за довіреністю, відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, не може бути представником в суді, оскільки не є адвокатом. Крім того, його повноваження, діяти від імені відповідача у справі відсутні, зокрема згадана довіреність.

З наведених підстав, подана до суду заява ОСОБА_4 судом до уваги не приймається.

Неодноразове відкладення розгляду справи при наданні відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи, звернутись за юридичною допомогою до адвоката, подати відзив та користуватися іншими процесуальними правами, якими відповідач не скористався, не є перешкодою для розгляду справи.

За обставинами справи, дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи, строки розгляду якої обмежені.

Як передбачено ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02.

Таким чином, відповідач повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 223 ЦПК України установлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення таких причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути в порядку заочного розгляду цивільну справу.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 6).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого заповіла позивачу ОСОБА_1 все нележне їй майно (а. с. 18).

Вказаний заповіт посвідчено 27.10.2021 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Волошко О. М.

На підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2002 померлій ОСОБА_3 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19).

З наданої на виконання ухвали суду копії спадкової справи убачається, що приватний нотаріус Мазепа Н. М. відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.04.2024 до приватного нотаріуса Мазепи Н. М. із заявою про прийняття спадщини звернувся відповідач ОСОБА_2 (а. с. 109).

Позивач ОСОБА_1 08.05.2024, перебуваючи за кордоном, звернувся до нотаріальної контори України з заявою про прийняття спадщини. Його заява засвідчена 08.05.2024 ОСОБА_5 , приватним нотаріусом округу міста Бішкека Киргизької Республіки.

У матеріалах справи наявна копія вказаної заяви позивача ОСОБА_1 у засвідченому перекладі на державну мову та копія мовою оригіналу (а. с. 121 на звороті – 122, 123 на звороті - 124).

Копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини надана суду приватним нотаріусом Мазепою Н. М. разом з матеріалами витребуваної судом копії спадкової справи. На заявах ОСОБА_1 про прийняття спадщини в мові оригіналу та у перекладі на державну мову маються відмітки приватного нотаріуса Мазепи Н. М. про їх отримання 06.06.2024 з відповідними вхідними індексами (номерами).

З постанови приватного нотаріуса Мазепи Н. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 з підстав пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 звернувася з відповідною заявою 06.06.2024 (а. с. 127).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо територіальної підсудності поданого позову, то відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Отже, на поданий позов поширюються правила виключної підсудності.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом частини першої та третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічні роз`яснення викладені в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Судом встановлено, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому відповідно до ст. 1270 ЦК України крайнім строком подання заяви про прийняття спадщини є 13.05.2024.

Вирішуючи спір, судом враховано, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи за кордоном, реалізував своє волевиявлення на успадкування майна після сперті ОСОБА_3 , подавши відповідну заяву до нотаріальних органів України 08.05.2024, тобто у строки, встановлені ст. 1270 ЦК України. Його заява про прийняття спадщини від 08.05.2024 отримана приватним нотаріусом Мазепою Н. М. лише 06.06.2024, тому приватний нотаріус дійшла помилкового висновку, що спадкоємцем ОСОБА_1 пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд, не надаючи правової оцінки постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, дійшов висновку необхідність визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка ним по суті була подана у строки, передбачені ст. 1270 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу на необхідність дотримання принципу свободи заповіту як фундаментального принципу спадкового права, який корелюється зі свободою спадкування. Зрештою спадкоємці можуть не мати наміру спадкувати за законом, втім, виявлення заповіту може спонукати їх до виконання останньої волі спадкодавця. Спадкування після смерті близького родича, за особистим розпорядженням (останньою волею) спадкодавця, переважає інтерес інших осіб щодо можливого набуття права власності на спадщину.

Суд також звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та дії на час ухвалення цього рішення.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 р. «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

В подальшому, на підставі постанови КМУ від 09.05.2023 р. №469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану", пункт 3 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №164 був виключений.

Позивач добросовісно вважав, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», та розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.

Звернення ОСОБА_1 з даним позовом суд розцінює як передбачений законом спосіб захисту своїх прав та інтересів з метою реалізації свого права на спадкування за заповітом.

Можливий факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від права на спадкування.

Таким чином, право позивача на прийняття спадщини підлягає захисту шляхом визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 223, 258, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 – три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

       Відомості про учасників справи:

       Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання в Україні: АДРЕСА_3 , тимчасово зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

       Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

       Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено без проголошення 12 лютого 2025 року.

Суддя Сіденко С. І.