Справа № 274/724/24

Провадження №  2/0274/580/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"28" січня 2025 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Дерманської О. В.,

учасники справи, присутні в судовому засіданні:

відповідач та його представник адвокат Григоришин В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

25.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" (далі ТОВ «ФК «Фінтраст капітал») (до перейменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4887746 у розмірі 37 380 грн та судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» обґрунтовує тим, що 08.10.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір №4887746 про надання споживчого кредиту, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "М767215", за умовами якого відповідач отримала кредит на кредитну картку № НОМЕР_1 у розмірі 12 000, 00 грн, зі строком користування 30 днів, та повернення кредиту 07.11.2021, з можливістю пролонгації/автопролонгації кредитного договору (розділ 4 кредитного договору), зі сплатою процентів 1,90 % в день.

Кредитний договір № 4887746 був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «аАвентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

07.11.2021 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав та не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв`язку з чим відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.

15.11.2021 відповідач здійснив часткову оплату за кредитом у розмірі нарахованих процентів у суму 50, 00 грн

07.10.2022 відповідач здійснив часткову оплату нарахованих процентів на рахунок кредитора у розмірі 1930, 00 грн.

29.05.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 29-05/2023-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено на електронну пошту.

У порушення умов вищевказаного кредитного договору відповідач свої зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого у нього наявна заборгованість у розмірі 37380, 00 грн, з яких: 12 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 25 380, 00 грн - проценти за користування кредитом.

Вказану суму боргу та 2422 гривні 40 копійок судового збору і 10 000 грн витрат на правничу допомогу позивач просить стягнути із відповідача.

У судовому засіданні відповідач частково визнав позовні вимоги. Погодився, що має борг за тілом кредиту. В решті просить у задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 16.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Представника позивача  Столітній  М. М.  згідно поданого  клопотання  просить проводити розгляд справи за його відсутності,  позовні вимоги підтримав, просив замінити найменування позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал".

Прокольною ухвалою суду від 28.01.2025 суд замінив найменування позивача із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал".

Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що отримував кредит та на погашення боргу двічі вносив кошти у розмірі, які вказані у позовній заяві. Не погоджується на сплату процентів. Вказав, що він має інвалідність війни. Надав суду посвідчення.

Представник відповідача адвокат Григоришин В. Г. підтримав доводи відповідача. Вказав, що договір не було пролонговано та розмір процентів не узгоджуються із умовами договору. Також вважає, що витрати на правничу допомогу не підтверджені, їх розмір завищений, не співмірний зі складністю справи. Просить у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Суд встановив, що 08.10.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 4887746 про надання споживчого кредиту (далі Договір), за умовами якого товариство надає відповідачу кредит у безготівковій формі за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки у сумі 12 000, 00 грн, строком на 30 днів, який відповідно розділу 4 Договору може були пролонгований/автопролонгований, зі сплатою процентів за фіксованою стандартною процентною ставкою 1, 90 % в день. Договір підписаний ОСОБА_1 08.10.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М767215 (а.с. 16-25).

08.10.2021 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М767215 підписала паспорт споживчого кредиту, у якому зазначений розмір кредиту 12 000, 00 грн, строк кредитування - 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору, фіксована стандартна процентна ставка 693, 50 % річних (1, 90% в день) (а.с. 29-33).

Пунктам 4.3.1 Договору визначено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку - кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на - 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

За положеннями п. 4.3.2. Договору споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору.

Вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін передбачена в п. 4.2 Договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п.4.3 Договору письмово цим Договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину (п. 4.4. Договору).

ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на платіжну карту № НОМЕР_2 відповідача грошові у розмірі, встановленому договором, що підтверджується повідомленням ТОВ "ФК" Контрактовий дім" про успішність операції за договором ТОВ «Авентус Україна» №087/20-п від 08.07.2020, (а.с. 69-71).

Відповідно до розрахунку боргу станом 15.11.2021 ОСОБА_1 сплатив проценти в розмірі 50, 00 грн та 07.10.2022 1930, 00 грн (а.с. 36-66).

08.11.2021 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «Авентус Україна» направило повідомлення, у якому, посилаючись на п. 4.3.1 Договору товариство повідомило боржника про продовження строку дії договору на 90 календарних днів (а.с. 67-68).

З розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» нарахувало відповідачу борг за кредитним договором № 4887746 від 08.10.2021, станом на 28.05.2023 у розмірі 37380, 00 грн, з яких: 12 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 25 380, 00 грн - відсотки за користування кредитом (за період із 08.10.2021 до 05.02.2022) (а.с. 36-66).

29.05.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 29.05/2023-Ф, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників у тому числі і за кредитним договором № від 12.09.2021(а.с.131-139).

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 29-05/2023-Ф від 29.05.2023, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача у 37380, 00 грн, з яких: 12 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 25 380, 00 грн - відсотки за користування кредитом (а.с. 141).

Згідно з рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст капітал».

Норми права, які застосовані судом, аналіз доводів сторін, висновки суду

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач долученими до позову доказами довів, що був укладений кредитний договір та що товариство надало грошові кошти відповідачеві. Ці факти відповідач підтвердив у судовому засіданні.

Із розрахунку боргу вбачається,  що  ОСОБА_1   не виконав належним чином взяті на себе  зобов`язання та станом на 28.05.2024 утворилась заборгованість у розмірі 37 380, 00 грн. Розмір боргу складає: 12 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 25 380, 00 грн - відсотки за користування кредитом.

Відповідач не заперечив щодо наявності боргу за кредитом, проте вважає, що проценти нараховані невірно та він не має їх сплачувати.

Проте, заперечуючи проти позову, відповідач альтернативного розрахунку боргу суду не надав.

Оцінюючи наданий позивачем  розрахунок боргу, суд  вважає, що він  ґрунтується на умовах договору  № 4887746  від 08.10.2021, проценти нараховані за погодженою сторонами в договорі ставкою, в межах строку кредитування з урахуванням автопролонгації договору на 90 днів.

Тому розрахунок боргу є належним та допустимим доказом на підтвердженням розміру боргу відповідача перед позивачем.

За таких встановлених фактичних обставин, з огляду на те, що розмір боргу по кредиту доводиться розрахунком заборгованості та правильність нарахування боргу не спростовано відповідачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Оскільки суд задовольнив позов, а відповідач є особою із інвалідністю третьої групи внаслідок війни, та він від сплати судового збору звільнений, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422, 40 грн слід йому компенсувати за рахунок держави.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, які позивач просив компенсувати за рахунок відповідача, суд дійшов таких висновків.

На обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду Договір № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2024, звіт про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 на суму 10 000 грн (збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4887746, складення позовної заяви про стягнення боргу за кредитним договором № 4887746, подання позову в інтересах клієнта), рахунок на оплату по замовленню № 379/17/01 від 17.01.2024 на суму 10 000 грн, а також платіжну інструкцію від 18.01.2024 (а.с. 27, 28, 34, 84, 96, 99-101).

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судомна підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Гонорар в розмірі 10 000 грн визначений адвокатом за збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4887746, складення позовної заяви про стягнення боргу за кредитним договором № 4887746, подання позову в інтересах клієнта.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами є однотипними, не містять складнощів, не потребується ґрунтовного тривалого аналізу доказів та значного часу на виготовлення позовної заяви та подання позовної заяви.

Тому, керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи, що відповідач є особою із інвалідністю війни, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 3000 грн.

Такий розмір витрат є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) , часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" заборгованість за кредитним договором № 4887746 від 08.10.2021 у розмірі 37 380 гривень.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" судові витрати за правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" сплачений ним судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач -  Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", місцезнаходження за адресою: п/і 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 , код в ЄДРПОУ 44559822;

відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 06.02.2025 у зв`язку із перебування судді у відпустці із 03.02.2025 до 05.02.2025.

Суддя І. Ю. Хуторна