Справа № 287/2337/24

провадження 3/287/1758/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року         м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий ЦВМ Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області 01.12.1999 року, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 173701 від 03.11.2024 року встановлено, що о 13 год. 56 хв. 03.11.2024 року в районі околиці н.п. Хочино на напрямку н.п. Хочино (Україна) – н.п. тартар (рб) в районі 1117 прикордонного знаку на відстані 2 км до державного кордону (в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги) прикордонним нарядом «Секрет» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який рухався в пішому порядку в групі осіб в бік державного кордону з метою незаконно його перетнути. Своїми діями мав на меті незаконно перетнути державний кордон в складі грипи осіб та відповідно вчинив спробу, чим порушили вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.204-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1   не надходило.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причину неявки  ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 173701 від 03.11.2024 року, містяться: рапорт інспектора прикордонної служби – вищої категорії начальник відділення технічних засобів охорони державного кордону НОМЕР_2 прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_3 ) старшого сержанта ОСОБА_2 від 03.11.2024 року, схема виявлення правопорушника на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м.д. АДРЕСА_2 ) 03.11.2024 року та копія паспорту ОСОБА_1 .

Однак, вказані докази суд не може визнати такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження спроби незаконного перетину групою осіб державного кордону України.

Висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не може бути зроблено лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту інспектора прикордонної служби та схеми затримання порушників.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення може бути встановлена виключно на підставі доказів.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Натомість суду не подано жодних доказів щодо спроби незаконного перетину ОСОБА_3 в складі групи осіб. Зокрема не зазначено інших осіб, які входили до складу цієї групи, їх спільної мети та умислу на законний перетин державного кордону, координацію власних дій тощо.

А тому, судом не може бути зроблений беззаперечний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

У свою чергу суд не наділений правом самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопрушення, а також на власний розсуд змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Керуючись ч. 2 ст. 204-1, 221,  ст. ст. 247,  248, 278, 279, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя: М. Г. Русин