П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 540/658/20

Категорія:600110000          Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О.

          Місце ухвалення: м. Одеса

          Дата складання повного тексту: 07.11.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого  – Бітова А.І.

суддів             – Лук`янчук О.В.

                       – Ступакової І.Г.

при секретарі – Молодові В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року (про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі – Постанова №704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за посадою, з якої позивач був звільнений "заступник командира окремого мотопіхотного батальйону" для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просить вжити до керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 заходи судового реагування та процесуального примусу за образу під час судового провадження іншої сторони у справі, за прояв неповаги до суду та за зловживання процесуальними правами, постановивши окрему ухвалу та ухвалу про накладення штрафу з повідомленням про це його керівництва.

Вказану заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі подавався з метою образити позивача, що є відвертим нехтуванням правилами етичної поведінки та засадами адміністративного судочинства.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про постановлення окремої ухвали.

01 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про постановлення додаткового судового рішення, яким вирішити порушене в клопотанні від 21 жовтня 2024 року питання про застосування заходів судового реагування/процесуального примусу прохання про накладення на керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу за неодноразове зловживання процесуальними правами, та задовольнити його в повному обсязі (а.с.16-22 т.6).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

-          відмовивши у задоволенні заяви суд не надав оцінки доводам позивача щодо накладання штрафу, ні висновку про те, що підстав для його накладання немає;

-          апелянт наголошує, що в ухвалі слово "штраф" згадується в ній тричі, у вступній частині при зазначенні вимог клопотання, в мотивувальній частині в наведеній ст. 149 КАС України, а також в твердженні, що накладання штрафу є правом, а не обов`язком суду;

-          суттєві для правильного вирішення заяви обставини щодо оцінки доводів скаржника та щодо наявності чи відсутності підстав для накладання штрафу та рішення по суті цієї вимоги як такого не були повністю з`ясовані судом при постановленні оскаржуваного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року надана оцінка доводам позивача щодо накладення штрафу на відповідача та зазначено, що "постановлення окремої ухвали та накладення штрафу є правом, а не обов`язком суду. Під час розгляду справи суд не виявив будь-яких порушень закону з боку сторін, а тому заява позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає".

Таким чином, наведені у заяві доводи не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом надана оцінка доводам позивача щодо накладення штрафу та зроблено висновок про те, що підстав для його накладення немає.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, 252 КАС України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Статтею 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Отже, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (скаржника в адміністративному процесі), вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті заявлених позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою ст. 252 КАС України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.

Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.

Як вбачається з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року надана оцінка доводам позивача щодо накладення штрафу на відповідача та зазначено, що "постановлення окремої ухвали та накладення штрафу є правом, а не обов`язком суду. Під час розгляду справи суд не виявив будь-яких порушень закону з боку сторін, а тому заява позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає".

Таким чином, наведені у заяві доводи не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом надана оцінка доводам позивача щодо накладення штрафу та зроблено висновок про те, що підстав для його накладення немає.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2025 року.

Головуючий:                                                                                                     Бітов А.І.

Суддя:                                                                                                     Лук`янчук О.В.

Суддя:                                                                                                     Ступакова І.Г.