ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/129/25

провадження № 3/753/827/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

До Дарницького районного суду м. Києва 08 січня 2025 року з Державної екологічної інспекції Столичного округу надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2024 року серії № 000070, ОСОБА_2 , 12.12.2024, близько 11-15 год. перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 3Г, незаконно збував свіжу рибу загальною вагою 150 (сто п`ятдесят) кг, чим порушив порядок придбання, збуту об`єктів тваринного світу, без документів що підтверджують походження та законність придбання. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ст. ст. 7, 63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, будь яких пояснень, клопотань про відкладення розгляду до суду не подавав.

Також було надіслано СМС-повідомлення особі у відношенні якої було складено адміністративний протокол, за номерами телефону наявних у справі.

Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дарницького районного суду м. Києва. У зв`язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб . Законність набуття у приватну власність об`єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об`єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку. У передбаченому законом порядку права власників об`єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема, відповідальність несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу, а також, незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Частиною 1 статті 88-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

У відповідності до положення ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

На підтвердження того, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2024 року серії ЕПР1 № 000070, складений стосовно ОСОБА_1 ; опис знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, об`єктів тваринного світу, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів; розписка.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, йому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.88-1, 251, 252, 280, 283 285, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн. без конфіскації об`єктів тваринного світу.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п`ять гривень) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: І.В. МОНІН