Справа № 455/45/25

Провадження № 1-кп/455/109/2025

ВИРОК

Іменем України

       13 лютого 2025 року                                        м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2025141320000004 від 04.01.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вахрушеве Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України, українець, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, одружений, має статус ВПО,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 на початку грудня 2024 року (точна дата та точний час досудовим розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою перетину державного кордону, виступив пособником у вчиненні підробки «Довідки про перебування на консульському обліку», «Пенсійного посвідчення» та «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» перебуваючи в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, персональні дані своєї дружини ОСОБА_6 та її фотозображення, які були використані для підробки у невстановленому місці та невстановлений час «Довідки про перебування на консульському обліку» справа № 241218152743 від 18.12.2024, виданої Генеральним консульством України у Франкфурті-на-Майні, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про перебування її на тимчасовому консульському обліку у Генеральному консульстві України у Франкфурті-на-Майні, в якій були використані реквізити Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, «Пенсійного посвідчення» серії ААН № 648192 від 11.10.2024, виданого Пенсійним фондом України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке підтверджує призначення особі пенсії, як інваліду II групи загального захворювання, в якому були використані реквізити Пенсійного фонду України, «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААГ № 490186 від 17.09.2024, виданої Міжрайонною онкологічною МСЕК №2, м. Кривий Ріг на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення їй II групи інвалідності та її потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі, в якій були використані реквізити Міжрайонної онкологічної МСЕК №2 м. Кривий Ріг, а фактично остання не зверталась у Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні з метою постановки її на консульський облік, не оглядалась міжрайонною онкологічною МСЕК №2, їй не видавалась вищезазначена довідка до акту огляду МСЕК та в органах Пенсійного фонду України, як одержувач пенсії, на обліку не перебуває. Вище перераховані документи ОСОБА_4 отримав 20 грудня 2024 року в обумовленому місці, а саме у відділенні НОВА ПОШТА №35, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича 64, Дніпропетровської області..

Такими своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права з метою його використання.

Крім того, в подальшому, 25 грудня 2024 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що «Довідка про перебування на консульському обліку» справа № 241218152743 від 18.12.2024, видана Генеральним консульством України у Франкфурті-на-Майні, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про перебування її на тимчасовому консульському обліку у Генеральному консульстві України у Франкфурті-на-Майні, в якій були використані реквізити Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, нотаріально завірена копія «Пенсійного посвідчення» серії ААН № 648192 від 11.10.2024 виданого Пенсійним фондом України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке підтверджує призначення їй пенсії як інваліду II групи загального захворювання, в якому були використані реквізити Пенсійного фонду України, «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААГ № 490186 від 17.09.2024 виданої Міжрайонною онкологічною МСЕК №2, м.Кривий Ріг, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення їй II групи інвалідності та її потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі, в якій були використані реквізити Міжрайонної онкологічної МСЕК №2 м. Кривий Ріг, на ім`я його дружини ОСОБА_6 , є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості щодо перебування ОСОБА_6 на тимчасовому консульському обліку у Генеральному консульстві України у Франкфурті-на-Майні, призначення ОСОБА_6 II групи інвалідності та її потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі, призначення ОСОБА_6 пенсії як інваліду II групи загального захворювання, перебуваючи на пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Нижанковичі-Мальговичі», що розташований в смт. Нижанковичі, Самбірського району Львівської області використав завідомо підроблену «Довідку про перебування на консульському обліку» та нотаріально завірені копії, завідомо підроблених документів, а саме: «Пенсійного посвідчення», «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією», шляхом їх пред`явлення та надання інспектору державної прикордонної служби.

Такими своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, всі докази, зібрані на досудовому розслідуванні, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що в грудні 2024 року ( точну дату та час не пам`ятає), маючи намір виїхати за межі України, проте знаючи, що в період дії військового стану така можливість для чоловіків обмежена, надав невідомій йому особі, яку знайшов в мережі інтернет, персональні дані своєї дружини та її фотозображення, які невідома йому особа використала для виготовлення «Довідки про перебування на консульському обліку» справа № 241218152743 від 18.12.2024 на ім`я ОСОБА_6 , «Пенсійного посвідчення» серії НОМЕР_1 від 11.10.2024, «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААГ № 490186 від 17.09.2024. Після чого він 25.12.2024, знаходячись в пункті пропуску через державний кордон «Нижанковичі-Мальговичі», пред`явив прикордоннику вищевказані фальсифіковані документи, проте така підробка була одразу виявлена прикордонниками. У вчиненому щиро розкаюється, засуджує свої вчинки.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних проступках визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних проступків доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права з метою його використання та за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документу.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_4  суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 

При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є кримінальними проступками.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 зокрема те, що він раніше не судимий, враховується його сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, також враховується його стан здоров`я, зокрема те, що обвинувачений у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває.

Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд враховує те, що поведінка обвинуваченого в судовому засіданні була адекватною, свої показання він надавав послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.

Крім того, суд враховує обставину, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання.

Також, при призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України,  покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн, а за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. Позицію захисника, який погодився з прокурором в частині призначення покарання.

Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1,4 ст.358 КК України, що на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , з урахуванням його особи та обставин кримінальних правопорушень, слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч.1 ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.69 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.349, 368-371, 373-376 КПК України суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Речові докази, а саме: «Довідка про перебування на консульському обліку» справа № 241218152743 від 18.12.2024, видану Генеральним консульством України у Франкфурті-на-Майні, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріально завірені копії «Пенсійного посвідчення» серії НОМЕР_1 від 11.10.2024, виданого Пенсійним фондом України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААГ № 490186 від 17.09.2024, виданої Міжрайонною онкологічною МСЕК №2, м.Кривий Ріг, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12025141320000004 – залишити при матеріалах кримінального провадження №12025141320000004.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

               Суддя ОСОБА_1