Номер провадження 3/754/493/25

Справа №754/792/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2025 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженки м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 746026 від 18.12.2024, ОСОБА_1 18.12.2024 року о 12 год. 55 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав її, ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичної та психологічної шкоди, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на неодноразові виклики в суд на розгляд протоколу не з`явилися, про місце і час розгляду справи сповіщалися судовими повістками, які надсилались за місцем проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої про час та місце розгляду справи, на номери телефонів вказані в матеріалах справи надсилались повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначенні, як «доставлені» до абонента. Також ОСОБА_1 викликався повідомленням про розгляд справи відносно нього на сайті «Судова влада».

Суддя зауважує, що адміністративний протокол складався в присутності ОСОБА_1 , його обізнаність про здійснення розгляду справи судом в сукупності, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , триває значний проміжок часу, не скориставшись правом отримання судової повістки про виклик до суду, ОСОБА_1 є таким, що повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, а судом вжито всіх заходів, щодо надання останньому можливості брати участь у судовому засіданні.

Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, дана справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 який своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд керується рішеннями Європейського суду, в яких наголошується, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя виходить з достатності наявних в справі матеріалів для розгляду у визначеному порядку протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 статті 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина; асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних, тощо) по відношенню до постраждалої особи. При цьому, якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, такі дії не є домашнім насильством. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: копію термінового заборонного припису серії АА №534162 від 18.12.2024; копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; пояснення ОСОБА_2 написані власноруч; відеозапис з нагрудної відеокамери працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення протоколу.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 18.12.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі та долучених додатках, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що під час сварки ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити шкоди психічному чи фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , чи спричинив таку шкоду.

Водночас, сварка, з застосуванням нецензурної лайки, яка склалася між ОСОБА_1 та його матір`ю, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Разом з цим, з відеозапису вбачається, що конфлікт стався між ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_3 , потерпіла намагалась втрутитись та зупинити їх. Також пояснення потерпілою написані під диктовку працівників поліції.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наведеного суддя приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що в судовому засіданні в діях ОСОБА_1 не було встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК