ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

  11.02.2025                                                                            Справа №  914/71/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Тимцан Я. А., розглянувши матеріали заяви: Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами;

За позовом:    Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, м.Запоріжжя;

до відповідача: Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», м. Львів;

про: стягнення грошових коштів у сумі 283269818,69 грн (для повернення невідпрацьованого авансу).

За участю представників сторін:

від заявника: Якубович Віталій Петрович - представник;

від позивача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області подано Позовну заяву з вимогою про стягнення з Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», грошових коштів у сумі 283269818,69 грн, - для повернення «невідпрацьованого авансу», який сплачено Відповідачу згідно з умовами Договору №301 АМ-20 від 03.03.2020 про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. (суддя Стороженко О. Ф.) позовні вимоги було задоволено повністю та стягнуто з Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області 283269818,69грн (для повернення отриманого авансу) та витрати на судовий збір у сумі 939400,00грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.24р. рішення  Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 залишено без змін.

11.12.2024р., Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» подано заяву вх. № 4620/24 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024р. заяву передано судді С. В. Іванчук у зв`язку із настанням інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом.

Ухвалою суду від 17.12.2024р. відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» вх. № 4620/24 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами до повернення матеріалів справи № 914/71/24 із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 22.01.2025р. прийнято заяву за вх. № 4620/24 від 11.12.2024р. про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2025р.

Через систему «Електронний суд» позивач 06.02.2025р. подав пояснення за вх. № 3246/25.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 11.02.2025р. не забезпечив. Через систему «Електронний суд» позивач 05.02.2025р. подав клопотання за вх. № 3160/25 про відкладення судового засідання у зв`язку із захворюванням представника позивача.

Представник заявника в судове засідання 11.02.2025р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заявив усне клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із проведенням переговорів між сторонами з метою врегулювання спору у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1,2 ст.325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 22.01.2025р. явку  учасників справи визнано не обов`язковою.

Заявлене  клопотання позивача про відкладення розгляду заяви не містить обґрунтувань  обставин неможливості забезпечити участь у даному судовому засіданні іншого представника, не зазначено про обставини обґрунтованої неможливості проведення судового засідання без участі представника позивача. Визначення у клопотанні заявника підставою для відкладення проведення сторонами переговорів з метою врегулювання спору, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як вбачається із змісту ч.1 ст.202 ГПК України положення даної норми основною умовою для відкладення розгляду справи  визначають не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а    неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд враховує те, що в матеріалах справи наявні заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з доказами, що підтверджують викладені у ній обставини, та пояснення позивача із запереченнями щодо поданої заяви.

Наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» вх. № 4620/24 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог процесуального законодавства. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для задоволення заявлених клопотань, тому дані клопотання задоволенню не підлягають.

Позиція відповідача (заявника).

Заява обґрунтована тим, що суди при розгляді справи не змогли врахувати істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заявник зазначає, що 15.11.2024 року Торгово-промисловою палатою України видано Акціонерному товариству ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», від імені якого діє Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» сертифікат №3100-24-2100 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджується доказами, відповідно до переліку, наведеного у сертифікаті.

Заявник вказує, що такі докази частково були в матеріалах даної справи, також відомі сторонам з засобів масової інформації та опубліковані органами державної влади або органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Заявник стверджує, що настання форс-мажорних обставин за даним договором було об`єктивно відомо як для відповідача так і для позивача, оскільки Торгово-промислова палата України в листі 2024/02.0-7.1 28.02.2022р. підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Заявник зазначає, що для підтвердження форс-мажорних обставини саме в межах договору про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі № 301-АМ20 від 03.03.2020 року був змушений 17.10.2024р. звернутися до Торгово-промислової палати України.

Заявник стверджує, що позивач був повідомлений про даний факт і фактично визнає наявність форс-мажорних обставин, оскільки сторонами 06 грудня 2024 року підписана додаткова угода №62 до договору №301АМ20 від 03 березня 2020 року про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі» про продовження строку дії у зв`язку з форс-мажорними обставинами що підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 та сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України від 15.11.2024р. № 3100-24-2100, на підставі листа Генпідрядника від 26.11.2024р. № 1-2024/11/26, п.2.4 Договору №301АМ-20 від « 03» березня 2020 року до 31.12.2025 року.

Заявник вказує, що Господарським судом Львівської області та Західним апеляційним господарським судом не досліджувались та не розглядались докази, що стосуються неможливості вчасного виконання зобов`язань за договором, у зв`язку із чим відповідач вважає, що зазначена обставина, встановлена висновком Торгово-промислової палати України №3100-24-2100 від 15.11.2024р. є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 320 ГПК України.

Заявник зазначає, що ним не пропущено встановлений ст. 321 ГПК України строк звернення до суду з заявою про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року у справі № 914/71/24, адже висновок Торгово-промислової палати України №3100-24-2100 було отримано лише 15.11.2024р., а заяву подано до суду 10.12.2024р. Згідно із п. 2.1. Договору № 301АМ-20 від 03.03.2020,з урахуванням додаткової угоди №62 до договору №301АМ20 від 03 березня 2020 року - строк виконання робіт погоджено до 31.12.2025р.; а відтак кінцевий строк виконання робіт за Договором, станом на момент подання заяви не настав, зобов`язання тривають.

Заявник вважає, що порушене питання та нововиявлені обставини дають змогу встановити, що відповідачем належно виконувались умови договору, однак в силу надзвичайних та невідворотних подій не вдалось реалізувати (заактувати) їх фактичне виконання в строк визначений угодою.

Враховуючи наведене, заявник просить переглянути рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р., залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позиція позивача.

У поясненнях за вх. № 3246/25 від 06.02.2025р. позивач зазначив, що вважає заяву відповідача такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач вказує, що отримання сертифікату Торгово-промислової палати (ТПП) України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за договором, оскільки обставини форс-мажору, за загальним правилом, звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов`язання, проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань.

Позивач стверджує, що під час розгляду справи № 914/71/24 відповідачу були відомі обставини на які він наразі посилається як на нововиявлені, проте заяву № 237 про засвідчення форс-мажорних-обставин до ТПП України відповідач подав лише 17.10.2024 року тобто вже після подання апеляційної скарги (від 28.08.2024р.) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24. Тобто сертифікат Торгово-промислової палати України від 15.11.2024 року № 3100-24-2100 слід вважати не нововиявленою обставиною, а доказом в даній справі, який своєчасно не долучений відповідачем до матеріалів справи, проте який у тому числі не є підставою для відстрочення, або не виконання вимог Договору № 301-АМ-20 від 03.03.2020 року в частині повернення коштів суми невідпрацьованого авансу.

Позивач звертає увагу на те, що матеріали даної справи не містять доказів подання разом із відзивом на позовну заяву заяви про неможливість долучення до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини та його долучення в майбутньому.

Позивач зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

Позивач вказує, що обставини на які покликається відповідач були розглянуті та спростовані рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 року у справі № 914/71/24 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 року в зазначеній справі.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд відмовити у задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали заяви Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» вх. № 4620/24 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами та заслухавши присутніх представників сторін суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1    ст. 320 ГПК України    рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених    Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 статті 320 ГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної    пунктом 1    частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого

судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі № 910/11027/18 здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Нововиявленими обставинами заявник визначає, засвідчені у Сертифікаті Торгово-промислової палати України № 3100-24-2100 "Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; запровадження комендантської години на території Запорізької області; ракетні обстріли, віднесення з 01.02.2023 Запорізьку міську територіальну громаду до території можливих бойових дій; підрив російськими окупаційними військами Каховської ГЕС, необхідність виконати евакуацію плавзасобів, які мали місце в процесі виконання зобов"язань, за договором про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі" (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполі" "Під`їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі) (І черга будівництва) № 301-АМ20 від 03.03.2020 року

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із  заяви  про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник зазначає, що про вказані у сертифікаті Торгово-промислової палати України обставини, які утруднювали виконання зобов`язань за укладеним договором, було об`єктивно відомо як для відповідача так і для позивача, оскільки Торгово-промислова палата України в листі 2024/02.0-7.1 28.02.2022 підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (опублікований на офіційному сайті ТПП України).

Заявник також зазначає, що позивач був повідомлений про даний факт і такий фактично визнає наявність форс-мажорних обставин, оскільки сторонами 06 грудня 2024 року підписана додаткова угода №62 до договору №301АМ20 від 03 березня 2020 року про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі» (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через м. Кременчук) – Маріуполь «Під`їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі) ( І черга будівництва) про продовження строку дії у зв`язку з форс-мажорними обставинами що підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України від 15.11.2024 № 3100-24-2100, на підставі листа Генпідрядника від 26.11.2024 № 1-2024/11/26, п.2.4 Договору №301АМ-20 від « 03» березня 2020 року до 31.12.2025 року.(додаткова угода додається до заяви.

Із змісту рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024р. у справі № 914/71/24 вбачається, що відповідач покликався на наявність форс-мажорних обставин як підставу неналежного виконання зобов`язань під час розгляду даної справи, зокрема у рішенні зазначено, що відповідачем подано відзив та заперечення з обґрунтуванням безпідставності позовної вимоги, у яких, вказано, що незважаючи на форс-мажорні обставини, відповідач намагався виконувати певні роботи на об`єкті будівництва,  у постанові Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024р. зазначено, що листами (від 12.05.2022, 24.05.2022, 16.06.2022, 13.07.2022, 18.08.2022, 22.09.2022, 21.11.2022, 10.02.2023, 18.05.2023, 16.08.2023, 15.10.2023) позивач звертався до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області про відтермінування, у зв`язку з форс мажорними обставинами погашення наданих авансів по об`єкту будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі, в тому числі стосовно спірного авансу.

Із наведеного вбачається, що визначені заявником обставини були відомі заявнику як на час виникнення форс мажорних обставин так і  під час розгляду справи та прийняття судових рішень у даній справі, дані обставини визначалися, як підстави, якими відповідач обґрунтовував  причини неналежного виконання зобов`язань під час розгляду даної справи .

Враховуючи те, що заявнику зазначені обставини як нововиявлені  були відомі на час розгляду справи, відтак визначені заявником обставини в розумінні    ст. 320 Господарського процесуального кодексу України  не є нововиявленими обставинами .

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18.12.2014 №44(5) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у    ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України    листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1    засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до    Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Тобто ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України.    

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської дiяльностi    щодо кожного окремого договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифіката ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

Враховуючи встановлені обставини, вбачається, що відповідачу було відомо про обставини, які він визначає як нововиявлені на час спірних відносин та до прийняття рішення у справі. Отримання сертифікату  Торгово-промислової палати України фактично залежало від  суб`єктивної поведінки заявника. Однак, заявник звернувся до Торгово-промислової палати України лише 17.10.24р., тобто після прийняття рішення  у даній справі.

Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору). Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.  Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17.

Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, Постанова ВС від 07.06.2023 у справі 906/540/22)

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. позовні вимоги було задоволено повністю та стягнуто з Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області 283269818,69грн (для повернення отриманого авансу) . Рішення суду мотивовано тим, що, враховуючи відсутність допустимих доказів стосовно відпрацювання Генпідрядником усієї суми авансу (відсутність проміжних актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в) та факт виникнення, згідно з умовами п. 15.4 Договору і п. 2 Додаткової угоди №42, обов`язку з повернення невідпрацьованої суми авансу, позовна вимога про стягнення з відповідача невідпрацьованого авансу в сумі 283269818,69 грн. – повністю обґрунтована, що зумовлює наявність підстав для її задоволення.

          Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду,  форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. (Постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22).

          Як вбачається із матеріалів даної справи предметом розгляду було стягнення з відповідача невідпрацьованого авансу, у зв"язку із невиконанням зобов`язань за договором.

У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №913/869/14 вказано: "Разом із тим    ст.617 ЦК    встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми    ст.625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (ч.1    ст.625 ЦК). Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених    ст.625 ЦК    платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами".

Верховний суд зокрема зазначає, що правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. (Постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22).

Враховуючи те, що предметом розгляду у даному спорі було стягнення невідпрацьованого авансу у зв`язку із невиконанням   зобов`язань за договором,   наявність форс-мажорних обставин не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання.

Визначені заявником підстави для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 року у справі № 914/71/24 зводяться фактично до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та до дослідження судом нового доказу, а саме висновку Торгово-промислової палати України №3100-24-2100 від 15.11.2024р. Наведені заявником обставини не є тими фактичними обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" (п. 40) та від 29.10.2015р. у справі "Устименко проти України" (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу "res judicata" - принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Окрім цього належить зазначити,  як встановлено у процесі розгляду даної заяви, заявнику про обставини, які він визначає як нововиявлені було відомо на час їх настання та до прийняття судового рішення, тобто раніше дати складення сертифікату ТПП та поза межами встановленого ст 321 ГПК України строку для звернення із даною заявою.

Відтак, враховуючи вищенаведене, подані докази у їх сукупності та встановлені обставини, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, тому подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Понесені заявником судові витрати сплачені заявником за подання на розгляд до Господарського суду Львівської області заяви про перегляд судового рішення покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Onur Taahhut Tasimacilik Insaatticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», від імені якого діє Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» вх. № 4620/24 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 за нововиявленими обставинами відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024р. у справі № 914/71/24 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

     Суддя                                                                                      Іванчук С.В.