Справа № 2-6993/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючої судді - Кравчук Т.С.
при секретарі - Лахматової С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1.
Представники позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримали та просили суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідач до судового засідання не з’явився про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи заслухавши пояснення представників позивача, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка з липня 1989 року проживає в АДРЕСА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення від 16 червня 1989 року.
Ордер на житлове приміщення було видано на чоловіка позивачки - ОСОБА_5 як на основного квартиронаймача, з складом сім'ї у кількості чотирьох чоловік, до складу якої входили в тому числі позивачка, ОСОБА_1 та наш внук ОСОБА_2 1984 р.н.
30 серпня 2000 року чоловік позивачки помер.
В зазначеній квартирі на цей час зареєстровані позивачка - ОСОБА_1 з 14.07.1989 року та її внук - ОСОБА_2 з 25.10.2000 року. Фактично в квартирі проживаю тільки позивака.
Відповідно до виписки із домової книги про склад сім'ї і прописку від 05.03 2011 р., на сьогоднішній день позивачка є основним квартиронаймачем АДРЕСА_1 особовий рахунок відкритий на її ім'я.
Однак, її внук, Відповідач по справі, в АДРЕСА_1 не мешкає, останній період коли він використовував приміщення квартири для зустрічі своїх друзів та подруг - це період до 2005 року, а з 2009 року взагалі не з'являвся в ній.
В 2008 році позивачка зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю Приморської районна адміністрація Одеської міської ради в якості третьої особи, про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Підставою для звернення до суду з позовом про встановлення порядку користування житловим приміщенням стало те, що Відповідач в квартирі не проживає, усі витрати по утриманню зазначеної квартирі, в тому числі сплату комунальних платежів, позивачка здійснюю сама, а на її звернення з заявою до Приморської районної адміністрації про розподіл особистих рахунків їй було відмовлено, оскільки відсутня на це згода Відповідача.
17 серпня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси було винесено рішення по справі № 2-3512\09, відповідно до якого позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням - задоволено. Встановлено порядок користування АДРЕСА_1 шляхом залишення житлової кімнати площею 17,1 кв.м. в користуванні ОСОБА_1, житлової кімнати площею 11,9 кв.м. в користуванні ОСОБА_2, житлової кімнати площею 9.1 кв.м., приміщення кухні 7.0 кв.м. коридору 11.0 кв.м. та приміщення ванни та туалету в загальному користуванні.
За таких умов вбачається, що після прийняття рішення у справі у Відповідача фактично виникли права та обов'язки наймача житлової площі, які передбачені Главою 2 Житлового кодексу України.
Однак, навіть при наявності зазначеного рішення суду Відповідач і надалі не проживає в ній, ухиляється від здійснення витрат по утриманню в належному стані приміщень, які є в спільному користуванні, не з'являється в спірній квартирі, не сплачує квартплату.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.04.1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.
Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).
Підтвердження того, що Відповідач не проживає в спірній квартирі є акти від 06.06.2010 року, від 05.12.2010 року, від 03.09.2010 року та від 05.03.2011 року, складені за участю сусідів та засвідчені начальником дільниці №9 Комунального Підприємства «Житлово-комунальний сервіс»«Фонтанський».
Відповідно до ч. 1 ст.71 ЖК України за тимчасово відсутнім наймачем зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Виключення становлять випадки, наведені в ч. 3 ст. 71 ЖК України, однак Відповідача відсутній по місцю реєстрації з інших причин.
Згідно ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.04.1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.
З урахуванням того, що Відповідач не мешкає в квартирі більше двох років, він втратив своє право користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
З урахуванням викладеного вбачається, що є всі правові підстави для визнання Відповідача таким, що втратив право користування квартирою № 235 по Фонтанській дорозі, 39 в м. Одесі.
Таким чином, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 –задовольнити, визнати відповідача таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1.
На підставі вище висловленого та керуючись ст.ст. 71, 72, 107, 168 ЖК України, ст.. 397 ЦК України, ст.ст.. 3, 4, 118-121, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею –задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1984 року народження таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя:
14.09.2011
- Номер: 2/412/11714/11
- Опис: про визнання договору недійсним
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-6993/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Кравчук Т.С.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.02.2011
- Дата етапу: 06.10.2011