Справа № 2- 568/2007року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2007 року                                                                         м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді:                     Барашкова В .В.

при секретарі:                                             Шевчук І.Ю.

з участю сторін і представників сторін:  Максилевича В.М.  - представника позивача; ОСОБА_1. - відповідача; ОСОБА_2. - представника відповідачки.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання осіб такими,  що втратили право на користування житловим приміщенням,  суд , -

встановив:

Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3,  ОСОБА_4про визнання осіб такими,  що втратили право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав по мотивах викладених в позовній заяві,  просив суд постановити рішення,  яким визнати ОСОБА_3,  ОСОБА_4та їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 такими,  що втратили право на користування житловим приміщення -АДРЕСА_1 в м.  Івано-Франківську,  посилаючись на те,  що під час перевірки стану житлового фонду працівниками ЖЕО № 1 було встановлено,  що мешканці кімнати НОМЕР_1,  НОМЕР_2 - ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4. та їхній неповнолітній син ОСОБА_5. за місцем реєстрації тривалий час не проживають. Крім того зазначив,  що факт не проживання відповідачів у спірній квартирі підтверджується і комісійними актами ЖЕО № 1 від 25.01.2006 року,  15.03.2006 року,  17.05.2006 року,  04.07.2006 року,  22.08.2006 року та від 19.09.2006 року. Просив суд постановити рішення,  яким позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідачки в судовому засіданні позову не визнали,  посилаючись на те,  що вселення в км. АДРЕСА_1 в м.  Івано-Франківську відбулося на підставі ордеру НОМЕР_3,  виданого ВАТ «РОДОН». В даному помешканні разом з відповідачами проживають їхні неповнолітні діти -ОСОБА_5. та ОСОБА_6. Крім того зазначили,  що факт їхнього проживання в спірному житлі підтверджується і Довідкою ЖЕО № 1 від 14.02.2007 року про склад сім»ї,  Довідкою ЖЕО № 1 від 14.02.2007 року про відсутність заборгованості по квартплаті,  та квитанціями про оплату комунальних послуг. Комісійні акти ЖЕО № 1 від 25.01.2006 року,  15.03.2006 року,  17.05.2006 року,  04.07.2006 року,  22.08.2006 року та від 19.09.2006 року

вважають неправомірними,  посилаючись на те,  що вищевказані акти були складені без залучення свідків,  що ставить під сумнів їх достовірність. Окрім того зазначили,  що вони не є власниками жодного житлового приміщення,  зіславшись на довідку Івано-Франківського ОБТІ від 03.07.2007 року. Просили суд постановити рішення,  яким в позові відмовити.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_7суду пояснила,  що проживає в одному блоці з відповідачами по даній справі з 1990 року,  у них спільна кухня,  ванна. В гості до них вона не заходить в даний час,  однак стверджує,  що ОСОБА_3  та ОСОБА_4.,  а також їхні неповнолітні діти в спірному житлі не проживають з липня 2006 року,  в даному житлі проживають квартиранти. її сім»я стоїть в черзі на покращення житлових умов.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_8 суду пояснила,  що проживає по сусідству з відповідачами по даній справі. В помешкання ОСОБА_1 вона не заходить,  однак стверджує,  що в кімнатахНОМЕР_1,  НОМЕР_2 сім»я ОСОБА_1 не проживає,  останні заселили туди квартирантів,  які створюють несприятливі умови для проживання мешканцям блоку. Вона працювала на заводі ВАТ «РОДОН» і також претендує на покращення житлових умов,  можливо на спірні кімнати у разі їх звільнення. У кімнатіНОМЕР_1 сім»я ОСОБА_1 ніколи не проживала і ордеру на цю кімнату у них немає. Вона часто їздить на роботу в Польщу,  однак коли повертається,  то завжди проживає в своїй кімнаті. їй відомо про те,  що оплату за комунальні послуги спірних кімнат проводить ОСОБА_4.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_9 суду пояснив,  що перебуває у дружніх відносинах із сім»єю ОСОБА_1. Хоча вони і проживають у різних блоках,  однак він часто заходить в гості до відповідачів по даній справі,  а також часто зустрічається з останніми в межах гуртожитку. їхні діти разом навчаються у школі. Останній раз в гостях у сім»ї ОСОБА_1 він був тиждень тому назад. Йому відомо про те,  що у ОСОБА_1 немає заборгованості по комунальних послугах.

Заслухавши пояснення сторін,  свідків,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що в задоволенні позову слід відмовити  виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено,  що відповідно до рішення сесії Івано-Франківської міської Ради від 29.05.2003 року будинок по АДРЕСА_1,  що має статус гуртожитку,  передано у комунальну власність м.  Івано-Франківська на баланс ЖЕО № 1. Відповідачі по даній справі вселилися в спірне житло на підставі ордеру НОМЕР_3,  виданого ВАТ «РОДОН»,  на ім»я  ОСОБА_3  на сім»ю в складі трьох осіб.

Відповідно до  ст.  72 ЖК України,  визнання особи такою,  що втратила право на користування житловим приміщенням,  внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки,  проводиться в судовому порядку. Згідно ч. 1  ст.  71 ЖК України,  при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Як зазначалось,  суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів зібраних під час провадження по справі,  при цьому обов'язок доказування покладається на сторін цивільного процесу.

Представником позивача не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог,  натомість під час провадження по справі,  встановлено,  що відповідачі по даній справі проживають в спірному помешканні постійно разом з двома неповнолітніми дітьми. Даний факт підтверджується Довідкою ЖЕО № 1 від 14.02.2007 року про склад сім»ї,  Довідкою ЖЕО № 1 від 14.02.2007 року про відсутність заборгованості по квартплаті,  та квитанціями про оплату комунальних послуг. Крім того,  як вбачається з Довідки виданої Івано-Франківським ОБТІ від 03.07.2007 року № 1658,  право власності на нерухоме майно за ОСОБА_4.,  ОСОБА_3  та ОСОБА_5. не зареєстровано. Тобто крім спірного житла у відповідачів іншого помешкання немає.

Відповідно до  ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови,  за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло,  придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам,  які потребують соціального захисту,  житло

надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до  ст.  9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,  передбачених законом.

Між тим,  що стосується пояснення свідків ОСОБА_7. та ОСОБА_8. ,  то такі суд не приймає до уваги,  оскільки вищевказані свідки заінтерисовані в розгляді справи. Як вбачається з пояснень даних свідками під час слухання справи,  зокрема свідок ОСОБА_7.3азначила,  що її сім»я стоїть в черзі на покращення житлових умов,  а свідок ОСОБА_8 пояснила,  що працювала на заводі ВАТ «РОДОН» і тому також претендує на покращення житлових умов,  зокрема на спірні кімнати у разі їх звільнення. Тому в суду є підстави вважати їх пояснення упередженими,  а також як пояснення заінтерисованих осіб.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача не доведено суду тих обставин на які він посилається,  як на підставу своїх вимог,  а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного та керуючись  ст.   ст.  10, 11, 57-60 ЦПК України,   ст. 47 Конституції України,   ст.  9,  ч. 1,   ст.  71,  72,  ЖК України,   ст.  ст. 208, 212-215, 218,  ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3,  ОСОБА_4про визнання осіб такими,  що втратили право на користування житловим приміщенням - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.