Справа № 2-а-3064/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

           09.09.2011 року                                                                                                                         

Суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О. В., розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до   Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області про визнання відмови суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії протиправними та зобов`язання суб`єкта владних повноважень провести перерахунок та виплату державної соціальної підтримки "Дітям війни", -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду у серпні 2011 року  звернулася  позивач з названим адміністративним позовом, в якому посилалася на те, що  вона має статус „дитина війни” і їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В даний час такі виплати їй провадяться у значно нижчому розмірі. Вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі з вимогою про виплату соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак  їй було відмовлено.

          Позивач просить суд визнати відмову відповідача у перерахунку соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок соціальної допомоги та нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з лютого 2011 року з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та допустити негайне виконання постанови суду відповідно до ст. 256 КАС України.

           Суддя оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, заперечення надані відповідачем, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Так,  по справі встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.  Їй призначено та вона отримує пенсію по віку, що стверджено пенсійним посвідченням. Відповідно до довідки Управління Пенсійного Фонду у Володарському районі Київської області позивачу встановлено статус  „ Дитина війни ”, оскільки  відповідно до ст.1 Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни” – такою визнається особа , яка є громадянином України та на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової  війни їй було менше 18  років. Не погоджуючись з розміром отримуваної допомоги, позивач звернулася до управління Пенсійного Фонду  України в Володарському районі  із письмовою заявою провести перерахунок та виплатити недоотриману державну соціальну підтримку дітям війни у відповідності до чинного законодавства, проте їй в задоволенні прохання відповідачем було відмовлено.

Представник відповідача у своїх запереченнях, що надійшли до суду 05 вересня 2011 року,  посилається на  те, що стаття 6 Закону України  „ Про соціальний захист дітей війни” , згідно якої пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, є такою що діє , але як видно зі змісту , дана норма не передбачає , яким саме органом , Пенсійним органом або іншим органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії. Крім того, позивач ставить питання в своїх  позовних вимогах про зобов’язання нарахувати на її користь недоплачену  щомісячну соціальну допомогу , виходячи з положень ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , хоча законодавством  України не визначено поняття мінімальна пенсія за віком, як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” , а тому відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України  вирішити питання про реалізацію вказаного Положення можливо лише після внесення змін до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”. З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” було законодавчо врегульовано прийнятим 28.12.2007 року  Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107- VI, яким внесено зміни до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, де визначено , що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується  замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни. Згідно ст.14 Закону України   „ Про статус ветеранів війни , гарантії соціального захисту”, учасникам війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. З метою збереження  рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення соціальної допомоги, передбаченої Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „ Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян”. Згідно п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» № 3941-VI від 14 червня 2011 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік. Крім того відповідно до п. 2, 4 ст. 99 КАС України позивач вийшла за межі позовної давності. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

         З цими запереченнями відповідача можливо погодитися частково з наступних підстав. При вирішенні даного  спору  необхідно застосовувати  норми  Конституції України, які є нормами прямої дії. Зокрема ,  ст. 19 ч. 2 Конституції України,  вказує, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Позивач є „дитиною війни”, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання зазначеної підтримки „дітям війни”. Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які відносяться до „дітей війни”. Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадян України, які є „ дітьми війни”.

 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

          Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011 рік.

          Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

          Під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

          З огляду на вищевикладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України ,  при вирішенні даного спору слід керуватися  принципом законності , відповідно до якого органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові та службові особи зобов’язанні діяти лише на підставах , в межах повноважень та у   спосіб , що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчиненні вони на підставі , у межах повноважень та у спосіб , визначений Конституцією  і Законами України. Таким чином, є всі правові підстави для визнання відмови Управління Пенсійним Фондом України у Володарському районі Київської області у перерахунку та виплаті державної соціальної підтримки дітям війни гарантованої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”,  починаючи з дня коли позивач дізнався про порушення свого право – протиправною, відповідно до ст. 162 ч. 2 КАС України яка передбачає, що у разі задоволення  адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання  його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу  постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових  відносин.  

Позивач у своїх вимогах ставить питання про проведення перерахунку та виплати їй підвищення пенсії на 30 відсотків починаючи з лютого 2011 року. Однак, ст. 99 КАС України вказує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому вважаю, що проведення перерахунку та виплати  соціальної підтримки можливе починаючи з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, взявши до уваги, що позивач дізналася про порушене право,  отримавши лист про відмову у перерахунку від відповідача 07 червня 2011 року. Таким чином, позов підлягає  до часткового задоволення, тобто необхідно зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату соціальної доплати починаючи з     01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України  „ Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії за цей період.

          Відповідач   підлягає звільненню від сплати  судового  збору на  підставі  Декрету  КМУ «Про державне мито».

          Керуючись  ст.ст. 19,22,64,113,147,152 Конституції України , рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 – рп / 2008 , ст. 52 Закону України „ Про державний бюджет на 2010 рік”  , ст.ст. 1, 3, 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”  , ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове  пенсійне страхування”,   ст. ст.2 ,4, 6, 7, 8, 9, 10,  17, 99,  158, 159, 160, 161 – 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

          Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області  в перерахунку державної соціальної підтримки дітям війни , передбаченої статтею 6 Закону України  „ Про соціальний захист дітей війни”  ОСОБА_1 – протиправною.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області провести перерахунок та виплату, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  державної соціальної підтримки дітям війни передбаченої статтею 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” з розрахунку 30 % від мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно,  починаючи з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, з врахуванням проведених виплат за цей період.

          Допустити негайне виконання постанови.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною обчислюється з моменту отримання копії постанови.

      Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
              Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя:
О. В. Ткаченко