16.09.2011

  Справа №2-А-8322

2011р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  «16»вересня 2011 року Дзержинський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого: судді - Лазюк С.В.                                    

при секретарі Гребінник А.Ю.,

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, щодо нарахування та виплати  щорічної грошової допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до   Управління праці та соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, щодо нарахування та виплати  щорічної грошової допомоги до 5 травня, в якому просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щорічну допомогу до 5 травня, як жертві нацистських переслідувань та стягнути з відповідача недосплачену суму за  період з 2007р. до 2011р. з урахуванням індексу інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії „жертв нацистських переслідувань»” і відповідно до ст..3 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань” з 2006р. має право на отримання пільг, а саме: на щорічну разову допомогу до 5 травня. У 2007-2011р.р. така допомога їй виплачувалася у неповному обсязі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія положень ст..6-3 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань”, на підставі яких їй повинна була бути нарахована щорічна разова  допомога до 5 травня. Разом с тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеної допомоги. Просила визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену щорічну державну соціальну допомогу до 5 травня за період із 2007р. по 2011р. з урахуванням індексу інфляції, а також зобов’язати відповідача нарахувати їй упущену вигоду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова в судове засідання не з’явився, хоча в справі є наявні докази, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду заперечення проти позову.

Представник відповідача - Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат також в судове засідання не з’явився, хоча в справі є наявні докази, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду заперечення проти позову.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як особа, що в роки Великої Вітчизняної війни була насильно вивезена на примусові роботи до Німеччини, має статус учасника війни й користується пільгами відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а з 2006 року набула статус «жертви нацистських переслідувань», а відтак –отримала право на пільги, передбачені статтею 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а саме: отримання щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»передбачено, що особи які мають статус жертви нацистських переслідувань мають право і на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст..6 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань»фінансування витрат, пов’язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

В зв’язку з набранням з 01.01.2006 року чинності Законом України „Про жертви нацистських переслідувань», який визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо жертв нацистських переслідувань і спрямований на їх соціальний захист, ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені статтею 6-3 цього Закону, в тому числі й на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсії за віком.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, дію статті Закону України „Про жертви нацистських переслідувань”, з урахуванням ст.111 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36,ч.2 ст.56,ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, пп. 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.71, ст..ст.98,101,103,111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст.71 Закону України „Про держаний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6-3 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до Закону України „Про жертви нацистських переслідувань ”, державні гарантії жертвам нацистських переслідувань, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо доводів відповідачів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст..28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.. 6-3 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань ” має право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для розрахунку зазначеної щорічної разової допомоги до 5 травня, як жертві нацистських  переслідувань. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України „Про жертви нацистських переслідувань”, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щорічної разової допомоги саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, якими була зупинена дія положень ст..6-3 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань”, на підставі яких їй повинна була бути нарахована щорічна разова  допомога до 5 травня..

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління праці та соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня, передбачену ст..6-3 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008р. повинен був нараховувати та здійснювати позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня  у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок щорічної разової допомоги до 5 травня, як жертві нацистських переслідувань позивачу у розмірі трьох мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за 2007-2011 роки з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати у сумі: 2007 рік –950,18 грн., 2008 рік -1378,00 грн., 2009 рік –1424,00 грн.,2010 рік –1998,00 грн. і 2011 рік - 2172,00 грн.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність даного управління протиправною, в частині не нарахування щорічної разової допомоги до 5 травня, як жертві нацистських переслідувань, передбаченої ст..6-3 Закону України „Про жертви нацистських перелідувань” в розмірі, встановленому ст..28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період 2007-2011 роки.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача, що до поновлення пропущеного строку звернення до суду, також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, доплат не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує соціальні допомоги, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, на не отримані позивачем суми доплати до пенсії строки звернення до суду не розповсюджуються.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченої суми підвищень з урахуванням індексу інфляції суд визначає, що Постановою КМ України від 21.02.2001р. №159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадян втрати грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати” визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідач повинен сплатити на користь позивача суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, відповідно до п.4 зазначеної Постанови, де визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 оскільки відповідачем безпідставно була недорахована та невиплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2007-2011р. р.

На підставі викладеного, керуючись ст..64 Конституції України, ст..ст.3,6 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст..6-3 Закону України „Про жертви нацистських перелідувань”,ст..ст.7,8,9,10,11,71,160-163Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, щодо нарахування та виплати  щорічної разової грошової допомоги до 5 травня –задовольнити.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова по призначенню ОСОБА_1 та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2011р. р. неправомірними.

Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення у Дзержинському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2011р. р. у сумі: 2007 рік –950,18 грн., 2008 рік -1378,00 грн., 2009 рік –1424,00 грн.,2010 рік –1998,00 грн. і 2011 рік - 2172,00 грн.   з урахуванням індексу інфляції на день фактичної сплати.   

Зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2011р. р. , а саме: 2007 рік –950,18 грн., 2008 рік -1378,00 грн., 2009 рік –1424,00 грн.,2010 рік –1998,00 грн. і 2011 рік - 2172,00 грн., а всього: 7922 (сім тисяч дев’ятсот двадцять дві) гривні 18 копійок з урахуванням індексу інфляції.   

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Якщо суб’єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст.167 КАС України , був повідомлений про  можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10-ти денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову постановлено та надруковано власноруч суддею Лазюк С.В. у нарадчий кімнаті

 Головуючий:суддя:                                                                                                  С.В. Лазюк