ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

11 лютого 2025 року Справа №  280/11359/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного  управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного  управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач),  в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2024 року за № 695/с;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 №695/с від 19.06.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року по справі № 280/1011/24, а саме: посадовий оклад ТР 26: – 7 540,00 грн.; оклад за військовим званням: підполковник – 1 980,00 грн.; надбавка за вислугу років: – 50% – 4 760,00 грн.; надбавка за класну кваліфікацію: – 0% – 0,00грн.; надбавка за доступ до державної таємниці: – 10% – 754,00 грн.; надбавка за особливості проходження військової служби: – 65% – 6 600,75 грн.; премія: – 35% – 1 876,00 грн.; всього: 23 510,75 грн. та з урахуванням виплат які вже були призначенні позивачу, а саме індексації, щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” у повному обсязі та без застосування обмеження пенсії максимальним розміром.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, однак відповідачем відмовлено. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні),  протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

26.12.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№59748),  в якому зазначає, що вимога  здійснити перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів, ніж ті, які виплачувалися діючим військовослужбовцям року з 01.01.2023 є протиправною. Такоє вказує на передчасність вимог щодо індексації пенсії та виплати доплати 2000 грн. з 01.07.2021 пенсії постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше проведених виплат. Відповідач зазначає про необхідність застосування судом шестимісячного строку звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів  Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до  Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №280/1011/24, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30 серпня 2017 року), пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку  14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням розміру грошового забезпечення (включаючи додаткові види грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на  01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, за період з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року включно, та встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на  01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01 лютого 2023 року.

На виконання рішення суду по справі №280/1011/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 підготував  та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку від 19.06.2024 №696/с  про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії ОСОБА_1 , за нормами чинними станом на 01.01.2023.

Позивач, звернувся до відповідача з питання перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки, проте, листом ГУ ПФУ в Запорізькій області позивача повідомлено про те, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у перерахунку пенсії, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом № 2262-ХІІ визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018).

Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 Постанови № 704 Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно з Примітками Додатку 14 Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Виходячи з наведених вище приписів законодавства, пунктом 4 постанови № 704 (в редакції постанови № 103) визначено, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На момент набрання чинності Постановою №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови від 21.02.2018 року №103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Відновлено дію п. 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

При цьому, 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

За приписами ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Суд звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22 щодо застосування положень пункту 4 Постанови № 704, приходить до наступних висновків.

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).

Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 (на яку є покликання у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, спір у якій - подібно до цієї справи - стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 року по 6 листопада 2020 року відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у зв`язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.

У справах, про які мовиться вище, правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, має бути врахований при застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704 ).

За правилами частини 2 статті 51 Закону № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи висновки Верховного Суду до обставин справи, суд зазначає, що відповідач, не здійснивши перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зміст спірних правовідносин помилковим є зобов`язання відповідача перерахувати пенсію з наведенням конкретних розмірів грошового забезпечення, оскільки, як зазначено вище, перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідки, яка складається на направляється до територіального органу Пенсійного фонду колишнім роботодавцем, отже саме з видів та розмірім грошового забезпечення, зазначених у відповідній довідці, має виходити Управління. Визначення таких розмірів судом неможливо, оскільки зміст довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, сторонами не оспорюється, а тому не охоплюється межами даного судового розгляду.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням індексації, щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з огляду на зміст спірних правовідносин є помилковими, оскільки, припинення нарахування та виплати індексації, щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» судом не встановлено, відповідно до наданого розрахунку пенсії такі складові враховуються відповідачем у пенсії позивача.

Крім того, щодо позовних вимог в частині зобов`язання здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зауважує, що пенсія позивача згідно розрахунку максимальним розміром не обмежувалась, також відповідачем на виконання цього рішення ще не проведено перерахунок пенсії позивачу, тому такі позовні вимоги звернуті позивачем на майбутнє.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі незгоди з діями відповідача щодо перерахунку пенсії в подальшому позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду, якщо такі права по своїй суті і будуть порушені.

Щодо доводів відповідача у відзиві про те, що позивачем подано позов з пропуском строку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Цей позов поданий у межах строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, - протягом 6 місяців від дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши відмову у листі від 26.08.2024.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідна довідка про грошове забезпечення на підставі якої позивач просив відповідача провести перерахунок пенсії видана уповноваженим органом 19.06.2024.

До того ж, в даному випадку системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що за загальним правилом не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини державного органу у повному обсязі, а тому такі доводи відзиву не можуть бути визнані обґрунтованими.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 645,97 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного  управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,  – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2024 №696/с .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2024 №696/с, із врахуванням зазначених у довідці видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 645,97 грн (шістсот сорок п`ять гривень дев`яносто сім коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.02.2025.

Суддя                                                                                                         А.В. Сіпака