Справа № 298/127/25

Номер провадження 3/298/109/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кузьма-Чепурнова К.І., розглянувши матеріали справ, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого інженером ПАТ «Краматорський завод важкого верстатбудування», неодруженого, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №145572 від 05 січня 2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , 05 січня 2025 року о 13 год. 50 хв. на околиці населеного пункту Великий Березний (територія Великоберезнянської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги на відстані близько 5100 метрів до державного кордону України, на напрямку 119 прикордонного знаку, помічником начальника відділу-начальником відділення моніторингу обстановки ОСОБА_2 який виконував наказ на охорону державного кордону був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991,чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачена за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечив. При цьому вказав, що не мав наміру перетинати незаконно державний кордон України. Вказав, що наразі є місцевим жителем. До червня місяця проживав в селищі ОСОБА_3 та наразі проживає в місті Перечин, де також має постійне місце роботи, де має бронь. Вказує, що в селище Великий Березний, де наразі проживає його мати, їхав в гості до друга. В момент його затримання працівником прикордонної служби він рухався в протилежному напрямку від кордону, під час затримання показав всю відповідну документацію, однак його пояснення працівником прикордонної служби було проігноровано та затримано. В подальшому складено вказаний протокол про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Кузьма-Чепурнова К.І., заперечила наявність обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказала, що такі не ґрунтуються на об`єктивних доказах. Вказала, що ОСОБА_1 наразі є місцевим жителем – внутрішньо переміщеною особою, має постійне місце роботи, де має достойну заробітну плату та бронювання, стоїть на обліку у місцевому лікувальному закладі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_1 у вчиненні такого та чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану і такі його дії кваліфіковано за ч. 1ст. 204-1 КУпАП.

В положеннях ч. 1 ст. 204-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не наведено, які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ним, яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП.

З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне затримання від 05.01.2025; копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 ; витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 ; письмове пояснення ОСОБА_1 від 05.01.2025; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05.01.2025, згідно з яким під час огляду виявлено та вилучено для тимчасового зберігання у ОСОБА_1 : паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, військово-обліковий документ, витяг з наказу Мінекономіки про бронювання, мед-довідку, чотири купюри номіналом 20 гривень, одна купюра номіналом одна гривня, мобільний телефон; довідку про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 05.01.2025 з додатком.

Аналіз матеріалів справи про адміністративне правопорушення показує, що жодних доказів, які б могли прямо чи опосередковано вказувати на наявність ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.

Так, суддя критично оцінює такі докази, як, протокол про адміністративне затримання; та довідку про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 05.01.2025, оскільки такі не можна вважати об`єктивними доказами у справі.

Також судом береться до уваги, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, підтверджені відповідними доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 наразі є місцевим жителем, перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи, має постійне місце роботи.

Крім того, суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 затриманий на значній відставні від державного кордону, матеріали справи не містять відомостей про виявлення в нього речей та документів, які б прямо чи опосередковано свідчили про його намір незаконно перетнути державний кордон України. Крім того матеріали справи не містять доказів, про те, що ОСОБА_1 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 .

Також, до матеріалів не долучено відповідних документів на підтвердження належності місця затримання особи до контрольованого прикордонного району.

В силу положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року

№ 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Зважаючи на наведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення об`єктивних доказів, які б указували наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, зважаючи на положення ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також пояснення ОСОБА_1 та його захисника, надані ними в судовому засіданні, підтверджені відповідними доказами, доданими до таких пояснень, суддя констатує про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні такого адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. ст. 247, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя                                                                                 Ротмістренко О.В.