УКРАЇНА

_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ________________________

36000,  м. Полтава,  вул. Жовтнева, 18 тел.7-34-67

Справа №22а-40   2007 року                         Головуючий по 1-й інстанції

Плахотнік Г.М.  Суддя -доповідач- Триголов В.М.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця „22" дня                                           м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого -судді- Триголова В.М.

Суддів- Омельченко Л.М. ,  Бондаревської С. М.

при секретарі - Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДГІІ в Полтавській області на постанову Автозаводського райсуду м. Кременчука Полтавської області від „25" жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об"єднаної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення про неврахування права на податковий кредит у зв"язку з навчанням сина.

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кременчуцької ОДШ про визнання недійсним податкового повідомлення Кременчуцької ОДНІ від 05.10.2006 року в частині неврахування права на податковий кредит у зв"язку з навчанням сина,  посилаючись на те,  що вона є приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу та отримала від податкової інспекції повідомлення,  яким її зобов'язали сплатити прибутковий податок за 2004 рік у розмірі 8491 грн. Цю суму вона сплатила 11.10.2006 року.

Податкова інспекція зобов'язала її сплатити податок без урахування соціальної податкової пільги у вигляді податкового кредиту,  а саме суми

сплаченої нею за навчання у вищому навчальному закладі її сина ОСОБА_2 1985 року народження в розмірі 663 грн.

Вважає такі дії відповідача неправомірними та прохала зарахувати вказану суму в рахунок майбутніх платежів,  так як є платником податку,  резидентом,  має індивідуальний ідентифікаційний номер,  отримує доходи з джерелом їх походження з території України і внесла показники про всі доходи до декларації.

Представник Кременчуцької ОДПІ з позовними вимогами не погодився,  посилаючись на те,  що податковий кредит до приватних нотаріусів не застосовується,  так як вони не отримують заробітну плату від працедавця.

Постановою Автозаводського райсуду М. Кременчука Полтавської області від 25 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення ОСОБА_1 Кременчуцької ОДПІ від 05.10.2006 року в частині нарахування суми податкового кредиту у зв"язку з навчанням у вищому навчальному закладі сина ОСОБА_2,  1985 року народження.

Зобов"язано Кременчуцьку ОДПІ при обрахуванні податку з доходу приватного нотаріуса ОСОБА_1 визнати право на податковий кредит у зв"язку з навчанням у вищому навчальному закладі її сина та внести відповідні зміни до податкового повідомлення від 05.10..2006 року.

Зобов"язано Кременчуцьку ОДПІ зарахувати надлишково суму у розмірі 663 грн. в рахунок майбутніх платежів.

В апеляційному порядку вказану постанову оскаржила Кременчуцька об"єднана державна податкова інспекція,  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального закону,  невідповідність висновків суду обставинам справи.

При постановленні свого рішення суд не врахував,  що податковий кредит застосовується виключно до осіб,  які знаходяться у трудових відносинах з працедавцем та отримують заробітну плату.

Не враховано судом,  що діяльність нотаріусів регламентується Законом України „Про нотаріат" і відповідно до  ст. 3 цього Закону вона не є підприємницькою,  а нотаріуси є самозайнятими особами і їхні доходи не можуть розглядатись як заробітна плата.

Апелянт просить скасувати постанову місцевого суду,  ухвалити нову,  якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів,  перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог,  прийшла до висновку,  що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог п.4ч.1  ст. 202 КАС України,  підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

-          порушення   норм   матеріального   або процесуального права,  що

призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до вимог  ст. 5 п.5.11 Закону України „Про податок доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року,  платник має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до п.5.3.3. п.п.а  ст. 5 Вказаного Закону,  платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати,  фактично понесені ним протягом звітного року:

-         суму коштів,  сплачених платником податку на користь закладів

освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми

навчання такого платника податку,  іншого члена його сім"ї першого

ступеня спорідненості,  але не більше суми,  визначеної у п.п.6.5.1 п., 6.5

 ст. 6 цього Закону у розрахунку за кожний повний або неповний місяць

навчання протягом звітного податкового року.

Такі витрати включаються:

-        при навчанні платника податку або іншого члена його сім"ї

першого ступеня спорідненості - до податкового кредиту одного з таких

членів за їх вибором.

Відповідно до абзацу 9 п.6.3.3.  ст. 6 названого Закону податкова соціальна пільга не застосовується до доходів,  визначених п „є" цього закону.

Згідно п.п."е" п.6.3.3.  ст. 6 цього Закону податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку,  якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи,  як:

є/ доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності,  а також іншої незалежної професійної діяльності.

Судом вірно встановлено,  що ОСОБА_1 здійснює свою діяльність як приватний нотаріус.

На підставі податкового повідомлення Кременчуцької ОДПІ від 05.10.2006 року ОСОБА_1 сплатила 12.10.2006 року 8491 грн. прибуткового податку за 2004 рік без урахування податкового кредиту на навчання сина ОСОБА_2,  1985 року народження в сумі 633 гривні.

Задовольняючи позовні вимоги,  місцевий суд виходив з того,  що податковим законодавством встановлено обмеження при нарахуванні податкового кредиту лише в тому випадку,  коли особа не є резидентом та не має індифікаційного номеру.

Такий висновок є помилковим,  так як суперечить вимогам вищенаведеного закону.

Судом не враховано,  що вимоги останнього стосовно нарахування податкового кредиту застосовуються лише до категорії осіб,  які знаходяться з працедавцем в трудових відносинах та отримують заробітну плату.

Оскільки позивачка є приватним нотаріусом та відноситься до категорії  „самозайнятих  осіб",  які отримують доход,    що не є  заробітною  

платою,  то податковий закон щодо нарахування податкового кредиту до неї не застосовується.

Колегія суддів прийшла до висновку,  що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права,  а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови,  якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись  ст.  ст. 195,  п.3  ст. 198,  п.4ч.1  ст. 202 КАС України,  П.5..1.1.П.5.3.3. п „а"  ст. 5,  п.п.5.6.1. п.6  ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року,  колегія суддів, -

П ОСТАНОВИЛА:   

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області задовольнити.

Постанову Автозаводського райсуду М. Кременчука Полтавської області від 25.10.2006 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення про неврахування права на податковий кредит -відмовити.

Постанова набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.