Головуючий 1 інстанції Наюк Л.М.

Справа № 22-6406,  2006р.  Доповідач Курило В.П.

Категорія 21

УХВАЛА Іменем України

25 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В:П.                .                         

суддів Саніковой О.С., Олєйникової Л.С. при секретарі    Чернишенко К.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області до ОСОБА_1, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія", Відособленого підрозділу „Шахта Іловайська", Харцизькоъміської санітарно-епідеміологічної станції, Державної комунальної установи Центральна міська лікарня, Обласної клінічної лікарні профзахворювань, Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України про скасування повідомлення про професійне захворювання Інституту медицини праці АМН України за НОМЕР_1. та акту розслідування хронічного професійного захворювання і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області, зацікавлені особи Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія", Харцизька міська санітарно-епідеміологічна станція, Державна комунальна установа Центральна міська лікарня, Обласна клінічна лікарня профзахворювань, Клініка професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди та призначення страхових виплат.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційний суд Донецької області надійшла апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в місті Харцизьку на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року, яким в позові відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в місті Харцизьку про скасування повідомлення про професійне захворювання Інституту медицини праці АМН України за НОМЕР_1. та акту розслідування хронічного професійного захворювання відмовлено, а позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди та призначення страхових виплат задоволено частково. Визнано неправомірними дії відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в місті Харцизьку в частині відмови призначення йому соціальних виплат.

Стягнено з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в місті Харцизьку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в місті Харцизьку призначити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування ставиться питання про скасування рішення суду. Апелянт просить постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м. Харцизьку, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, є незаконним та необгрунтованим, суд невірно дав оцінку фактичним обставинам справи. Акт за формою П-4 складений з порушенням вимог його складання, але судом не зроблено ніяких висновків з цього питання. Суд не прийняв до уваги, що у виловлених на шахті „Іловайська" гризунів при дослідженні збудник лептоспірозу не виявлений. Жодного документа, який би спростував ці дослідження відповідачами не надано. Судом не з'ясовано, де ще, крім дома та роботи, міг інфікуватися потерпілий.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. у вересні 2003р., працюючи в ДВАТ „шахта „Іловайська" ІНФОРМАЦІЯ_1 ділянки шахтного транспорту, захворів лептоспірозом, що віднесений до категорії професійних захворювань. Згідно первісного витягу з огляду МСЕК від 1.02.05р. ОСОБА_1. втратив 70% професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - отриманим лептоспірозом у 2003 р. Суд, на підставі медичної літератури встановив, що основним резервуаром збудника лептоспірозу, особливо в містах - є криси, які забруднюють своїми виділеннями оточуюче середовище, водойми. Особливо підвищена захворюваність серед окремих груп населення пов'язана з роботою на шахтах, де є гризуни.

Відповідно до акту комплексної перевірки за епідпоказниками від 14-15.10.2003р. заселеність вироблень гризунами підтверджена робітниками шахти. Крім того, дератизаційні роботи провадяться лише на поверхні шахти, у підземних виробках вказані роботи не проводились. Робоче місце відповідача ОСОБА_1 знаходилось під землею в обводнених виробках, вони представляють найбільшу небезпеку відносно інфікування лептоспірами, так як передача їх відбувається через воду, в яку потрапляють виділення гризунів. Таким чином, Харцизька міська СЕС не виключила можливості зараження хворого під час виконання ним підземних робіт. Згідно карти епідодослідження ОСОБА_1 з заповненим вкладним листом, обставинами виникнення захворювання є порушення гігієни праці, предметом якої є вивчення впливу умов праці на здоров'я працівників та розробка комплексу організаційних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, необхідних для оздоровлення цих умов. Також цією картою було підтверджено наявність гризунів на шахті та робота хворого у обводненій виробці. Слідів життєдіяльності гризунів за місцем мешкання хворого не виявлено, тобто єдиним можливим місцем зараження є „Шахта „Іловайська".

Судом першої інстанції також встановлені значні порушення санепідеміологічних приписів керівництвом „Шахти „Іловайська", оскільки спеціалісти санепідемстанції на протязі значного періоду не були допущені до території шахти для оцінки заселеності підземних вироблень гризунами та їх відлову. Протягом декількох років не був укладений договір з відділами ОПД Іловайської залізничної та Харцизької міської санепідемстанціями на проведення дератизаційних заходів по скороченню чисельності гризунів.

Постановою від 22.03.2005р. відділення Фонду відмовило ОСОБА_1 у страхових виплатах на підставі ст. 37 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" мотивуючи це тим, що в суді розглядається   позовна   заява   про   визнання   акту   розслідування   профзахворювання ОСОБА_1   недійсним. Але судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 подав до Фонду офіційні документи про свій страховий випадок.

Також судом першої інстанції встановлено, що відділення Фонду на протязі декількох років змушувало потерпілого ОСОБА_1 доводити професійний характер отриманого захворювання, не виплачувало потерпілому страхові виплати, а також розпочало судову тяганину відносно ОСОБА_1, що також негативно вплинуло на стан його здоров'я та емоційне відчуття.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Суд  встановив,  що  зараження  відповідача ОСОБА_1  скоїлось  на  його робочому місці. Проведені перевірки та складені в результаті них документи свідчать про те, що  на шахті  „Іловайська"     дійсно присутній збудник лептоспірозу,  а халатне відношення   керівництва   шахти   до   санепідеміологічних   приписів   лише   збільшує можливість вказаного зараження.

Доводи апеляційної скарги, що у виловлених на шахті „Іловайська" гризунів при дослідженні збудник лептоспірозу не виявлений є безпідставними, оскільки судом встановлено, що той факт, що у дослідженого в лабораторії особливо небезпечних інфекцій облсанепідемстанції гризуна у віці не більше шести місяців не були виділені лептоспіри, не є обґрунтованим та вагомим, так як для гризунів даного віку не характерне лептоспірозоносійство. Суд фактично встановив, що отримане захворювання ОСОБА_1 викликане безпосереднім контактом з джерелом інфекційного захворювання. Також необгрунтованими суд вважає доводи апелянта про те, що акт П-4 від 3.12.04р. оформлений неналежним чином.

Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін і дійшов правильного висновку про те, що повідомлення про професійне захворювання Інституту медицини праці м. Києва, а також акт розслідування хронічного професійного захворювання від 03.12.2004р. є законними.

При цьому суд першої інстанції задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 правильно дійшов висновку, що дії відділення Фонду соціального страхування є неправомірними і посилання Фонду на ст. 37 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при відмові страхових виплатах є незаконним, тому що зазначена стаття не передбачає викладеного Фондом формулювання відмови. Судом вірно врахований ступінь моральних страждань потерпілого і наявність тяжких наслідків і в межах обумовленої законом суми правильно визначено розмір грошової компенсації моральної шкоди позивача.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 304, 307,308, 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але вона може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.