Головуючий 1 інстанції Гаврилов В.А.

Справа №   7120,   2006 р.    Доповідач Курило В.П.

Категорія 27

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня  2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів   Санікової О.С., Олейнікової Л.С.

при секретарі  Чернишенко К.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-обчислювальний центр Союзу експертів України" про спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-обчислювальний центр Союзу експертів України" про спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди.

Він посилався на те, що у періодичному виданні ІНФОРМАЦІЯ_1 засновником якого є відповідач, була опублікована редакційна стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2.

В зазначеній статті відповідач розповсюдив інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача. Зокрема була вказано: " для визначення страхового відшкодування володільцю транспортного засобу закон передбачає залучення тільки експертів, тобто тих осіб, які відповідно до Закону України атестовані і внесені до Державного реєстру судових експертів, оскільки іншого тлумачення поняття „експерт" закон не дає". Таке твердження не відповідає дійсності і зачіпляє права і інтереси позивача, який є ІНФОРМАЦІЯ_3.

Розповсюдженням недостовірної інформації йому завдано і моральну шкоду, оскільки співробітники страхових компаній, з якими він працює, починають вимагати пояснень про можливість подальшої роботи з ним через те, що він не є судовим експертом. Для відшкодування заподіяної моральної шкоди його діловій репутації він просив стягнути з відповідача 15000 грн. і зобов"язати відповідача надрукувати спростування недостовірної інформації.

Рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26 травня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Він посилається на те, що суд встановленим фактам і доказам дав неправильну правову оцінку і безпідставно відмовив в задоволені позовних вимог. Відповідач поширив щодо нього недостовірну інформацію, яка принижує його честь і гідність і ділову репутацію і заподіяв тим самим моральну шкоду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивач є ІНФОРМАЦІЯ_3. Здійснює свою діяльність у якості президента Експертної компанії „Укравтоекспертиза-холдінг".

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-обчислювальний центр Союзу експертів України" є засновником періодичного видання ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаного видання надрукована редакційна стаття під назвою « Інструкция о назначении и проведении судебных экспертиз и экспертных исследований и научно-методические рекомендации по вопросам подготовки и назначении судебных экспертиз».

Вказана публікація не порушує законних прав і інтересів позивача через те, що містить в собі достовірну інформацію. Тому для спростування інформації і відшкодування моральної шкоди не має підстав.

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо через те, що вони не відповідають обставинам справи.

Звертаючись в суд з позовом про спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що у редакційній статті відповідача « Інструкция о назначении и проведении судебных экспертиз и экспертных исследований и научно-методические рекомендации по вопросам подготовки и назначении судебных экспертиз» розповсюджена інформація, яка не відповідає дійсності і принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача.

Згідно ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї та права вимагати вилучення будь якої інформації, а також право відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок розповсюдження про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на заперечення, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. З цієї ж норми Закону передбачається, що негативна інформація, яка розповсюджена про особу, є недостовірною.

Таким чином, для спростування інформації у відповідності до ст. 32 Конституції України і ст. 277 ЦК України потрібна наявність трьох складових : розповсюдження інформації про особу, щоб ця інформація не відповідала дійсності і принижувала честь, гідність і ділову репутації цієї особи.

Аналіз статті, що оспорюється позивачем, дає підстави стверджувати, що відповідач не розповсюджував про позивача взагалі будь якої інформації. Стаття носить загальний характер, в ній містяться роздуми редакції щодо застосування Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Прізвище позивача або іншої фізичної особи в статті не називається і взагалі вона не містить про фізичні особи будь яку інформацію.

Доводи позивача про те, що статтею зачіпляється його ділова репутація через те, що автор статті надає перевагу судовому експерту, як спеціалісту, який оцінює вартість страхових відшкодувань, безпідставні і не переконливі.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Висловлюючи свої роздуми щодо порядку застосування тих або інших положень закону,  відповідач  діяв в межах праву наданих йому ст..34 Конституції України. Порушень закону, інтересів інших осіб, у тому числі позивача ним не допущено.

За таких умов підстав для задоволення позовних вимог не має.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що про позивача розповсюджена інформація, але вона є дійсною, у той час, як розповсюдження інформації про позивача взагалі не було.

Відповідно до п.З ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.

Тому судова колегія рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення. Враховуючи, що позовні вимоги не грунтуються на законі в їх задоволені необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення його особистого немайнового права заподіяна моральна шкода, то вона підлягає відшкодуванню.

Звертаючись в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що така шкода йому завдана розповсюдженням недостовірної інформації, тобто порушенням його особистих немайнових прав.

Але такі вимоги не грунтуються на законі через те, що факту порушення його прав і свобод діями відповідача не встановлено.

Керуючись ст. 304, 307, 309 ЦПРК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26 травня 2006 року скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-обчислювальний центр Союзу експертів України" про спростування інформації і відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення суду апеляційної інстанції.