Головуючий 1 інстанції Мирошниченко В.В.
Справа № 22-6866, 2006р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 21
РІШЕННЯ Іменем України
25 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П.
суддів Саніковой О.С., Олєйникової Л.С.
при секретарі Чернишенко К.Ф.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 25 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Петровському районі м. Донецька, посилаючись на те, що з 1976р. вона працює на підприємстві ВАТ „Донецький текстиль". 12 вересня 2003р. при виконанні трудових обов'язків з нею трапився нещасний випадок і вона була травмована - закритий гвинтообразний перелом лівого плеча зі зміщенням, черепно-мозкову травму. Був складений акт за формою Н-1. 11.02. 2004р. висновком МСЕК їй була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 25% терміном на 1 рік до 11.02.05р. Повторно висновком МСЕК 21.02.05р. їй була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 25% строком по 23.02.2007р. Позивачці було встановлено діагноз наслідки виробничої травми 12.09.2003р. у вигляді зросшогося окольчатого перелому лівої плечової кістки. Післятравматичний лівосторонній брахеоплексит з ушкодженням лівого ліктьового і серединного нерва. Уміренний парез лівої руки. Остаточні явища черепно-мозкової травми.
Позивачка вважає, що їй заподіяна також моральна шкода. їй встановлена стійка втрата працездатності на 25%, в неї серйозні порушення здоров'я із стійким розладом функцій організму після перенесеної травми, що приводить до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Вона відчувала сильний фізичний біль під час і після травми, в теперішній час постійно болить плече, слабкість в руці. Постійно болить голова і очі, вона вимушена постійно лікуватись, відвідувати лікувальні установи. Просила стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000 грн.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 25 травня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 11 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Петровському районі м. Донецька в просить рішення скасувати і відмовити їй в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачкою не надано належних доказів спричинення їй моральних страждань, відповідачем нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати в повному обсязі, оплачується санаторно-курортне лікування. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.'
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати.
Судом першої інстанції встановлено, що при виконанні трудових обов'язків з ОСОБА_1. трапився нещасний випадок і вона була травмована - закритий гвинтообразний перелом лівого плеча зі зміщенням, черепно-мозкову травму. Був складений акт за формою Н-1. 11.02. 2004р. висновком МСЕК їй була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 25% терміном на 1 рік до 11.02.05р. Повторно висновком МСЕК 21.02.05р. їй була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 25% строком по 23.02.2007р. Позивачці було встановлено діагноз наслідки виробничої травми 12.09.2003р. у вигляді зросшогося окольчатого перелому лівої плечової кістки. Післятравматичний лівосторонній брахеоплексит з ушкодженням лівого ліктьового і серединного нерва. Уміренний парез лівої руки. Остаточні явища черепно-мозкової травми.
Внаслідок отриманих професійних захворювань позивачці заподіяно моральну шкоду, оскільки вона втратила працездатність, постійно відчуває фізичний біль і страждання, часто звертається за медичною допомогою, позбавлена нормальних життєвих зв'язків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.
Відповідно до змісту ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. отримала травму на виробництві, про що свідчить акт про нещасний випадок, акт розслідування нещасного випадку. Висновком МСЕК позивачці була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 25%.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із того, що позивачка на 25 % втратила професійну працездатність, із глибини моральних та фізичних страждань та визначив розмір моральної шкоди в сумі 11 000 грн.
Але апеляційний суд вважає неможливим погодитися з розміром компенсації моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції. Визначена судом сума моральної шкоди частково компенсована позивачу чітким виконанням державою своїх обов'язків щодо сплати тих соціальних виплат, які передбачені ст. 34 вищезазначеного Закону. Враховуючи обсяг фізичних і душевних страждань, характер, ступінь та тривалість моральних страждань, яких зазнала позивачка, наслідки отриманого професійного захворювання, а також те, що працездатність нею втрачена не безстроково, а повторний огляд МСЕК призначено на 23.02.07р., вона не є інвалідом. Тому в рахуванням наслідків від травми апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 8 000 грн.
При цьому суд керується принципами розумності та справедливості.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька задовольнити частково.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 25 травня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 8 000 (вісім тисяч) гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але воно може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.