УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-601              Головуючий у 1 інстанції - Мурашко А.О.

2007 р.                                  Суддя-доповідач                       - Триголов В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року березня місяця 01 дня                                                  м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Триголова В.М. ,  суддів - Буленко О.О.,  Бондаревської СМ. ,  при секретарі - Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Державний ощадний банк України" на заочне рішення Козельщинського райсуду Полтавської області від 29 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Державний ощадний банк України" про поновлення на роботі,  стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,  відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,  -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ „Державний ощадний банк України" про поновлення на роботі сторожем-інкасатором відділення Козельщинської філії № 3071 ВАТ „Державний ощадний банк України" та стягнути з відповідача на його користь 262 грн. за час вимушеного прогулу та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,  посилаючись на те,  що був незаконно звільнений з роботи за  ст. 38 КЗпроП України.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим,  що у жовтні 2004 року та у січні 2005 року у зв'язку з конфліктними стосунками з керуючим філії,  написав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням,  але продовжував працювати після сплину двотижневого строку попередження

про звільнення,  а відповідач не вимагав з ним розірвання трудового договору.

Незаконним звільненням з роботи відповідач заподіяв йому моральну шкоду,  яку оцінює в 500 грн.

Заочним рішенням Козельщинського райсуду Полтавської області від 29 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі в якості сторожа-інкасатора філії Козельщинського відділення № 3071 „Державний ощадний банк України".

Стягнуто з ВАТ „Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 5616 грн.67 коп середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням належних відрахувань з заробітної плати,  500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,  859 грн.90 коп. витрат за проведені експертизи,  700 грн. за надання юридичної допомоги,  а всього 7676 грн.57 коп.

Стягнуто з відповідача судовий збір в сумі 61 грн.

Покладено на ОСОБА_2 обов'язок покрити шкоду,  заподіяну ВАТ „Державний ощадний банк України" в розмірі 1000 грн.

З вказаним рішенням не погодився відповідач та подав заяву про його перегляд,  посилаючись на те,  що представник банку не з'явився в судове засідання з поважних причин. Крім того,  заявник вказував,  що суд не вірно визначив розмір середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та безпідставно задовольнив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Козельщинського райсуду Полтавської області від 14 листопада 2006 року відмовлено в задоволенні заяви ВАТ „Державний ощадний банк України" про перегляд заочного рішення Козельщинського райсуду Полтавської області від 29.09.2006 року.

В апеляційному порядку заочне рішення оскаржив ВАТ „Державний ощадний банк України",  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права,  неповне з'ясування обставин,  що мають значення для справи.

Апелянт вказує,  що суд не звернув уваги на те,  що висновки експертів,  на які послався суд,  є суперечливими.

Не звернув суд уваги на те,  що позовна заява не відповідає вимогам  ст. 119 ЦПК України.

Стягуючи середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу,  суд не вірно вирахував його розмір.

Безпідставно судом задоволено позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди,  так як вони безпідставні.

Просить скасувати заочне рішення.

Колегія суддів,  перевіривши законність та обгрунтованість заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог,  прийшла до висновку,  що апеляційну скаргу необхідно відхилити з слідуючих підстав. 

Судом вірно встановлено,  що ОСОБА_1 наказом № 3071 керуючої філією Козельщинського відділення ВАТ „Ощадбанк України" був звільнений з 01.03.2005 року на підставі  ст. 38 КЗпроП України з роботи з посади сторожа-інкасатора.

Вірно судом встановлено,  що в січні 2005 року ОСОБА_1 подав керуючому філії Козельщинського відділення ВАТ „Ощадбанк України" письмову заяву про звільнення з роботи за власним бажанням без дати подання у зв'язку з конфліктними стосунками з керівником філії.

Після сплину двотижневого терміну позивач продовжував працювати сторожем інкасатором не вимагаючи розірвання договору та маючи на це наміру.

Правильним є висновок суду першої інстанції про те,  що підстав для звільнення ОСОБА_1 з роботи у відповідача не було,  а тому на законних підставах задовольнив позовні вимоги в цій частині поновлення його на роботі.

Вірно суд вирахував розмір середньомісячного заробітку,  визначив розмір заподіяної йому відповідачем моральної шкоди та правомірно стягнув з останнього на користь позивача вказані кошти.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції,  а рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права,  колегія суддів прийшла до висновку,  що підстав для його скасування немає.

Керуючись  ст.  ст. 3ОЗ,  308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ВАТ „Державний ощадний банк України" відхилити.

Заочне рішення Козельщинського райсуду Полтавської області від 29 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий-суддя   -   Триголов В.М.  Судді   -  Буленко О.О.,  Бондаревська С. М.

З оригіналом згідно: