Головуючий 1 інстанції Павленко В.Д.

Справа № 22-5999,  2006р.   Доповідач Курило В.П.

Категорія 21

УХВАЛА Іменем України

25 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:  головуючого судді Курило В.П. суддів Саніковой О.С., Олейнікової Л.С. при секретарі Чернишенко К.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна" Державного підприємства „Добропіллявугілля" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Добропіллявугілля", третя особа Відокремлений підрозділ „Шахта „Алмазна" про стягнення моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційний суд Донецької області надійшла апеляційна скарга Відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна" Державного підприємства „Добропіллявугілля" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2006р., яким стягнено з ДП „Добропіллявугілля" на користьОСОБА_1. в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

В апеляційній скарзі ВП „Шахта „Алмазна" ДП „Добропіллявугілля" просить скасувати рішення суду як незаконне. Посилається на те, що розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати. На момент нанесення моральних стражданьОСОБА_1. 19.08.1996р. розмір відшкодування моральної шкоди не міг перевищувати 3000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДП „Добропіллявугілля" Шахта Алмазна", працював ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_2. трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого ОСОБА_2 отримав травми і помер, про що було складено акт про нещасний випадок.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась родина - позивачка, яка є його дружиною, та діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4. ОСОБА_3 на час смерті батька була неповнолітньою.

Внаслідок нещасного випадку стало неможливо реалізувати нормальний соціальний рівень життя дітям, що негативно відображалось і відображається на їх душевному стані, що в свою чергу потягло погіршення відносин з навколишніми людьми. Після смерті чоловіка позивачка не може забезпечувати свою сім'ю матеріально, також зупинилось її особисте життя. За таких обставин вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд визнав обгрунтованими.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня порушення життєвих зв'язків позивачки, характеру додаткових зусиль по організації життя, пов'язаних з втратою члена родини, насамперед годувальника, ступеня перенесених фізичних і моральних страждань. Вважає, що позивачці завдано моральну шкоду, для відшкодування якої необхідно стягнути 20 000 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін і дійшов правильного висновку про те, що позивач надав суду достатньо доказів наявності у нього моральних страждань внаслідок втрати годувальника.

Суд встановив, що під час роботи на виробництві стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_2 отримав травми і помер. Даний факт підтверджено актом про нещасний випадок.

Розглядаючи справу  суд першої дистанції правильно зробив висновок про те  що правовідносини між сторонами регулюються не Правилами відшкодування шкоди, а ст. 440-1 ЦК України в редакції Закону 1963 року, яка не передбачає максимальну межу суми відшкодування моральної шкоди.

Судом зроблений правильний висновок про те, що діями відповідача, винного у смерті чоловіка позивачки, останній заподіяно моральну шкоду через те, що вона залишилась без чоловіка, втратила любиму і дорогу їй людину, і ця втрата не може бути поновлена, зупинилось її особисте життя, погіршився її майновий стан. Все це призвело до порушення її звичного образу життя, спонукає до пошуку додаткових зусиль для організації свого життя.

З врахуванням ступеню моральних страждань позивачки і наявності тяжких наслідків, суд першої інстанції в межах обумовленої законом суми правильно визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 304,307,308,314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2006р.залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.