Справа № 2-3984/11

З  А  О  Ч  Н  Е     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І м е н е м   У к р а ї н и

20 вересня 2011 року                     Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого:          судді                                            Грищенко І.О.

при секретарі                                                               Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні власністю та анулювання реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

06.04.2011 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування  квартирою АДРЕСА_1 як такого, що має інше постійне місце проживання. Зобов’язати СГІРФО Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області анулювати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що їй, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Харківським державним центром приватизації ДЖФ від 09.09.1996 року, реєстровий № 1-96-69502, та її чоловіку –ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3, вона та її доньки –ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєчасно звернулися до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРЕ №389584 від 25.03.2011 року, спадкове майно, що належало померлому у вигляді ? частини спірної квартири, було поділено між спадкоємцями та ОСОБА_1 та донькам померлого –ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві власності належить по 1/3 частині вказаної квартири. 1/6 частина квартири, що належала б ОСОБА_4 залишилася відкритою. В 2003 році за проханням ОСОБА_4, ще при житті ОСОБА_3, вона зареєструвала в кватирі сина ОСОБА_4, ОСОБА_2 на умовах, що після закінчення школи він випишеться добровільно. В спірній квартирі він ніколи не проживав, не вселявся, його особистих речей в квартирі немає, приходив тільки в гості.  Після смерті чоловіка вона неодноразово просила доньку та онука, щоб він виписався з квартири, оскільки їй важко сплачувати комунальні послуги за нього і вона хоче оформити субсидію Крім того, як їй стало відомо, ОСОБА_2 придбав собі квартиру за адресою: АДРЕСА_2, де й проживає до дійсного часу, але в добровільному порядку виписатися з спірної квартири відмовляється, внаслідок чого вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Позивач на судове засідання не з'явилася, направила суду письмову заяву, в якій підтримує заявлені позовні вимоги, просить позов задовольнити, справу розглянути без її участі, на підставі наявних доказів. В разі неявки на судове засідання відповідача без поважних причин, рішення ухвалити при заочному розгляді.

Відповідач  на судове засідання не з’явився, про причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим зворотним повідомленням, яке долучено до матеріалів справи. Справа розглядається у відсутність відповідача. За згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст. 169, ст. ст.. 224-226 ЦПК України.

          Уповноважений представник 3-ї особи - сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області, на судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду.

          Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає,  що  позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Харківським державним центром приватизації ДЖФ від 09.09.1996 року, реєстровий № 1-96-69502, та її чоловіку –ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_3, позивач та її доньки –ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєчасно звернулися до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРЕ №389584 від 25.03.2011 року, спадкове майно, що належало померлому у вигляді ? частини спірної квартири, було поділено між спадкоємцями, та ОСОБА_1 і донькам померлого –ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належить по 1/3 частині вказаної квартири. 1/6 частина квартири, що належала б ОСОБА_4 залишилася відкритою.

В 2003 році за проханням ОСОБА_4, ще при житті ОСОБА_3, позивач зареєструвала в квартирі сина ОСОБА_4, онука позивача - ОСОБА_2 на умовах, що після закінчення школи він випишеться добровільно.

В спірній квартирі відповідач ніколи не проживав, не вселявся, його особистих речей в квартирі немає, приходив тільки в гості.

Після смерті чоловіка, позивач неодноразово просила доньку та онука, щоб він виписався з квартири, оскільки їй важко сплачувати комунальні послуги за нього і вона хоче оформити субсидію, але він не знявся з реєстрації.

Як вбачається з змісту повідомлення КП "Харківське міськБТІ" від 03.03.2011 року № 23-04894, на ім."я ОСОБА_2 по праву власності зареєстрована квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 від 10.11.2005 року №5483 та, як стало відомо позивачу, ОСОБА_2 в даній квартирі постійно проживає.

На даний час в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 та з 20.08.2003 року - її онук –ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням КП "Жилкомсервіс" № 11261/2/0705 від 08.07.2011 року.

Всупереч усній домовленості, з 2003 року, тобто з моменту реєстрації в квартирі та по теперішній час відповідач в спірній квартирі ніколи не проживав, комунальні послуги не сплачував.

Реєстрація відповідача в спірній квартирі, перешкоджає позивачу вільно користуватися і розпоряджатися належним йому на праві власності нерухомим майном.

Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст.. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", єдиною підставою для примусового зняття особи з реєстрації місця проживання є рішення суду.

Вимоги ч.3 ст. 10 ЦПК України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями ч.1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують, що реєстрація відповідача порушує право позивача в володінні, користуванні та розпорядженні власністю, у зв'язку з чим вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку в квартирі, підлягають задоволенню

Таким чином, позивач довела суду всі обставини, на які вона посилається в підтвердження заявлених позовних вимог, довела суду переконливість наданих доказів.         

 Відповідач не навів суду  фактів, які б однозначно свідчили про відсутність з його боку дій, що направлені на створення перешкоди позивачу в користуванні власністю.     

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, ч.4 ст. 169, 209, 213-215, 224, 226-228 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою

Зобов’язати сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області анулювати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено позивачем в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у разі відмови судом 1 інстанції у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий: суддя