П О С Т А Н О В А
Іменем України
14.09.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
судді-доповідача – Джуги С.Д.
суддів – Панька В.Ф., Боднар О.В.,
при секретарі: Калинич С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чопської міської ради та просила: - зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради нараховувати та виплачувати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 01.10 2008 року та до набрання рішенням законної сили.
04.02.2010 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просила зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради здійснити з 13.10.2008 року перерахунок та виплатити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі передбаченому ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеному ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року та виплатити їй недоплачену суму допомоги.
Не погодившись з постановою, управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради (далі – Відповідач) та ОСОБА_2 подали на неї апеляційні скарги
В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення її позовних вимог, які нею були пред’явлені в заяві про зміну позовних вимог. Зокрема зазначає, що суд не взяв до уваги, що вона змінила позовні вимоги та частково задовольняючи позов посилався на ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в той же час як вона просила задовольнити позов з підстав передбачених ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради слід відхилити з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Згідно ст. 137 КАС України (чинної на момент подачі заяви про зміну позивних вимог) позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
04.02.2010 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просила зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради здійснити з 13.10.2008 року перерахунок та виплатити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі передбаченому ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (а.с. 19-22).
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 137 КАС України, не звернув увагу на те, що позивачкою було змінено позовні вимоги та задовольнив частково позов, посилаючись при цьому на ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Згідно п.1 ч.1 ст. 6 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон) загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
З наказу ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» №1280-К від 08.10.2008 року слідує, що ОСОБА_2 працює на даному підприємстві оператором автоматичної лінії підготовки та паяння електрорадіоелементів на друкарських платах служби виробництва, тобто на неї поширюється дія Закону.
Відповідно до ст. 42 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину. Зазначена допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно ст. 43 вказаного Закону Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" N 489-V від 19.12.2006 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких нормативних актів України" було внесено зміни до ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (п. 25). Внаслідок цих змін було виключено зі статей Закону норми, що регулювали призначення та виплату допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано неконституційним п. 25 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких нормативних актів України", яким було внесено зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже дію норм щодо виплати застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було поновлено з 22.05.2008 р.
Оскільки до народження дитини та початку відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працювала, є особою, що застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Тобто згідно зі статтями 42 - 44 Закону набула право отримувати матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка є формою соціального забезпечення, що частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 2 ст. 42), у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 43 Закону).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Що стосується апеляційної скарги Відповідача, то вона задоволенню не підлягає, оскільки всі доводи даної апеляційної скарги стосуються застосування ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в той же час, як було вищезазначено, позивачка звернулася з позовом (враховуючи заяву про зміну позовних вимог) з інших підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради – відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року скасувати.
Змінений позов ОСОБА_2 – задовольнити.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до досягнення ним трирічного віку у розмірі передбаченому ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» починаючи з 13.10.2008 року.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач:
Судді: