Справа 22/1291 Головуючий в суді 1-ї інстанції Хохлюк Г.О.
Категорія 42 Доповідач Балашкевич С.В.
Рішення Іменем України
7 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. за участі представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Баранівському районі про визнання незаконною постанови начальника названого відділення від 6.08.2004 року про відмову у наданні страхових виплат і соціальних послуг та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат за апеляційною скаргою відповідача на рішення Баранівського районного суду від 12 травня 2006 року,-
встановив:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Баранівському районі ( далі -відділення виконавчої дирекції Фонду) про визнання незаконною постанови начальника названого відділення від 6.08.2004 року про відмову в наданні страхових виплат і соціальних послуг та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат. На обгрунтування своїх вимог зазначав, що 6 травня 1989 року під час виробничої практики в колгоспі «Прапор Леніна», яку він проходив у період навчання в Баранівському ПТУ № 11, з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого від отримав травматичну ампутацію двох пальців та перелом пальця руки.Згідно висновку МСЕК від 28.07.2004 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності, проте начальник відділення виконавчої дирекції Фонду відмовив йому в призначенні одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат з тих підстав, що він, позивач, не надав документів на підтвердження його трудових стосунків з підприємством. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Баранівського районного суду від 12 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Постанову начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баранівському районі ОСОБА_2 від 6.08.2004 року за №2 про відмову ОСОБА_1 у призначенні страхових виплат у зв'язку з відсутністю документального підтвердження трудових відносин з підприємством визнано незаконною та скасовано. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баранівському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових платежів, які передбачені статтями 21,28 Закону України № 1105 - 14 у зв'язку з травмою, отриманою 6.05.1987 року під час виробничої практики, починаючи з 28 липня 2004 року, тобто з дня встановлення МСЕК втрати професійної працездатності в розмірі 20%.
В апеляційній скарзі відділенння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баранівському районі порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті спору, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апелянт зазначав, що вирішуючи справу, суд не застосував до спірних правовідносин вимоги пунктів 2,7,8,11. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, затвердженого постановою ВЦРПС від 4.09.1959 року.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з оглянутої справи про страхові виплати, ОСОБА_1 надав відділенню виконавчої дирекції Фонду документи про те, що під час нещасного випадку, що трапився з ним 6 травня 1989 року, він проходив виробничу практику в колгоспі «Прапор Леніна», згідно наказу № НОМЕР_1 директора Баранівського ПТУ № 11, де від проходив навчання.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про неправомірність постанови начальника відділення виконавчої дирекції Фонду про відмову у призначенні позивачу страхових виплат у зв'язку з відсутністю документального підтвердження трудових відносин з підприємством є правильним.
Разом з цим, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку щодо забов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, оскільки із матеріалів справи про страхові виплати вбачається, що позивач не надав відповідачу всі необхідні документи, передбачені статтями 35,36 Закону України від 23 вересня 1999 року « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
За таких обставин рішення суду в частині зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду провести нарахування та випладу ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.суд,-
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, апеляційний
вирішив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баранівському районі задовольнити частково.
Рішення Баранівського районного суду від 12 травня 2006 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баранівському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат - скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог за безпідставністю.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.