ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року 12:59 Справа № 2а-0870/3645/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Авдєєва М.П.,
при секретарі судового засідання Сандиги В.М.,
за участю представників:
позивача – ОСОБА_1 (довіреність вих. №73 від 31.05.2011);
відповідача – ОСОБА_2 (довіреність №12136/10/10 від 24.12.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аврора»
до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2011 форми «Р» №0000652301,
ВСТАНОВИВ:
18.05.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аврора» звернувся до суду із адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 форми «Р» №0000652301 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість усього 137353 грн.75 коп., у тому числі 109833 грн. за основним платежем та 27470грн. 75 коп. за штрафними санкціями.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що висновки акту перевірки відповідача про нереальність руху товарів, нетоварний характер господарської операції та нікчемності угод з їх постачання не відповідає дійсності та суперечить діючому законодавству. Зокрема підприємством було надано податковій інспекції копії Специфікації №6 та №7 разом із запереченнями. Оскільки у ТОВ «Агрофірма «Аврора» відсутні власна залізнична адреса на станції Магедове то для постачання мінеральних добрів через Укрзалізницю до зазначеної станції позивачем укладено договір про надання послуг із ТОВ «Агрофірма «Батьківщина», яка має залізничну адресу на зазначеній станції. Отриманий товар було передано на відповідальне зберігання ТОВ «Агрофірма «Батьківщина», що підтверджується накладними та подорожними лисами. Оскільки товар надходив у справній тарі, по вазі нетто та кількості товарних одиниць, що підтверджується накладними, то необхідності в складанні актів приймання не було. Різниця в тоннажі між договірним об’ємом та фактично поставленим є допустимою, оскільки у договорі лише йдеться про намір сторін передати певний об’єм товару, а прибуткові та податкові накладні фіксують виконання намірів вже у конкретних значеннях, що жодним чином не може свідчити про нікчемність правочину. Відсутність актів та повідомлень від перевізника, розбіжності в об’ємах поставленого товару цілком відповідають характеру господарських операцій та не можуть слугувати беззаперечним доказом нереальності транспортування. Наявність транспортування підтверджується залізничними накладними, накладними та подорожніми листами. Крім того, у даному випадку метою діяльності ТОВ «Агрофірма «Аврора» по операціям не може бути формування податкового кредиту від інших СПД та надання у використання грошових коштів третім особам у значних розмірах, оскільки підприємство перебувало на спеціальному режимі оподаткування по ПДВ, згідно зі ст. 8-1 ЗУ «Про податок на додану вартість», що у свою чергу виключає необхідність формування для платника податкового кредиту, бо різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом не підлягає сплаті до бюджету, а залишається у розпорядженні платника податку, тобто втрати бюджету відсутні. Висновок про використання пільги не за призначенням є хибним, оскільки пільга надається по ПДВ, що включається до податкових зобов’язань платника податку, а не до податкового кредиту, при цьому розмір податкового кредиту жодним чином не впливає на розрахунки з бюджетом. Законом не встановлено штрафних санкцій у такому випадку.
Ухвалою суду від 23 травня 2011 року відкрито провадження у справі 2а-0870/3645/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 01.06.2011.
Ухвалою суду від 01.06.2011 розгляд справи відкладений до 17.06.2011.
Провадження у справі зупинялося до 08.08.2011, 08.09.2011 та до 28.09.2011.
Відповідач подав заперечення проти позову, згідно з якими згідно з проведеним аналізом додаткових документів, наданих підрозділу податкової міліції Пологівської МДПІ, та документів, наданих до заперечень до відділу податкового контролю, а саме: податкові накладні №РН-000855 від 30.12.2010 та №РН-000811 від 08.12.2010 на реалізацію аміачної селітри кількістю 187 т. на загальну суму 659300 грн., у тому числі ПДВ – 109883,33 грн., до них подорожні листи: №1165 від 13.12.2010 на перевезення 40 т. мінеральних добрів, №16 від 21.01.2011 на перевезення 38 т. мінеральних добрів, №15 від 21.01.2011 на перевезення 40 т. мінеральних добрів, №1163 від 13.12.2010 на перевезення мінеральних добрів, №29 від 26.01.2011 на перевезення 32 т. мінеральних добрів, №30 від 26.01.2011 на перевезення 36 т. мінеральних добрів, до яких не надано товарно-транспортні накладні, що є невід’ємною частиною договору №14/07/09-1 від 14.07.2009. При перевірці видаткових накладних №48310552 від 16.01.2011, №48460464 від 21.01.2011, №33692630 від 07.12.2010 встановлено, що у залізничній накладній №48460464 від 21.01.2011 відсутні штампи щодо вивантаження та оформлення видачі вантажу, у залізничній накладній №33692630 від 07.12.2010 відсутній підпис начальника станції. У вказаних накладних відправником та платником не є ТОВ «Баланс Агро», а є такі підприємства як ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна». Відповідно до доданих накладних внутрішньогосподарського призначення №1б, 1а, 9, 10, 6, 5, де значиться підприємство ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» (а не ТОВ «Агрофірма «Аврора»)відпущено 200 т. добрів. Таким чином, у ході перевірки згідно з наданими ТОВ «Агрофірма «Аврора» документами, за наявності зазначених невідповідностей не доведено факт передачі ТМЦ покупцю, у зв’язку з чим правочин, укладений ТОВ «Агрофірма «Аврора» з ТОВ «Баланс Агро», з поставки товарів є нікчемним, як правочин, який реально не відбувся.
У судовому засіданні 28.09.2011 представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.
На підставі наказу Пологівської МДПІ №140 від 25.03.2011 Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Запорізькій області проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аврора» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Баланс Агро» за грудень 2010 року.
За результатами перевірки складений акт №95/2301/03750983 від 29.03.2011.
Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Агрофірма «Аврора»:
- частин 1, 2 ст. 215, частин 1, 5 ст. 203, ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, ст. 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436- IV, що призвело до визнання нікчемною угоди від 14.07.2009 №14/07/09-1, що була укладена між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та контрагентом – постачальником ТОВ «Баланс Агро»;
- статті 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436- IV, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999, п. 2.4, 2.15, 2.16 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, пп. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п. 8-1.2, п.8-1.15 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого ТОВ «Агрофірма «Аврора» сума податку на додану вартість, що не сплачена до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги використана не за призначенням та всупереч умовам її надання за грудень 2010 року на суму 109883,33 грн.
На підставі акту перевірки Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Запорізькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 15.04.2011 №0000652301, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 109883 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 27470,75 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що угода від 14.07.2009 №14/07/09-1, що була укладена між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та контрагентом – постачальником ТОВ «Баланс Агро» є нікчемною, в результаті чого ТОВ «Баланс Агро» сума податку на додану вартість, що не сплачена до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги використана не за призначенням та всупереч умовам її надання за грудень 2010 року на суму 109883,33 грн.
Відповідно до п. п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Агрофірма «Аврора» було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника Податку на додану вартість №100300802 від 17.09.2010. Крім того, ТОВ «Агрофірма «Аврора» є суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, відповідно до свідоцтва №100300802 від 17.09.2010.
14.07.2009 між ТОВ «Агрофірма «Аврора» (покупець) та ТОВ «Баланс Агро» (постачальник) був укладений договір №14/07/09-1, згідно з яким Постачальник зобов’язується поставити (передати) у власність Покупця мінеральні добрива, а Покупець зобов’язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.
Згідно з додатком до договору №14/07/09-1 – специфікацією №6 від 08.12.2010, - товар поставки NPK 14:18:18 в біг-бегах, кількість 64 т., ціна з ПДВ-3980 грн., сума з ПДВ-254720 грн. (ПДВ-42453,33 грн.), відвантаження товару здійснюється на умовах СРТ ст. Магедово, товар має бути упакований у мішки та біг-бегі.
Згідно з додатком до договору №14/07/09-1 – специфікацією №7 від 20.12.2010, - товар поставки аміачна селітра в біг-бегах, кількість 132 т., ціна з ПДВ-3065 грн., сума з ПДВ-404580 грн. (ПДВ-67430 грн.), відвантаження товару здійснюється на умовах СРТ ст. Магедово, товар має бути упакований у мішки та біг-бегі.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), (далі Закон №168/97-ВР від 03.04.1997) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) плат ником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, про тягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності плат ника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господар ської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.5. Закону №168/97-ВР від 03.04.1997 не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку с придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Як свідчать матеріали справи, угода між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та ТОВ «Баланс Агро» виконана сторонами повністю, про що свідчать документи, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- специфікація №6 (в.0811) від 08.12.2010 до договору поставки №14/07/09-1 від
14.07.2009;
- специфікація №7 (в.0898) від 20.12.2010 до договору поставки №14/07/09-1 від
14.07.2009;
- договір про надання послуг з прийому мінеральних добрів з залізничного
транспорту на станції Магедове та наступного транспортування №14/0/-1від
14.07.2009 між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- договір №10/12-1 відповідального зберігання мінеральних добрів від 10.12.2010
між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- акт прийому-передачі №1 від 13.12.2010 мінерального добрива в кількості 64
т., прийнятого на зберігання між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та ТОВ
«Агрофірма «Батьківщина»;
- акт прийому-передачі №2 від 21.01.2011 мінерального добрива – селітра
аміачна в кількості 68 т., прийнятого на зберігання між ТОВ «Агрофірма
«Аврора» та ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- акт прийому-передачі №3 від 26.01.2011 мінерального добрива – селітра
аміачна в кількості 68 т., прийнятого на зберігання між ТОВ «Агрофірма
«Аврора» та ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- рахунок – фактура №СФ-0859 від 06.12.2010 – товар NPK-14:18:18 в біг-бегах,
кількість 66 т., ціна з ПДВ-3980 грн., всього з ПДВ-262680 грн., постачальник
ТОВ «Баланс Агро», одержувач ТОВ «Агрофірма «Аврора»;
- рахунок – фактура №СФ-0898 від 20.12.2010 – товар аміачна селітра в біг-бегах,
кількість 132 т., ціна з ПДВ-3075 грн., всього з ПДВ-405900 грн., постачальник
ТОВ «Баланс Агро», одержувач ТОВ «Агрофірма «Аврора»;
- видаткова накладна №РН-000811 від 08.12.2010 – товар NPK-14:18:18 в біг-
бегах, кількість 64 т., ціна з ПДВ-3980 грн., всього з ПДВ-254720 грн.,
одержувач (платник) ТОВ «Агрофірма «Аврора»;
- видаткова накладна №РН-000855 від 30.12.2010 – товар аміачна селітра в біг-
бегах, кількість 132 т., ціна з ПДВ-3065 грн., всього з ПДВ-404580 грн.,
одержувач (платник) ТОВ «Агрофірма «Аврора»;
- вантажна накладна №33692630 від 14.12.2010, відправник ДП «Агроцентр
ЄвроХім-Україна» - одержувач ТОВ «Агрофірма «Батьківщина», вантаж -
нітроамофоска NPK-14:18:18 70 б/б по 900 кг, 1 б/б 1000 кг, всього – 64 т,
станція призначення Магедове;
- вантажна накладна №48460464, відправник ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання
Азот» - одержувач ТОВ «Агрофірма «Батьківщина», вантаж – селітра аміачна,
всього – 68,136 т. станція призначення Магедове;
- вантажна накладна №48310552, відправник ЗАТ «Сєвєродонецьке
об’єднання Азот» - одержувач ТОВ «Агрофірма «Батьківщина», вантаж –
селітра аміачна, всього – 68,136 т. станція призначення Магедове;
- накладна відвантаження ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» №10 від 26.01.2011,
товар – селітра, відвантажено 36 т;
- накладна відвантаження ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» №1б від 13.12.2010,
товар – нітроамофоска, відвантажено 24 т;
- накладна відвантаження ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» №1а від 13.12.2010,
товар – нітроамофоска, відвантажено 40 т;
- накладна відвантаження ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» №6 від 21.01.2011,
товар – селітра відвантажено 28 т;
- накладна відвантаження ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» №5 від 21.01.2011,
товар – селітра, відвантажено 40 т;
- накладна відвантаження ТОВ «Агрофірма «Батьківщина» №15 від 26.01.2011,
товар – селітра, відвантажено 32 т;
- подорожній лист №1163 вантажного автомобіля ТОВ «Агрофірма
«Батьківщина» від 13.12.2010;
- подорожній лист №1165 вантажного автомобіля ТОВ «Агрофірма
«Батьківщина» від 13.12.2010;
- подорожній лист №15 вантажного автомобіля ТОВ «Агрофірма
«Батьківщина» від 21.01.2011;
- подорожній лист №29 вантажного автомобіля ТОВ «Агрофірма
«Батьківщина» від 26.01.2011;
- подорожній лист №30 вантажного автомобіля ТОВ «Агрофірма
«Батьківщина» від 26.01.2011;
- паспорта №607,657 ВАТ «Азот» на селітру аміачну марки Б ГОСТ 2-85;
- транспортна інструкція ТОВ «Баланс Агро» №214 від 06.12.2010, вантаж NPK-
14:18:18 в біг-бегах, 1 вагон, платник ТОВ «Баланс Агро», вантажоотримувач
ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- транспортна інструкція ТОВ «Баланс Агро» №4 від 21.01.2011, вантаж аміачна
селітра, 4 вагона, вантажоотримувач ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- транспортна інструкція ТОВ «Баланс Агро» №223 від 23.12.2010, вантаж
аміачна селітра, 4 вагона, вантажоотримувач ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- транспортна інструкція ТОВ «Баланс Агро» №213 від 06.12.2010, вантаж
аміачна селітра, 3 вагона, вантажоотримувач ТОВ «Агрофірма «Батьківщина»;
- акт №2 прийому-передачі зі зберігання до договору №10 (12-1 від 10.12.2010 –
аміачна селітра 132 т, нітроамофос 64 т між ТОВ «Агрофірма «Аврора» та ТОВ
«Агрофірма «Батьківщина»;
- акти про використання добрів за березень, квітень, травень 2011року ТОВ
«Агрофірма «Аврора»;
- виписка по рахунку ТОВ «Агрофірма «Аврора» від 20.04.2011, 19.05.2011.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.
Як свідчать матеріали акту перевірки позивачем надані податкові накладні та всі документи у підтвердження оплати товару.
Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить. Не містяться в акті перевірки й зауваження щодо оплати товару.
Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Таким чином правочин між позивачем і ТОВ «Баланс Агро» відповідає його змісту. Отже ТОВ «Агрофірма «Аврора» діяло в межах податкового законодавства.
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Матеріали справи свідчать, що усі добриві знаходились на об'єктах позивача, тобто в наявності, використовуються в господарській діяльності.
Усі вищезазначені документи підтверджують господарську операцію, оскільки є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції (п.1.2. ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88). А отже вони є доказами, що спростовують висновок зроблений відповідачем про те, що правочин є нікчемним та не спричинив реального настання юридичних наслідків, а також усі його посилання на правові норми, які регламентують недійсність правочину, та настання відповідних наслідків (ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України) не є належними.
Пунктом 8-1.2 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування сум податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
Крім того, відповідно до п. 8-1.15 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» виробничі фактори це товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
Як вбачається з матеріалів справи позивач з 17.09.2010 зареєстрований як суб’єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100300802.
Враховуючи реальність та товарність господарських операцій суд приходить до висновку, що позивач вправі використовувати суми ПДВ у власній господарській діяльності.
А отже, висновки акта перевірки зроблено з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
Керуючись ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов – задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 форми «Р» №0000652301 про визнання податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість усього 137353 (сто тридцять сім тисяч триста п’ятдесят три гривні) 75 коп. у тому числі 109833 (сто дев’ять тисяч вісімсот тридцять три гривні) 00 коп. та 27470 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят гривень) 75 коп. за штрафними санкціями.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аврора» (код ЄДРПОУ 03750983) 3 (три гривні) 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 03.10.2011.
Суддя М.П. Авдєєв