УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/2658/11
Категорія 29
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Шевчук А.М., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 липня 2011 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» далі ТОВ «Колос» про стягнення вартості частки майна, частини прибутку та моральної шкоди ,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2002 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому зазначала, що з 27.12.1995р. була учасником ТОВ «Колос» з часткою 1,788% у статутному фонді, а також працювала у цьому товаристві до 09.03.2001р. і була звільнена зі скороченням чисельності працівників. У вересні 2001року вона звернулась до відповідача із заявою про вихід зі складу засновників та про виплату належної їй частки у майні товариства, частки прибутку та частки у статутному фонді. Їй було виплачено лише частку у статутному фонді 2530,00 грн., та прибуток за 2001р. в сумі 250 грн. 32коп., в решті виплат було відмовлено. Просила стягнути з відповідача 5038грн.58коп. вартості частки у майні товариства пропорційно частці у статутному фонді та належну їй частину прибутку товариства за 1999-2001 р.р., на відшкодування моральної шкоди 2500,00 грн. та понесені судові витрати. В подальшому позивач неодноразово змінювала та доповнювала позовні вимоги та в остаточному варіанті просила стягнути з товариства на її користь: прибуток за використання її частки за 2003,2004,2005 р.р. у розмірі 120600,00 грн., прибуток за використання її частки за 2006,2007,2008р.р. у розмірі 187840,00 грн., вартість частки основних фондів у розмірі 440000,00 грн., вартість майна устаткування у розмірі 5938,00 грн., частку у статутному капіталі 5600,00 грн., прибуток за 1999,2000,2001,2002 р.р. у розмірі 8004,00 грн., компенсацію частки у статутному капіталі за 1997р. 3000,00грн., утриману заробітну плату у розмірі 6000,00 грн., суму не включену до приватизації 150,00грн., не виплачену суму на оздоровлення у розмірі 90,00 грн., моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 липня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Колос» на користь ОСОБА_2 вартість частки в майні товариства, пропорційно її внеску до статутного фонду в розмірі 1720 грн.05коп., судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 800,00 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.
Додатковим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2011 року стягнуто з ТОВ «Колос» на користь держави 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду від 04.07.2011року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищезазначене судове рішення. На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує на те, що при розгляді даного позову судом не було взято до уваги ряд документів поданих нею. Також позивачем заявлялись клопотання, відносно яких суд не виніс рішення. Суд не в повному обсязі дослідив матеріали справи та не надав належну оцінку доказам.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Підвідомчість справи повинна визначатись виходячи з предмету спору з урахуванням суб'єктивного складу.
Відповідно до ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Відповідно до положень ст.167 Господарського Кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
В роз'ясненнях, наведених в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року №13, звертається увага на те, що Законом України від 15 грудня 2006 p. №483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - Закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Зміст даних норм та роз'яснень свідчить про те, що учасник господарського товариства, у тому числі учасник, який вибув, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, має звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених корпоративних прав і інтересів, які охороняються законом.
Сторони по цій справі - позивачка ОСОБА_2 є учасником, який вибув з ТОВ „Колос” та вказане товариство.
Таким чином суб'єктивний склад сторін по справі вказує на те, що він відповідає вимогам щодо суб'єктів господарського судочинства, вказаних в статтях 12 Господарського Процесуального Кодексу України.
Що стосується предмету спору, то обставини справи вказують на те, що предметом спору по справі є заявлені позивачкою вимоги про стягнення прибутку за використання її частки за 2003,2004,2005 р.р. у розмірі 120600,00 грн., прибутку за використання її частки за 2006,2007,2008р.р. у розмірі 187840,00 грн., вартості частки основних фондів у розмірі 440000,00 грн., вартості майна устаткування у розмірі 5938,00 грн., частки у статутному капіталі 5600,00 грн., прибутку за 1999,2000,2001,2002 р.р. у розмірі 8004,00 грн., компенсації частки у статутному капіталі за 1997рік 3000,00грн., моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн..
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства проводиться розгляд справ, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Припинення справи в цій частині позовних вимог, яка не може бути розглянута за правилами цивільного судочинства, не позбавляє позивача будь-яких з його прав, так як він має право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи те, що предметом спору у даній справі є корпоративні правовідносини між вибувшим учасником товариства з обмеженою відповідальністю, а предметом спору між цими суб'єктами є правомірність володіння частки в уставному фонді цього товариства та невиплаті відповідних коштів з прибутку товариства, колегія суддів вважає, що спір у вказаній частині позову підвідомчий господарському суду.
Таким чином, судом вирішувався спір щодо вищезазначеного предмету, який не підвідомчий судам загальної юрисдикції. Відтак, рішення в цій частині слід скасувати та провадження у справі закрити.
Щодо судового рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення утриманої заробітної плати у розмірі 6000,00 грн., суми не включеної до приватизації 150,00 грн. та не виплаченої суми на оздоровлення у розмірі 90,00 грн., а також моральної шкоди яка випливає з цих вимог, то рішення в цій частині є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чин скасування в цій частині немає. Суд першої інстанції навів у судовому рішенні відповідні мотиви, щодо відмови в цій частині позову, з якими суд апеляційної інстанції погоджується.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308,310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 липня 2011 року в частині вирішення позовних вимог (відмови у задоволенні позову) ОСОБА_2 до ТОВ „Колос” про стягнення прибутку за використання її частки за 2003,2004,2005 р.р. у розмірі 120600,00 грн., прибутку за використання її частки за 2006,2007,2008р.р. у розмірі 187840,00 грн., вартості частки основних фондів у розмірі 440000,00 грн., вартості майна устаткування у розмірі 5938,00 грн., частки у статутному капіталі 5600,00 грн., прибутку за 1999,2000,2001,2002 р.р. у розмірі 8004,00 грн., компенсації частки у статутному капіталі за 1997р. 3000,00грн., моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. скасувати та провадження в цій частині закрити. В решті рішення залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді