Справа № 22/975                                                             Головуючий у 1 інстанції Грибан 1.0.

Категорія 19                                                                      Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

6 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М., суддів Балашкевича С.В., Яковлева С.В., при секретарі Сухоребрій Т.А., з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 14 квітня 2006 року,

встановив:

У травні 2005р. ОСОБА_1  звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказувала, що 4 березня 2005 року з вини відповідача, який проживає поверхом вище, в черговий раз було залито її квартиру, чим причинена матеріальна шкода на суму 115 грн. В обгрунтування вимог посилалася на акт НОМЕР_1./а.с.66/.

Крім того, через залиття квартири, 16.03.05р. її стан здоров'я погіршився і вона зверталася за медичною допомогою до лікаря.

Просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 115 грн, моральної шкоди 1000 грн., витрати за проведення експертного дослідження 250 грн. та сплачене держмито.

Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 14 квітня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати  рішення  райсуду,  оскільки вважає його незаконним та ухвалити нове рішення,  яким задовольнити її вимоги Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи; райсуд не взяв до уваги її доводів на підтвердження позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, так само і завдана моральна шкода, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто відповідальність за завдану шкоду настає за умови наявності прямого причинного зв'язку між винними діями /бездіяльністю/ особи та завданою шкодою.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як видно з матеріалів справи, позивачка посилається на те, що залиття квартири відбулося 4 березня 2005 року. Проте, складений акт був   11 березня 2006 року/а.с.66/.

З показів свідка ОСОБА_3- майстра дільниці - вбачається, що оглядом було лише встановлено наявність на стелі в кухні темної плями розміром 0,15x0,15м. Ні на вологість, ні на інші показники походження пляма не перевірялася.Свідок ОСОБА_4, який працює у КВЖРЕП-6 сантехніком, показав, що він приходив 4.03.06р. в квартиру позивачки і ствердив, що походження плями не пов'язане з несправностями сантехнічного обладнання ні в квартирі позивачки, ані поверхом вище.

Інженерно-будівельні дослідження на предмет з'ясування джерела походження плями не проводилися, сторони про призначення експертизи клопотання не заявляли.

Таким чином, доводи позивачки про існування причинного зв'язку між завданою її майну шкодою та винними, на її думку, діями відповідача, не підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин райсуд прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди і, як похідної від матеріальної, моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦГЖ України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 14 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців,