Справа №22-а-19696/11Головуючий у І інстанціїМіхієнкова Т. Л.

Категорія93Доповідач у 2 інстанції Таргоній

10.10.2011

УХВАЛА

Іменем України

16 вересня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

            головуючого судді: Приходька К.П.,

            суддів: Таргоній Д.О.,  Мельника Я.С.,

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії та відшкодування моральної шкоди,

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2009 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 січня 2009 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років в порядку передбаченому п. е. ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідно до даного закону вона має право на пенсію за віком, як працівник охорони здоров’я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.  Постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 року визначено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Згідно даної постанови за наявності стажу роботи в закладах охорони здоров’я на посадах лікаря та середнього медичного персоналу медичний працівник має право на пенсію за вислугу років. На момент подачі документів до відповідача позивач мала трудовий стаж, як працівник охорони здоров’я –25 років 4 місяці 11 днів. Відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я необхідною умовою створення закладів охорони здоров’я є їх державна реєстрація та акредитація, останнє місце роботи позивача –ТОВ «Альфа-А», що має ліцензію на право здійснення медичної практики не є закладом охорони здоров’я через відсутність державної акредитації і тому стаж роботи на цьому підприємстві не може бути врахований при обчисленні стажу для нарахування пенсії за вислугу років.  Не погоджуючись з таким рішенням, просила суд визнати не чинним та скасувати рішення  управління пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області від 27.02.2009 року про відмову в нарахуванні їй пенсії за вислугу років та зобов’язати відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату їй пенсії за вислугу років.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для призначення позивачу пенсії за вислугу років, їй не вистає стажу роботи в закладах охорони здоров’я.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів та вважає його законним і обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії трудової книжки, ОСОБА_2 наказом № 204 від 01.08.1983 року прийнята на роботу лікарем-терапевтом до Броварської районної лікарні. У 1984 році переведена лікарем-педіатром Богданівської мед амбулаторії, у 1988 році переведена на посаду головного лікаря Руднянської мед амбулаторії. Наказом № 358 від 10.11.1994 року звільнена за власним бажанням. Наказом № 188 від 14.121.1994 року прийнята на посаду лікаря-терапевта у фірму «Кірус-Центр», з якої звільнилась 23.01.1995 року. Наказом № 45-к від 01.02.1995 року прийнята на посаду лікаря-терапевта прийомного відділення Київської НПО швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, яке реорганізовано в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги. Наказом № 574-к від 28.12.1999 року переведена на посаду лікаря-терапевта відділення невідкладних станів внутрішніх хвороб, 04.09.2000 року звільнена за власним бажанням. Наказом № 72/00-к від 12.09.2000 року прийнята на роботу лікарем-консультантом в ТОВ «Альфа-А», наказом № 18/1/08-ок переведена на посаду лікаря-терапевта, наказом № 20/08-ок від 09.12.2008 року переведена на посаду спеціаліста по роботі з корпоративними клієнтами.

Положеннями ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»визначено, що заклади охорони здоров’я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих закладів охорони здоров’я є їх державна реєстрація та акредитація.

ТОВ «Альфа-А», в якому працює позивач з вересня 2000 року, не відноситься до закладів охорони здоров’я, оскільки офіційно його статус, як закладу охорони здоров’я, не підтверджений, а тому позивач не є працівником охорони здоров’я. Дане підприємство не входить до переліку закладів і установ охорон здоров’я, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 року.

Отже, на час звернення ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області, її спеціальний стаж становив 16 років 10 місяців 15 днів, що не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років, оскільки заклади, в яких вона працювала, не є закладами, робота в яких надає право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 195-198, 200, 208 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили.

Головуючий:               

Судді: