ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  Справа №  2-а-7900/11

 13.09.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

 13 жовтня 2011 року о 15 годині 20 хвилин суддя Центрального районного суду  м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Деменок С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про нарахування та стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» з 01.03.2011 р. по теперішній час, зобов’язання відповідача у подальшому проводити виплату зазначеної соціальної допомоги

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни, зобов’язати провести нарахування та виплату не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги по теперішній час.

Відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, справа розглядається у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач у встановлений КАС України строк не надав заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, і вона є особою, яка віднесена до категорії «діти війни».

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці виплачувалась допомога як дитині війни, проте у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявності фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.

19.06.2011 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI від 14.06.2011 року.

Відповідно п.7 до наведеного Закону Заключні положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнені пунктом 4 та встановлено, що у 2011 році норми та положення ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявності фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Враховуючи, що постанова КМУ «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 р. № 745 набрала законної сили 23.07.2011 р., вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, а саме: нарахуванню та виплаті підлягає щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 12.03.2011 р. по 23.07.2011 р., з вирахуванням виплаченої відповідачем за цей час позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

Суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача неправомірною, у зв’язку з чим, у цій частині позову необхідно відмовити.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення зобов’язання на відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни довічно, оскільки ці вимоги є такими, що заявлені на майбутнє: у суду немає підстав вважати, що і в подальшому права позивача будуть порушуватися. Захисту підлягають саме порушені права.

Судові витрати суд розподіляє у порядку ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік», керуючись ст.ст. 7, 9, 94, 104, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною, нарахування та стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» з 01.03.2011 р. по теперішній час - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 недоотриману щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 12.03.2011 р. по 23.07.2011 р., з урахуванням вже виплачених сум за цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання постанови у частині нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

           Суддя