Справа № 22-2059   2006 р.                                               Головуючий в І інстанції

Бочко Ю.І.

Категорія 38      Доповідач: Лісова Г.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця «23» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       -Лісової Г.Є.

Суддів                       - Семиженка Г.В., Приходько Л.А.

при секретарі     -Драгомарецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою

ЗАТ КБ «Приватбанк»

на рішення

Суворовського районного суду м.Херсона

від 8 червня 2006 року у справі

за позовом

ОСОБА_1

до

ЗАТ КБ «Приватбанк»

про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу, -

встановила:

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 8 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним звільнення її з посади заступника головного бухгалтера Херсонської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» по п.4 ст.40 КЗпП України. Стягнено із ЗАТ КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_1 3482 грн. 39 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 51 грн. судового збору в доход держави.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі на рішення суду відповідач ЗАТ КБ «Приватбанк» просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, з яких вбачається, що звільнення позивачки ОСОБА_1 з роботи по п.4 ст.40 КЗпП здійснено за порушення трудової дисципліни із дотриманням чинного порядку застосування заходів дисциплінарної відповідальності.

Судом не враховано, що листок непрацездатності видано по догляду за хворою дитиною, що ніяк не свідчить про особисту тимчасову непрацездатність позивачки, його видано 3.10.2005 року в 13 годині, дочка позивачки цього дня була присутня в школі на заняттях повний день.

Позивачка не довела факт неможливості працевлаштування. Суд не навів у рішенні розрахунку, з якого він виходив при визначенні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити.

Задовольняючи позов суд правильно виходив з того, що відповідно до п.4 ст.40 КЗпП трудовий договір укладений на невизначении строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та що відповідно до ч.З цієї статті не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка була звільнена від роботи з З по 5 жовтня 2005 року у зв'язку із доглядом за хворою дитиною, що підтверджується листком непрацездатності виданим згідно з п.3.3 розділу З Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року № 455.

Наявність листка непрацездатності виданого позивачці у відповідності до вимог чинного законодавства спростовує факт прогулу вчиненого ОСОБА_1 3.10.2005 року та законність її звільнення з посади заступника головного бухгалтера Херсонської філії КБ «Приватбанк» по п.4 ст.40 КЗпП з 24.10.2005 року.

При цьому суд правильно не взяв до уваги ті обставини, що листок непрацездатності виданий не у зв'язку із захворюванням самої позивачки, а по догляду за хворою дитиною, що виданий він о 13 год. З жовтня 2005 року на що до обіду в' цей день дочка позивачки знаходилася в школі як такі, що не впливають на підставу звільнення позивачки від роботи з 3 по 5 жовтня 2005 року.

Встановивши, що звільнення з ініціативи уповноваженого органу власника проведено незаконно, суд правильно визнав звільнення ОСОБА_1 по п.4 ст.40 КЗпП незаконним.

Разом з тим суд не вказав у резолютивній частині рішення про зміну формулювання причин звільнення відповідно до ст.38 КЗпП на підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення з роботи за власним бажанням, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід доповнити, оскільки від позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення позивачка не відмовлялася.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ЗАТ КВ «Приватбанк» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 8 червня 2006 року залишити без змін.

Внести в резолютивну частину рішення наступне доповнення: ЗАТ КБ «Приватбанк» змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного бухгалтера Херсонської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» з п.4 ст.40 на ст.38 КЗпП з 6.12.2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Г.Є.Лісова

Судді: Г.В.Семиженко, Л.А.Приходько

Г.Є.Лісова