ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/1006/11
"13" травня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л. В. за участю:
представника позивача –ОСОБА_1;
представника відповідача –Дубчак С.П.,
прокурора - Свачій А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської митниці, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача –начальник Тернопільської митниці Хмаров В.В. про визнання дій не правомірними та зобов’язання вчинити певні дії -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Тернопільської митниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –начальника Тернопільської митниці Хмарова Вадима В’ячеславовича про визнання неправомірною відмову начальника Тернопільської митниці Хмарова В.В. № 10\11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року громадянці Російської Федерації ОСОБА_3 у надані дозволу щодо звільнення від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 який належить їй на праві приватної власності, був зареєстрований в попередній країні проживання з 04.06.2008 року, ввезеного 26 грудня 2010 року на територію України; про зобов’язання Тернопільську митницю, звільнити громадянку Російської Федерації ОСОБА_3 від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 у зв’язку з її переселенням на постійне місце проживання в Україну та повернути їй безпідставно сплачені нею у відділенні № 0692 АТ «Райффайзен Банк Аваль»208696 грн. 35 коп.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що позивач з 1994 року постійно проживала на території Російської Федерації. В 2009 році вирішила виїхати на постійне місце проживання в Україну, на підставі чого 14.10.2009 року в ВГІРФО УМВС України в Тернопільській області вона отримала дозвіл № 123 від 14.10.2009 року на імміграцію в Україну та тимчасову посвідку на проживання для іноземців НОМЕР_5 на постійне місце проживання в Україні.
12.01.2011 року позивач звернулася із заявою до Тернопільської митниці щодо митного оформлення належного їй автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 який був ввезений на територію України 26 грудня 2010 року зі звільненням від оподаткування. Однак, відповідач своїм листом № 10/11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року відмовив позивачу у надані дозволу про звільнення від сплати податків при розмитненні вищевказаного автомобіля. Після чого позивач була вимушеною сплатити усі платежі, необхідні для розмитнення свого автомобіля в сумі 208696 грн. 35 коп., оскільки процедура щодо захисту її майнових прав в судових та інших державних установ може зайняти тривалий час, а їй для користування на території України необхідний автомобіль, а також те, що за кожний день перебування автомобіля на митному терміналі Тернопільської митниці позивачу до сплати нараховуються кошти в сумі 35 грн. за добу.
Прийняту вищевказану відмову вважає протиправною, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства громадянин, який переселяється на постійне місце проживання в Україну звільняється від сплати митних платежів на один транспортний засіб за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше одного року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
В судовому засіданні, представник позивача позов підтримав, просив визнати неправомірною відмову начальника Тернопільської митниці Хмарова В.В. за вих. № 10\11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року щодо звільнення від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ»та повернути їй безпідставно сплачені у відділенні № 0692 АТ «Райффайзен Банк Аваль» 208696 грн. 35 коп. згідно банківської квитанції № 1109544289 від 20.01.2011 року, з мотивів викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що 12.01.2011 року ОСОБА_3, звернулася до Тернопільської митниці з метою надання роз’яснень щодо можливості митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування. Відповідач своїм листом № 10/11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року надав роз’яснення позивачу щодо порядку надання дозволу про звільнення від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ».
Представник відповідача звернув увагу суду на те, що вказаний лист носить інформаційний характер та роз'яснення щодо митного оформлення товару, тому вказаний лист, який за формою та змістом не відноситься до рішення, не може оскаржуватися як рішення.
Прокурор підтримав позицію представника відповідача в повному обсязі.
Тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –начальник Тернопільської митниці Хмаров В. В. в судове засідання не з’явився і заперечень на позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Під час розгляду справи по суті, представником позивача заявлено клопотання про збільшення позовних вимог та просив позовні вимоги ОСОБА_3 в зазначеній адміністративній справі вважати поданими у такій редакції:
1) визнати протиправними дії Тернопільської митниці, її окремих службових осіб, у т.ч. її начальника Хмарова В.В., а діяльність бездіяльною в частині не вирішення у грудні 2010 року - січні 2011 року, у т.ч. з часу її звернення на митницю питання про пільгове розмитнення ОСОБА_3 автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 ненадання їй, як громадянці іншої держави і необізнаної з чинним законодавством України та її вимогами щодо оформлення відповідних документів щодо пільгового розмитнення автомобіля;
2) визнати неправомірною відмову суб'єкта владних начальника Тернопільської митниці Хмарова В.В. №10\11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року громадянці Російської Федерації ОСОБА_3 у наданні дозволу про звільнення від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 який належав їй на праві приватної власності, ввезеного 26 грудня 2010 року на територію України;
3) винести постанову, якою зобов'язати відповідача, Тернопільську митницю, звільнити громадянку Російської Федерації ОСОБА_3 від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 у зв'язку із переселенням на постійне місце проживання в Україну та повернути їй безпідставно плачені нею у відділенні № 0692 АТ „Райффайзен Банк Аваль" 208696 грн. 35 коп., (банківська квитанція № 1109544289 від 20.01.2011р.).
В обґрунтування свого клопотання зазначив, що позивач неодноразово звертався до відповідача ще у грудні 2010 року з питання оформлення документів щодо пільгового розмитнення автомобіля, однак митним органом не було надано належні роз’яснення внаслідок бездіяльності відповідача та його посадових осіб. Просив клопотання задовольнити.
Представник відповідача та прокурор просили у задоволені клопотання відмовити, так як представником позивача фактично змінено підстави та предмет, і клопотання заявлено не до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від адміністративного позову. Крім того, позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи підстави та предмету позову, які були заявлені позивачем до початку розгляду справи по суті, та викладені представником позивача в обґрунтування клопотання про збільшення позовних вимог, а також той факт, що клопотання заявлено підчас розгляду справа по суті, судом відмовлено у задоволені дано клопотання, оскільки останнє є фактичною зміною підстав і предмету позову, а у відповідності до п.1 ст. 51 КАС України позивач мав право змінити їх лише до початку розгляду справи по суті.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, 12.01.2011 року ОСОБА_3, звернулася до Тернопільської митниці з заявою щодо можливості митного оформлення належного їй автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 який був ввезений на територію України 26 грудня 2010 року зі звільненням від оподаткування.
Відповідач своїм листом № 10/11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року надано позивачу відповідь на заяву від 12.01.2011 року з питання надання дозволу про звільнення від сплати податків при розмитненні вищевказаного автомобіля.
20.01.2011 року позивачем було подано до митного органу ВМД №403000010/2011/000083 на підставі якої відповідачем було здійснено митне оформлення автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 який був ввезений на територію України 26 грудня 2010 року.
Судом встановлено, що позивачем (декларантом позивача) зазначено у графі 47 ВМД, суми митних платежів, що підлягають сплаті та спосіб їх сплати. Таким чином, позивач самостійного узгодила податкове зобов’язання з податку на додану вартість, ввізного мита та акцизного збору, всього на загальну суму 208 481,75 коп.
Судом також встановлено, що Тернопільською митницею картки відмови у митному оформленні транспортного засобу автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 не видавались та позивачем ВМД заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажно митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.97р. №307 на оформлення даного транспортного засобу з наданням пільг не подавались.
Однак, позивач вважає, що Тернопільська митниця своїм листом № 10/11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року відмовила у надані дозволу про звільнення від сплати податків при розмитненні автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 в наслідок чого, позивач на момент розмитнення транспортного засобу не скористався правом на пільгу та був вимушений подати ВМД із зазначенням сум податків і зборів у сумі 208 481,75 коп. та сплатити зазначені платежі, а тому позивач звернувся у суд з вимогами про скасування листа № 10/11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року та про поверненням сплачених коштів.
Таким чином, в даному випадку йде спір не про застосування пільг згідно з вимогами ст. 8 Закону України „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”, на що посилається позивач, а про порядок митного оформлення транспортних засобів, що перемінюються громадянами через митний кордон України.
При цьому, відповідач діяв відповідно до вимог митного законодавства, визначаючи код товару, заявленого до митного оформлення, приймаючи передбачені законодавством рішення, які позивачем не оскаржувалися та не були скасовані.
Оскаржуваним листом позивачеві не було відмовлено в митному оформленні товару, а надане роз’яснення про порядок митного оформлення транспортних засобів ввезених громадянами на постійне проживання в України та про порядок подачі документів що засвідчують відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів і національних стандартів відповідно до митного законодавства.
Крім того, суд зазначає, що позивачем оскаржується лист начальника митниці. Відповідно до ст.17 КАС України до адміністративної юрисдикції відносяться спори фізичних та юридичних осіб щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень. Рішення суб’єктів владних повноважень це нормативно - правовий акт або акт індивідуальної дії, ухвалений за відповідною формою, який породжує певні правові наслідки, утворює певний юридичний стан, спрямований на врегулювання відповідних відносин, акти індивідуальної дії породжують конкретні права та обов’язки для конкретних суб’єктів права.
Враховуючи наведене лист начальника митниці не являється нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії, який не породжує прав та обов’язків для позивача, вказаний лист носить інформаційний характер та роз’яснення щодо митного оформлення товару, тому вказаний лист, який за формою та змістом не відноситься до рішення, не може оскаржуватися як рішення.
Слід також відмітити, що відповідно ст.72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Згідно ст.78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених цим Законом.
Пунктом 30.4 статті 30 Податкового кодексу України, встановлено, що податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 самостійно узгодила суму податкового зобов'язання з ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного податку згідно ВМД № 403000010/2011/000083 від 20.01.11, та за ВМД №403000010/2011/000083 від 20.01.2011 року виконано всі митні процедури, визначені митним органом на підставі Митного Кодексу України відповідно до заявленого митного режиму, та здійснено випуск автомобіля марки «НUММЕR НЗ», 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 який був ввезений на територію України 26 грудня 2010 року, то процедура митного оформлення за ВМД №403000010/2011/000083 від 20.01.2011 року була закінчена та підстави для повернення сплачених позивачем митних платежів відсутні.
Крім того, Закон України від 13.09.01 № 2681-ІЙ не передбачає звільнення платника податку від сплати такого виду платежу як плата за митне оформлення транспортного засобу, внесеного позивачем до держбюджету у розмірі 214,60 грн., оскільки даний платіж не є податком і підлягає сплаті відповідно до Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення, затвердженого Наказом Держмитслужби від 04.12.03 № 833.
За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Тернопільської митниці про визнання неправомірною відмови суб'єкта владних повноважень, начальника Тернопільської митниці Хмарова В.В. №10\11-379-Р-1 від 17 січня 2011 року громадянці Російської Федерації ОСОБА_3 у надані дозволу щодо звільнення від сплати податків при розмитненні автомобіля марки „НUММЕR НЗ”, 2007 року виготовлення, двигун НОМЕР_3, кузов ХWFDN 13Е70000081, який належить їй на праві приватної власності і був зареєстрований в попередній країні проживання з 04.06.2008 р., ввезеного 26 грудня 2010 року на територію України; зобов'язання відповідача звільнити громадянку Російської Федерації ОСОБА_3 від сплати податків при розмитненні автомобіля марки „НUММЕR НЗ”, 2007 року виготовлення , двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 у зв'язку із переселенням на постійне місце проживання в Україну та повернення позивачу 208696 грн. 35 коп. сплаченених у відділенні №0692 АТ „Райффайзен Банк Аваль" згідно банківської квитанції №1109544289 від 20.01.2011 р., - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 травня 2011 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.