ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/1884/11
"26" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.
за участю:
представника позивача –Житник М.І.,
представників відповідача –Кватюри Н.Н., Цюприк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу
за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до відділу освіти Козівської районної державної адміністрації
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з позовом до Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1430 грн. 47 коп.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 1430 грн. 47 коп., яку не сплатив добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що у 2001 році позивачем вчасно та в повному обсязі були перераховані кошти у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3960 грн. через акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»обкому профспілок. Однак, в червні 2001 року Національний банк України почав процедуру банкрутства, а у липні 2001 року акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»був визнаний банкрутом, а тому всі кошти, перераховані Відділом освіти Козівської районної державної адміністрації через вищевказаний банк у сумі 3960 грн. не надійшли до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Таким чином кошти в сумі 1430,47 грн. не можуть бути повторно сплачені так як, зазначена сума є внеском за 2011 рік, який підлягав до сплати у 2001 році та був сплачений через акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна».
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін по справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відділ освіти Козівської районної державної адміністрації як юридична особа зареєстрований Козівською районною державною адміністрацією та як страхувальник зареєстрований та перебуває на обліку у Козівському відділенні Зборівської міжрайонної виконавчої дирекції, яка є структурним підрозділом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, реєстраційний номер 60.
Судом встановлено, що відповідно до розшифровки заборгованості та звіту по коштам загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 1 квартал 2011 року, відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1430,47 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.10.2010 року по 01.01.2011 року і станом на дату розгляду справи в суді страхувальником не погашена.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 3 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Пунктом 7 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 визначено, що суми внесків нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі-Закон № 2240-ІІІ), який діяв на момент виникнення правовідносин, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності –некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту.
Згідно статті 22 Закону № 2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи, юридичні особи набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 1 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 8 Закону №2240 –ІІІ, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що кошти в сумі 1430,47 грн. не можуть бути повторно сплачені так як є внеском за 2001 рік та сплачена відповідачем у 2001 році через акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»з огляду на те, що спірна сума заборгованості самостійно визначена відповідачем та відображена у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1 квартал 2011 року як борг, який виник станом на 01.01.2011 року та не погашений на кінець звітного періоду. Крім того, як слідує із звітів про нараховані внески та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 2001 року по 2011 рік (а.с. 3140), зокрема і з звіту за ІV квартал 2002р., заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду не обліковувалась (а.с.32). Не обліковувалась відповідачем і заборгованість перед позивачем і у звіті за 2003 та 2004 роки.
Таким чином, відповідачем не виконано обов’язку страхувальника, передбаченого Законом № 2240-ІІІ, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, а тому заборгованість в розмірі 1430,47 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з відділу освіти Козівської районної державної адміністрації (Тернопільська обл., Козівський р-н., смт. Козова, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16, Інд. код 02145984) в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по коштах Фонду в сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 47 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 липня 2011р.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.