"11" лютого 2025 р.                        

Справа № 642/276/25

Провадження № 2/642/520/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддя – Грінчук О.П.,

за участю секретаря – Панової М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк», від імені якого діє представник Мєшнік Костянтина Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму боргу за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.06.2018 в розмірі 195 801.39 грн., а також 3028 грн. сплаченого судового збору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.06.2018 між сторонами було укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» б/н шляхом підписання анкети-заяви, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 80 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Зобов`язання по поверненню кредиту відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла вищевказана заборгованість та позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх майнових прав та стягнення заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2025 справу визнано малозначною, на підставі п.2 ч.6 ст. 19 ЦПК України, провадження відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.

Копію ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.

Відзиву на позов відповідачем не подано.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, суд, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд, згідно положень ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.06.2018 відповідач, ОСОБА_1 , звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк», із заявою з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на своє ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку. Також відповідач погодився з тим, що Умови і правила надання банківських послуг, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, а також тарифи, розміщені на веб-сайті банку, разом складають Договір про надання банківських послуг.

Крім того, відповідач в Анкеті-заяві зазначив, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6).

До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, Тарифи банку Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які не містять підпису відповідача.

Згідно з п.2.1 підрозділу 2 розділу І Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки таабо мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи Мастеркардвіза та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно - правових актів Національного Банку України.

Як визначено підрозділі 2 розділу ІІ Умов (Випуск Платіжної картки) для надання послуг Банк видає Клієнту картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом Анкети-заяви та отримання картки (п. 2.1). Картка передається Клієнту у віртуальному вигляді у Мобільному додатку або особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою, кур`єрською службою за адресою, вказаною Клієнтом в Анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що Платіжна Картка була отримана Клієнтом (п. 2.3).

Відповідно до підрозділу 5 розділу ІІ Умов (Надання та обслуговування ліміту) ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі (п.5.1) Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування (п. 5.2). Сторони домовились, що Банк має право, на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначений в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення удію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта таабо у мобільному додатку (п5.3) Клієнт шляхом розрахунку за товару та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання (п. 5.4).

Пунктом 5.25 підрозділу 5 розділу ІІ Умов визначено, що сторони погодили, що зобов`язання Банку за цим Договором та Додатками до нього за невикористаною Клієнтом сумою кредиту /ліміту кредитування є відкличними і безризиковими (Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови).

З аналізу зазначених вище положень убачається, що підписання Анкети-заяви не є обов`язковою умовою видачі картки, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того Банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту.

Крім того, анкета-заява від 24.06.2018 містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета не містить даних про розмір кредитних коштів.

Пункт 1.3 розділу ІІ (Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток) передбачає, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право в банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

В той час, в анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості, згідно якого залишок боргу за наданим ОСОБА_1 кредитом, а саме за тілом кредиту, станом на 03.10.2024 становить 195 801.39 грн., заборгованість за відсотками – 0 грн., заборгованість за пенею – 0 грн.

Крім того, із наданого розрахунку (графа «Сума погашення за наданим кредитом») також убачається, що ОСОБА_1 періодично вносились кошти на погашення боргу і загальний розмір внесених коштів становить 702 955.30 грн.

Отже, з наданого Банком розрахунку попередньо вбачається, що відповідач виконав свої зобов`язання перед Банком, повернувши у повному обсязі надані Банком кредитні кошти, враховуючи, що згідно позову кредитний ліміт 80 000 грн., а сума заборгованості становить 195 801.39 грн.

Однак, належним доказом заборгованості цей розрахунок суд не може вважати, оскільки наведені у ньому розрахунки не підтверджені позивачем належними і допустимим письмовими (або електронними у письмовій формі) доказами, зокрема, випискою з рахунку відповідача, а такий процесуальний обов`язок на позивача покладено відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Лише при доведеності розміру боргу позивач вправі посилатися на процесуальний тягар відповідача спростувати презумпцію вини боржника за цю заборгованість.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

В той час, виписки з рахунку ОСОБА_1 позивачем не було додано до позову.

Інших документів на підтвердження надання кредитних коштів, зокрема, платіжного доручення на перерахування коштів на рахунок відповідача за кредитним договором від 24.06.2018, або доказів встановлення кредитного ліміту, його розмір, до позову також не додано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту на споживчі потреби було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг: «З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору».

Отже, відсутні підстави вважати, що наданий позивачем витяг з Умов і правил надання банківських послуг, тарифи, паспорт споживчого кредиту, за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомився при підписанні Анкети-заяви, є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Проте зазначена анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, та інших істотних умов.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, чи було йому відкрито рахунок, чи була видана картка, номер та тип такої картки, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку боргу, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем, не підтверджений жодними первинними бухгалтерськими документами, а тому суд вважає, що у справі відсутні докази того, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідача.

У матеріалах справи також, у формі додатків до Умов, наявні копія тарифів, паспорту споживчого кредиту, в яких викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем у вигляді його електронного цифрового підпису, однак, такий підпис ОСОБА_1 відсутній.

Таким чином, всупереч визначеного у ст. ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку, позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що вказані документи були підписані електронним цифровим підписом відповідача, а наведені з цього приводу доводи позову належними і допустимими доказами також не підтверджені.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

У своїй позовній заяві до суду АТ «Універсал Банк» просив розглянути справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження.

Подавши до суду таке клопотання, позивач тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідачу, ОСОБА_1 , відкрито рахунок, видано картку, фактично надані кредитні кошти, що він користувався ними та порушив свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором від 24.06.2018 станом на 03.10.2024 в розмірі 195 801.39 грн., (беручи до уваги також погашення відповідачем кредиту, відповідно до розрахунку заборгованості) матеріали справи не містять, і суд відхиляє як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, на підставі внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих суду доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 268, 272, 273-276, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк», від імені якого діє Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.02.2025.

Відомості про сторін:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий