ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

07 лютого 2025 року Справа №  280/11149/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді           Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, ОСОБА_1 за період з 20 квітня 2021 року по 31 травня 2024 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20.04.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.05.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022, на 01 січня 2023, на 01 січня 2024 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021-2024 роки в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в період з 20.04.2021 по 31.05.2024. У листопаді 2024 позивач звернулась до вч НОМЕР_1 із заявою з проханням надати відомості стосовного того чи здійснювалось їй нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 20.04.2021 року по 31.05.2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, а також з проханням надати довідку про: - щомісячний розмір грошового забезпечення за період проходження служби; - розмір нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2021-2024 роки; - розмір нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки. 27 листопада 2024 позивач отримала лист відповідача вих.№09/П-97/99 від 18.11.2024 в якій зазначалось, що грошове забезпечення виплачене в повному обсязі, натомість аналізуючи особові картки, додані до відповіді, можна дійти до висновку, що нарахування грошового забезпечення здійснювалось виходячи з розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернулась з даним позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року визнано поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду у даній справі. Відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачем було пропущено строки звернення до адміністративного суду понад 6 місяців. Позивач проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 травня 2024 року №339-ОС (додаток 1) позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31 травня 2024 року. Між НОМЕР_2 прикордонним загоном та позивачем не виникало спору, щодо нарахованого грошового забезпечення (або грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за весь час проходження військової служби позивача у НОМЕР_2 прикордонному загоні. Звертаємо увагу суду, що претензій з боку позивача до командування НОМЕР_2 прикордонного загону щодо розміру сум, належних військовослужбовцю при звільненні, в день виключення зі списків особового складу не було. Зазначено, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, що діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, то відсутні підстави для спонукання вчинити перерахунок грошового забезпечення позивача з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на роки проходження військової служби на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,14 до Постанови № 704. Просить суд позов залишити без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в період з 20.04.2021 по 31.05.2024.

В період проходження військової служби позивача відповідач розраховував її грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року. Доказів протилежного до суду не надано.

У листопаді 2024 позивач звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою з проханням надати відомості стосовного того чи здійснювалось їй нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 20.04.2021 по 31.05.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, а також з проханням надати довідку про: щомісячний розмір грошового забезпечення за період проходження служби; - розмір нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2021-2024 роки; розмір нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки.

Листом №09/П-97/99 від 18.11.2024 військова частини НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що грошове забезпечення виплачене в повному обсязі.

Позивач, вважаючи, що має право на виплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та додаткових видів грошового забезпечення визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, звернулась з даним позовом до суду.

Стосовно доводів представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд не вбачає, оскільки судом зазначене питання було вирішено під час відкриття провадження у справі. Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року визнано поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду у даній справі. Оскільки питання поновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовною заявою було вирішено під час відкриття провадження у справі, суд не бере до уваги доводи відповідача в цій частині.  

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

У той же час постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Аналогічна правова позиція відображена у рішенні від 17.12.2019 Верховного Суду, викладеним за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Таким чином з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102 гривні.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2189 гривень.

Крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2393 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2684 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 3028 гривень.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262-ХІІ у 2020-2023 роках є більшим ніж в 2018 році.

При цьому, як вбачається з постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, у рішенні суду зроблено наступні висновки: з 01.01.2020 положення п. 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

На підставі викладених вище висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення п. 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням за відповідною посадою, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.

Вказана правова позиція узгоджується із постановами Верховного Суду від 02.08.2022  у справі №440/6017/21 та від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Водночас суд враховує те, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від         21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за №481 (далі - Постанова №481, постанова Уряду України №481).

Даною постановою Уряду України вирішено:

1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

На момент розгляду цієї справи Постанова №481 нечинною не визнавалася, у зв`язку із чим грошове забезпечення позивача має бути перераховане в сторону збільшення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік до 19.05.2023 включно.

Виходячи з вищенаведеного, у позивача з 20 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року виникло право на перерахунок грошового забезпечення із включенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки з врахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1, 6 Розділу 23 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З архівних відомостей, які містяться в матеріалах справи, суд установив, що позивачу за період служби у військовій частині НОМЕР_1 виплачувалась: грошова допомога на оздоровлення у грудні 2021 року – 10000,00 грн, грошова допомога на оздоровлення у березні 2022 року – 12814,90 грн, грошова допомога на оздоровлення у лютому 2023 року – 23917,20 грн.

Зважаючи, що допомога для оздоровлення обраховується в розмірі місячного грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на її перерахунок за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з огляду на приписи Постанови КМУ №481.

Стосовно позовної вимоги зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2021-2024 роки з врахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 7 Розділу 24 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З архівних відомостей, які містяться в матеріалах справи, суд установив, що позивачу за період служби у військовій частині НОМЕР_1 виплачувалась: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у травні 2022 року – 1005,00 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у квітні 2023 року – 1110,00 грн.

Оскільки розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань залежить від грошового забезпечення військовослужбовця, наявні підставі для перерахунку позивачу вказаної допомоги за 2022, 2023 роки у зв`язку перерахунком розміру грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 відповідного року.

Доказів виплати такої допомоги за 2021 рік суду не надано, тому відсутні підстави для її перерахунку.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік з огляду на приписи Постанови КМУ №481.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнена від сплати судового збору, інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з        20 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 року та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022, на 01 січня 2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на            01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                 Ж.М. Чернова