Справа № 515/26/25

Провадження № 2/515/155/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 жовтня 1999 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалося через різність характерів та поглядів на сімейне життя, через що виникали непорозуміння. Припинили подружні відносини більше року тому. Спільного господарства подружжя не веде. Шлюб носить формальний характер, збереження сім`ї неможливе. Враховуючи викладене, позивач просить суд шлюб розірвати.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, дитину просив залишити проживати з батьком (вх. № 448/25-Вх 27.01.2025).

Відповідач також подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила залишити їй прізвище « ОСОБА_2 » та залишити дитину проживати разом із батьком (вх. № 447/25-Вх 27.01.2025).

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

10 жовтня 1999 року Виконавчим комітетом Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 12); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 16 грудня 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с. 3).

Зміна прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_2 » відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 10 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 4 (а.с. 7).

Від даного шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 , виданого 28 лютого 2017 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису № 69 (а.с. 9).

Сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо. Дитина зареєстрована разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з копій Витягів з реєстру Татарбунарської територіальної громади №2024/007174501 від 19 червня 2024 року та № 2024/007235726 від 20 червня 2024 року (а.с. 6, 8). Відповідач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1026253 від 13 січня 2025 року (а.с. 11).

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнала, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін, суд доходить висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України відповідач має право надалі йменуватися прізвищем « ОСОБА_2 ».

За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.

З огляду на те, що позивач просить залишити малолітню доньку після розірвання шлюбу проживати з ним, а відповідач не заперечила з цього приводу, тобто між сторонами відсутній спір щодо того, з ким із батьків буде проживати дитина, суд вважає, що малолітню доньку після розірвання шлюбу слід залишити проживати з батьком.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

З довідки МСЕК серії 12 ААА № 887837 вбачається, що позивач ОСОБА_1 має другу групу інвалідності безстроково (а.с. 5).

Згідно з п.9 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є інвалідом другої групи.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Виконавчим комітетом Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, актовий запис № 12 - розірвати.

Залишити відповідачу прізвище « ОСОБА_2 ».

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 к).

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 10.02.2025.

Суддя  В.О. Луцюк