Справа № 202/625/25

Провадження № 3/202/950/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року                                                                                                   м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровський області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал, відповідно до якого 02 грудня 2024 року о 12 год. 12 хв. м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, б.4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей звужені та не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп`яніння у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, правопорушення вчинено двічі протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідальність, яка передбачена ч.3 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

При цьому, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.

Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, саме відмова водія транспортного засобу на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186959 від 02 грудня 2024 року, карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановами Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.05.2024 та Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07.05.2024 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, а також даними відеофіксації даної події, що були досліджені у судовому засіданні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними доказами, ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та будь яких доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення суду надано не було.  

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Разом з цим, відповідно довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Відповідно до роз`яснень пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення, однак суди не вправі застосовувати його тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Тобто суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП України є особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а наявність чи відсутність посвідчення водія у даної особи не є обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно положень п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Санкція частини 3 ст.130 КУпАП передбачає  накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Отже ОСОБА_1 в розумінні ПДР України та ч.3 ст.130 КУпАП не є водієм та відноситься до інших осіб, для яких не передбачений такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, а тому визначаючи стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суд накладає стягнення в межах санкції цієї статті для осіб, які не є водіями.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави.

Разом з цим, суд не застосовує конфіскацію транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_1 транспортного засобу - Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_1 .

Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.33,40-1,130,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.  

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя                                                                                Волошин Є.В.