532/206/23

1-кп/532/7/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки кримінальне провадження № 12022170470000235 по обвинуваченню   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кобеляки Полтавської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого у відділенні рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді інструктора відділення рекрутингу та комплектування, з військовим званням головний сержант, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 286 КК України,

учасники справи:

прокурор – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпіла – ОСОБА_6 ,

представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисники – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представник цивільного відповідача – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

В С Т А Н О В И В :

04.10.2022 приблизно о 15 годині, в світлий час доби, за похмурої погоди, поза межами населеного пункту, по мокрому асфальтобетонному покриттю проїзної частини автодороги № М-22 зі сторони с. Галі-Горбатки в напрямку м. Кобеляки,  під керуванням ОСОБА_3 рухався вантажний автомобіль марки «МАЗ» моделі «54328» реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого був приєднаний напівпричіп марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L» реєстраційний номер НОМЕР_2   та пасажирами якого були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

В цей же час зі сторони м. Кобеляки в напрямку с. Галі-Горбатки, в межах своєї смуги руху, рухався автомобіль марки «Fiat» моделі «Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_15 .

На стадії зближення транспортних засобів в повздовжньому напрямку, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом, діючи необережно, неправильно оцінивши дорожню обстановку, грубо порушуючи вимоги п. 10.1, п. 11.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, виїхав в межі зустрічної смуги руху, тим самим створив небезпеку для руху водієві ОСОБА_15 , в результаті чого на 5 км + 800 м автодороги, в межах зустрічної смуги руху допустив зіткнення передньою правою кутовою частиною кузова автомобіля марки «МАЗ» моделі «54328» з передньою частиною кузова автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato», при цьому в момент первинного контактування їхні поздовжні осі знаходилися під кутом близьким до а = 127° (з похибкою ± 5°).

В результаті порушень п. п. 10.1, 11.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, допущених ОСОБА_3 , наслідком яких сталася дорожньо-транспортна подія, водій автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_15 отримав тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент їх спричинення у вигляді: забитої рани та синця обличчя; крововиливів у м`які покрови голови у лівій лобній ділянці в проекції вищеописаної рани; крововиливів під м`які мозкові оболонки переважно правої півкулі головного мозку (лобної, скроневої та тім`яної долей) по конвекситальній поверхні з розповсюдженням на базальну поверхню лобної долі, на загальній площі 14,5х9,5 см; масивних крововиливів біля вушок серця, виражених крововиливів в парааортальну жирову клітковину, крововиливів в діафрагму, виражених масивних прикореневих крововиливів на поверхнях легень, множинних підкапсульних крововиливах та деревоподібних розривів печінки, надриву серпоподібної зв`язки печінки, масивних крововиливів у навколониркову жирову клітковину, крововиливів у великий сальник та брижу тонкого кишковика; травматичного розриву здухвинної кишки з множинними гематомами та пошкодженням брижі тонкої кишки; множинних переломів кісток скелету: закритий перелом діафізу правої ключиці, 1-3-го ребер справа від передньо-підпахвової лінії до середньо-ключичної, за прямим механізмом, 1-7-го ребер зліва від біляхребтової лінії до лопаткової, за прямим механізмом, 3,4-го ребер по середньо-підпахвовій лінії, за непрямим механізмом, чрезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки, компресійний перелом другого шийного хребця; садна голови, тулубу кінцівок та за своїми наслідками призвели до смерті потерпілого  ОСОБА_15 .  Смерть ОСОБА_15 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок закритої черепно-мозкової травми із крововиливами під оболонки речовини головного мозку.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, є порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. п. п. 10.1, 11.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:  10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»; 11.1. «Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.»; 11.3. «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

В умовах даної події, водій автомобіля марки «МАЗ» моделі «54328» реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого був приєднаний напівпричіп марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L» реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо - транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п. 10.1, п. 11.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху України.

Порушення ОСОБА_3    п. 10.1, п. 11.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, внаслідок якої настала смерть ОСОБА_15 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Під час розгляду справи кардинально змінив свої показання.  Спочатку обвинувачений ОСОБА_3 категорично заперечив свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Пояснив, що 04.10.2022 отримав наказ про вилучення причепу з МКЗ в смт.Білики. Він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_16 приїхали на Білицький МКЗ, причепили причіп до автомобіля МАЗ та поїхали в напрямку м. Кобеляки. Їхали зі швидкістю 50 км/год. Перед с. Галі нікого не було. Дорога повертала ліворуч і коли він входив в поворот, то автомобіль Фіат, який рухався йому на зустріч і по руху якого були ями, виїхав на його смугу руху (зустрічу). Коли він побачив, що водій Фіата не встигає повернутися на свою смугу, то вжив заходів до екстреного гальмування і викрутив руль праворуч, в результаті чого його транспортний засіб склало і почало нести. Зіткнення відбулося в праву частину його транспортного засобу.  В результаті зіткнення ОСОБА_16   випав через лобове скло. Коли він підбіг до водія Фіата, то той був зажатий в автомобілі. Він викликав швидку допомогу та інші служби.

Після дослідження всіх обставин справив судовому засіданні, ОСОБА_3 додатково пояснив, що визнає себе винним, оскільки він дійсно порушив Правила дорожнього руху, що призвело до ДТП. Однак зауважив, що зіткнення відбулося на його смузі руху. Також повідомив, що добровільно відшкодував потерпілій завдану матеріальну та моральну шкоду. Вину у вчиненні цього злочину не визнавав раніше, оскільки збирав кошти для відшкодування заподіяної шкоди потерпілій.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винуватість підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що загиблий ОСОБА_15 є її чоловіком. Свідком даної ДТП вона не була. Коли її повідомили про ДТП, вона поїхала у лікарню до чоловіка. Дорога до лікарні проходила через місце ДТП, де вже була поліція, і вона бачила, що автомобіль Фіат був на обочині зі своєї сторони, а у вантажному автомобілі був зігнутий причіп і він стояв по ходу її руху. Чоловік перебував у лікарні та говорив їй що він не винен і що автомобіль МАЗ виїхав на зустрічну смугу. Вранці його забрали в реанімацію, бо йому стало гірше. 05.10.2022 ОСОБА_15 було переведено до Полтавської обласної лікарні, де 12.10.2022 він помер.

Свідок ОСОБА_13   пояснив суду, що є працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 , та разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_17   поїхали на Білицький МКЗ забрати причіп. Коли приїхали, то підключили його до автомобіля, перевірили гальма і поїхали в м. Кобеляки.  На ділянці дороги в с. Галі назустріч з`явився мікроавтобус, який він побачив за 20 м, та який об`їжджав ями і відбувся удар. ОСОБА_3 , він та Маньківський вилізли з автомобіля та надавали водієві мікроавтобуса медичну допомогу, поки не приїхала швидка та МЧС. Його та ОСОБА_16 також забрала швидка допомога. ДТП відбулася за поворотом при виїзді з с. Галі. Також пояснив, що на їхній смузі руху на обочині стояв чорний мерседес. Білий мікроавтобус їхав по осьовій полосі, оскільки з його сторони були ями. На час зіткнення вони перебували на своїй смузі руху.  Після ДТП  мікроавтобус залишився на обочині свого напрямку руху, а їхній транспортний засіб – на своїй полосі руху, тільки його дещо склало і тягач – на своїй смузі, а причіп – частково на зустрічній. Водій мікроавтобуса був зажатий в транспортному засобі і вони не могли його витягти.

Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що він є працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 та перебував у автомобілі МАЗ, за кермом якого був ОСОБА_3 .  Він, ОСОБА_18 та ОСОБА_3 їхали з смт.Білики в напрямку м. Кобеляки. В автомобілі він знаходився посередині. Дорога була волога та були вибоїни по її лівій стороні. Вони рухалися по своїй смузі руху прямо. Інший водій виїхав на їхню смугу руху і ішов лоб в лоб. Під час ДТП він вилетів через лобове скло МАЗа. Його забрала швидка допомога.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що є водієм екстреної медичної допомоги та витягував з Фіата водія, якому ставало гірше та який був в шоковому стані. Бачив три транспортні засоби: спереду іномарка, повністю на обочині, МАЗ – на своїй смузі, більш на обочині, Фіат – на узбіччі в напрямку Білики (на своїй смузі).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що з чоловіком їхала з смт. Білики. Перед великим підйомом зупинилися на обочині. Чоловік вийшов з автомобіля. В цей час вона почула удар,потім звук гальма. Вона повернулася та побачила, як на їхню машину прямує причіп, проїхав мимо та не зачепив. МАЗ їхав як складений. ОСОБА_3 підбіг до бусіка та кричав водієві що він наробив, нащо виїхав на зустрічну смугу. МАЗ рухався правою стороною кабіни. На ньому не було переднього скла і була вм`ятина в правій частині кабіни зі сторони пасажира. У мікроавтобусі теж не було лобового скла, перед пом`ятий і у водія були зажаті ноги.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що направлявся зі сторони Біликів та став на обочині. Було холодно, дорожнє покриття – мокре, дорожньої розмітки не було. Йому назустріч їхав білий бус.  Потім він почув удар, писк і побачив, як МАЗ рухався мимо його мерседеса. Бус їхав прямолінійно, не змінював руху. МАЗ склався і в ньому була пошкоджена права частина (пасажирська).  У буса був пошкоджений майже весь передок. З дорожнього полотна він прибрав скло та пластмас, щоб не перешкоджало руху іншим транспортним засобам, про що повідомив працівників поліції.

Свідок ОСОБА_22 повідомив суд, що він рухався зі сторони м. Кобеляки, та спустившись з гори побачив, що було ДТП. Бачив, що МАЗ був складений і пошкоджена пасажирська сторона. У буса було пошкоджена  більше сторона водія. На дорозі, більш на її середині, були вибоїни.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_23 пояснив суду, що є працівником поліції і в складі групи виїжджав на місце ДТП. Коли вони прибули на місці вже були лікарі та ДСНС. Він оглянув місце події та склав протокол та схему ДТП. Місце  зіткнення точно не вказував, а зафіксував подряпини на дорозі та осип скла.

Також винуватість ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.10.2022 з фототаблицями до нього та схемою ДТП, відповідно до якого  зафіксовано обставини дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів (т.1 а.с.213-222);

- протоколом огляду від 12.10.2022 з фототаблицями до нього, відповідно до якого було оглянуто тіло (труп) ОСОБА_15 та встановлено наявність тілесних ушкоджень після ДТП та причину смерті потерпілого (т.2 а.с.25-31);

- висновком експерта № 760 від 11.11.2022, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_15 на його тілі виявлено наступні тілесні ушкодження: забита рана та синець обличчя; крововиливи у м`які покрови голови у лівій лобній ділянці в проекції вищеописаної рани; крововиливи під м`які мозкові оболонки переважно правої півкулі головного мозку (лобної, скроневої та тім`яної долей) по конвекситальній поверхні з розповсюдженням на базальну поверхню лобної долі, на загальній площі 14,5х9,5 см; масивні крововиливи біля вушок серця, виражені крововиливи в парааортальну жирову клітковину, крововиливи в діафрагму, виражені масивні прикореневі крововиливи на поверхнях легень, множинні підкапсульні крововиливи та деревоподібні розриви печінки, надрив серпоподібної зв`язки печінки, масивні крововиливи у навколониркову жирову клітковину, крововиливи у великий сальник та брижу тонкого кишковика; травматичний розрив здухвинної кишки з множинними гематомами та пошкодженням брижі тонкої кишки ( згідно даних історії хвороби № 21798); множинні переломи кісток скелету: закритий перелом діафізу правої ключиці, 1-3-го ребер справа від передньо-підпахвової лінії до середньо-ключичної, за прямим механізмом, 1-7-го ребер зліва від біляхребтової лінії до лопаткової, за прямим механізмом, 3,4-го ребер по середньо-підпахвовій лінії, за непрямим механізмом, чрезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки, компресійний перелом другого шийного хребця; садна голови, тулубу кінцівок. 

Всі вище перелічені тілесні ушкодження за своїм характером є прижиттєвими, утворились від дії тупих предметів та у своїй сукупності стосовно живої особи, згідно п. 2.1. «Правил судово-медичної оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.), носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення та за своїми наслідками, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті потерпілого, та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із безпосередньою причиною смерті.

Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми із крововиливами під оболонки речовини головного мозку, про що свідчить комплекс патоморфологічних ознак та результати додаткових методів дослідження (т.2 а.с.33-35);

- висновком експерта № СЕ-19/105-22/3818-ІТ від 20.12.2022, відповідно до якого встановлені ушкодження автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_3 , після ДТП, а також встановлено, що вказаний транспортних засіб до ДТП перебував у справному стані (т.2 а.с.53-61);

- висновком експерта № СЕ-19/105-22/3819-ІТ від 20.12.2022, відповідно до якого встановлено ушкодження автомобіля марки «МАЗ» моделі «54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого був приєднаний напівпричіп марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП, а також встановлено, що вказаний транспортний засіб до ДТП перебував у справному стані (т.2 а.с.65-77);

- висновком експерта № СЕ-19/105-22/3820-ІТ від 20.12.2022, відповідно до якого залишки трави на передньому бампері автомобіля МАЗ – 54328, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,  у складі автопоїзду з напівпричепом марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , могли залишитися в процесі руху автомобіля - тягача в стані заносу в процесі течії події, після зіткнення при його русі по узбіччю на якому знаходиться осип скла та розруйнованих частин ТЗ.

На смузі руху автопоїзда у складі автомобіля марки «МАЗ-54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого був приєднаний напівпричіп марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L», реєстраційний номер НОМЕР_2 будь яка слідові інформація відсутня.

В момент первинного контакту, автомобіль МАЗ-54328, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль Fiat Ducato, реєстраційний номер НОМЕР_5 , розташовувались між собою таким чином, що передня права кутова частина автомобіля «МАЗ-54328, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась напроти передньої частини кузова автомобіля Fiat Ducato реєстраційний номер НОМЕР_5 , при цьому автомобіль МАЗ-54328 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався в стані заносу правою боковою частиною у напрямку смуги руху автомобіля Fiat Ducato, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Після первинного зіткнення вказаних ТЗ, відбулося відкидання автомобіля Fiat Ducato у зворотному напрямку на праве узбіччя за напрямком його руху, в подальшому відбувалося складання тягача з напівпричепом та рух автопоїзду до кінцевого положення в стані заносу.

Транспортні засоби, в момент первинного контактування, розташовувались між собою таким чином, що їхні повздовжні осі знаходилися під кутом приблизно 127 градусів (т.2 а.с.82-90);

- висновком експерта № СE-19/105-22/4423-ІТ від 23.12.2022, відповідно до якого експертом встановлено, що оскільки в умовах розглянутої ДТП, водій вантажного автомобіля «МАЗ» моделі «54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,Ю з напівпричіпом марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , виїхав на смугу зустрічного руху, що в свою чергу привело до виникнення аварійної ситуації та її переростання в ДТП - зіткненню з автомобілем марки «Fiat Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_5 , що рухався у зустрічному напрямку та на момент зіткнення знаходився на своїй смузі руху, то з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія вантажного автомобіля марки «МАЗ» моделі «54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п.10.1; п.11.1; п.11.3 ПДР України і знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної ДТП, оскільки він, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів ПДР України мав технічну можливість запобігти наступу даної ДТП.

3 технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій вантажного автомобіля марки «МАЗ» моделі «54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , виконуючи вимоги п.10.1; п.11.1; п.11.3 ПДР України, мав технічну можливість запобігти наступу даної ДТП (т.2 а.с.107-114);

- висновком експерта № CE-19/105-23/180-ІТ від 10.01.2023 відповідно до якого показання підозрюваного ОСОБА_3 стосовно механізму розвитку ДТП позбавлені технічної спроможності.

Показання свідка ОСОБА_13 стосовно механізму розвитку ДТП позбавлені технічної спроможності.

В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «МАЗ» моделі «54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1; п.11.1; п.11.3 ПДР України, які з технічної очки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням заданої ДТП.

В заданій дорожній обстановці водій автомобіля «МАЗ» моделі «54328», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом марки «Kassbohrer» моделі «SKM 10-24L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 мав технічну можливість побігти заданій ДТП шляхом виконання вимог п.10.1; п.11.1; п.11.3 ПДР, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру (т.2 а.с.127-132).

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 підтвердили зроблені ними висновки експертиз.

- висновком експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № від 28775/28776/23-52 від 01.11.2024, відповідно до якої експертами встановлено, що зафіксовані у наданих на дослідженні матеріалах справи слідової інформації недостатньо для визначення точного розташування місця зіткнення автомобілів Fiat д/н НОМЕР_7 та МАЗ д/н НОМЕР_1 , з розмірною прив`язкою до елементів проїзної частини. Однак, наявна слідова інформація на місці настання ДТП дає підстави вважати, що зіткнення даних ТЗ відбулося на стороні дороги в напрямку руху до смт Білики. Не виключено, що місце зіткнення даних ТЗ могло знаходитись, в тому числі, у точці №1 (або у безпосередній близькості до точки №1) відповідно до схеми до протоколу ОМП від 04.10.2022.

Зіткнення автомобілів Fiat та МАЗ було перехресно-кутовим, відбулося між передньою правою частиною автомобіля МАЗ та передньою частиною автомобіля Fiat. Перед моментом зіткнення автомобіль МАЗ з напівпричепом втратив поперечну стійкість. Під час зіткнення обидва автомобілі під дією більш важкого автопоїзда переміщувилась в сторону м. Кобеляки.

В діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п.1.5, 2.3.6, 12.1 та 10.1 ПДР України, і дані невідповідності знаходяться у причинному зв`язку із настанням ДТП.

Водій автомобіля МАЗ ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом дотримання вимог п.п. 1.5, 2.3.6, 12.1 та 10.1 ПДР України.

В дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля МАЗ ОСОБА_3 мав діяти у відповідності до вимог п.п.1.5, 2.3.6, 12.1 та 10.1 ПДР України.

В діях водія ОСОБА_15 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходилися у причинному зв`язку із виникненням ДТП, зокрема не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР.

Водій автомобіля Fiat ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити зіткнення своїми односторонніми діями, тобто шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

В дорожній обстановці, що склалась, водій автомобіля Fiat ОСОБА_15 мав діяти у відповідності до вимог п.п. 12.6г та 12.3 ПДР України.

В дорожній обстановці, що склалася, невідповідність дій водія автомобіля МАЗ ОСОБА_3 вимогам ПДР призвели до створення аварійної дорожньої ситуації та виникнення ДТП.

Пояснення водія ОСОБА_3 стосовно вказаної ним частини автомобіля МАЗ, з якою відбулося зіткнення, а також стосовно того, що перед зіткненням з автомобілем Fiat керований ним автопоїзд втратив поперечну стійкість (його почало складати), є технічно спроможними.

Пояснення водія ОСОБА_3 стосовно вказаного ним розташування місця зіткнення на смузі руху до м. Кобеляки та стосовно того, що автомобіль Fiat виїхав на смугу руху автомобіля МАЗ у безпосередній близькості до нього, з технічної точки зору є неспроможними, оскільки вони суперечать результатам трасологічного дослідження, згідно з якими зіткнення ТЗ відбулося на стороні дороги в напрямку до смт Білики, тобто на зустрічній для автомобіля МАЗ стороні руху (т.4 а.с.113-126).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.07.2023 та відеозаписом цієї слідчого дії, з участю свідка ОСОБА_21 , який розповів та показав, де були розміщені частини транспортних засобів та які і куди ним вони були переміщені (т.3 а.с.63-66);

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с.147);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 870 від 13.10.2022 та довідкою про причину смерті, відповідно до яких ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті – тупа черепно-мозкова травма (т.2 а.с.148);

- постановою про уточнення даних від 25.01.2023, що в ряді документів допущена описка у написанні реєстраційного номера автомобіля МАЗ» моделі «54328» реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.2 а.с.156-157);

- іншими доказами в своїй сукупності:рапортом від 04.10.2022 про настання ДТП із трьома потерпілими; рапортами  від 04.10.2022, 05.10.2022  про те, що з лікарні надійшло повідомлення про доставлення потерпілих після ДТП – водія буса ОСОБА_15   (д-з ЗЧМТ з струсом головного мозку, СГМ, закритий злам шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням, травматичний шок, перелом ребер зліва, травматичний розрив зачеревної судини з утворенням хибної аневризми, зачеревна гематома,ЗТГ клітки, численні переломи ребер зліва, підшкірна емфізема),  пасажирів МАЗ: ОСОБА_13 (д-з ЗЧМТ, СГМ, рвана рана потиличної ділянки голови) та ОСОБА_14 (д-з  ЗЧМТ, СГМ, перелом ребер справа, рвані рани лівої кисті; рапортом  від 05.10.2022 (т.1 а.с.209, 210, 212).

Протокол проведення слідчого експерименту від 19.12.2022 з участю свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_13 суд , відповідно до п.1 ч.3 ст. 87 КПК визнає недопустимим доказом, оскільки він був отриманий з показань свідка ОСОБА_3 , який надалі був визнаний підозрюваним (обвинуваченим) (т.2 а.с.91-98).

Протокол проведення слідчого експерименту від 29.12.2022 року з підозрюваним ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки з його змісту вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 лише розповів про обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди та відмовився відтворити їх на місці ДТП (т.2 а.с.115-116).

Відповідно до ст. 240 КПК України слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Оскільки ОСОБА_3 відмовився від відтворення дій, обстановки, обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в тім числі і за його участі, протокол проведення слідчого експерименту, суперечить вимогам ст. 240 КПК України і є неналежним доказом.

Суд не приймає до уваги висновок експерта  № 2-02/23 від 28.02.2023 від 28.02.2023 року та пояснення експерта ОСОБА_27 , оскільки він проведений за результатами пояснень та показань ОСОБА_3 , даним ним як свідком під час досудового роздування; за результатами слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 , який судом визнано неналежним; за результатами слідчого експерименту, проведеного з участю  свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , який визнаний судом недопустимим доказом. Крім того цей висновок експерта повністю спростовується Висновком експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № від 28775/28776/23-52 від 01.11.2024, де достовірно встановлено, що зіткнення ТЗ відбулося на стороні дороги в напрямку до смт. Білики, тобто на зустрічній для автомобіля МАЗ стороні руху (т.2 а.с.183-222).

Судом у судовому засіданні достовірно встановлено, що зіткнення транспортних засобів сталося на стороні дороги в напрямку до смт Білики, тобто на зустрічній для автомобіля МАЗ, яким керував обвинувачений ОСОБА_3 стороні руху.

Отже, показання обвинуваченого що зіткнення транспортних засобів відбулося на його смузі дороги спростовуються вищевказаними доказами, в тім числі і висновками експертів №СЕ-19/105-22/3820-ІТ від 20.12.2022, №СE-19/105-22/4423-ІТ від 23.12.2022, №CE-19/105-23/180-ІТ від 10.01.2023, №28775/28776/23-52 від 01.11.2024 та фактичним обставинам справи, тому суд критично оцінює його показання і вважає, що таким чином він прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Також суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки їх показання в частині місця зіткнення транспортних засобів спростовуються вищевказаними доказами. Крім того, суд приймає до уваги, що ці свідки пов`язані з обвинуваченим ОСОБА_3 дружніми відносинами, враховуючи, що вони спільно працюють у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , оскільки вони не були безпосередніми очевидцями цієї події та по суті нічого не повідомили.

У сукупності з показаннями обвинуваченого, потерпілої, свідків, вищевказані докази підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3 , що спричинили смерть ОСОБА_15 , а висновок експерта №СE-19/105-22/4423-ІТ від 23.12.2022, та висновок комплексної комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 28775/28776/23-52 від 01.11.2024 підтверджують, що в діях водія вантажного автомобіля марки «МАЗ» моделі «54328» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , вбачаються невідповідності вимогам п.10.1; п.11.1; п.11.3 ПДР, які  з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

У зв`язку з вищевикладеним, докази, що досліджувались судом, є належними, допустимими, достовірними, взаємодоповнюють один одного, і в своїй сукупності вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі вину обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєному кримінальному правопорушенні і його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_15 .

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема, ч.2 ст.286 КК України встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили, в тім числі смерть потерпілого.

Крім того, суд дає оцінку й тому, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до смерті потерпілого, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно Конституції України є найвищими соціальними цінностями.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3   відповідно до ст. 66 КК України є відшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди, в результаті чого вона прохає цивільний позов залишити без розгляду.

Щодо щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_3 та його визнання вини, то суд зазначає наступне.

Враховуючи послідовну практику ВС, згідно з якою розкаяння передбачає, крім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття — це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття — це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Крім того, визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину є основною формою прояву щирого каяття, і у разі його наявності відсутні підстави вважати визнання вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення окремою і самостійної обставиною, яка пом`якшує покарання.

Вказане узгоджується із правовими позиціями Касаційного кримінального суду, зокрема, у постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 317/3517/21 (провадження № 51-4127км23), від 21 березня 2024 року у справі № 570/6036/19 (провадження № 51-6200км23).

Щире каяття слід відрізняти від визнання провини з метою створити формальні підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності.

Щире каяття та визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення було висловлено обвинуваченим ОСОБА_3 після дослідження судом всіх доказів та ґрунтується виключно на позиції відшкодування потерпілій заподіяної шкоди.

Однак процесуальна поведінка ОСОБА_3 час судового розгляду в суді, а саме те, що сторона захисту заявляла клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на доопрацювання в зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК; надання показань щодо його невинуватості у вчиненні злочину; надання до суду доказу - висновку експерта, щодо його невинуватості, та перекладання вини у вчиненні ДТП на ОСОБА_15 ; пояснення ОСОБА_3 про те, що він не визнавав вини, оскільки збирав кошти для відшкодування шкоди потерпілій; ненадання правдивих показань щодо вчинення ДТП після так званого визнання вини, а лише констатація пунктів ПДР, які він порушив та те, що він попросив пробачення у потерпілої в останньому судовому засіданні не свідчить про критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину та про щирість його каяття і бажання залагодити ситуацію, що сталася.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не визнав всіх обставин справи, зокрема місця зіткнення транспортних засобів, яке з його показань, даних суду після визнання вини,  відбулося все ж таки на його смузі руху.

В зв`язку з цим суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується із вказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд бере до уваги, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, а тому позиція потерпілої у справі щодо покарання, яке винний повинен понести за скоєне, під час вирішення цього питання судом не є вирішальною.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду сам факт відшкодування шкоди, заподіяної злочином, суд має оцінювати через призму можливості досягнення цілей покарання, адже саме по собі відшкодування шкоди не є безумовного підставою до застосування положень ст. 75 КК. За відсутності усвідомлення і дійсного засудження вчиненого кримінального правопорушення та своєї винуватості, саме відшкодування шкоди не можна вважати належним підґрунтям до звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що він вчинив з необережності тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно,  на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, а також його ставлення до вчиненого діяння та його наслідків, зокрема, що завдані збитки обвинуваченим відшкодовані.

Також слід зазначити, що не знижує тяжкості й небезпечності кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 за наведених обставин, його характеристика у загальносоціальному плані, а також його посткримінальна поведінка, спрямована на залагодження своєї провини.

Разом з цим, суд зауважує, що, попри думку потерпілої, яка не наполягає на призначенні ОСОБА_3   покарання, яке він має відбувати реально, враховано суспільну небезпеку кримінального правопорушення, що стосується інтересів не лише потерпілої, а й усіх учасників дорожнього руху, оскільки в транспортному засобі, яким керував ОСОБА_3 перебували двоє пасажирів, які також отримали тілесні ушкодження. Суд враховує, що хоча по відношенню до наслідків вина обвинуваченого є необережною, однак він грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до тяжких наслідків - смерті людини.

З урахуванням наведеного, звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку не буде відповідати принципам справедливості, індивідуалізації призначення покарання та не сприятиме виправленню обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не буде таким, що відповідатиме вимогам статті 65 КК України.

З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі санкції ч.2 ст.286 КК України.

За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, свідоме нехтування обвинуваченим правил безпеки та правил дорожнього руху України, що спричинило смерть особи, а тому, з метою забезпечення міри виховного характеру, суд приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Таким чином при визначенні міри покарання суд виходив із наявних у нього дискреційних повноважень щодо призначення покарання і прийшов до висновку, що визначена його міра (вид і розмір), із застосуванням позбавлення права керування транспортними засобами, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не обирався.

Обвинувачений не допускав невиконання обов`язків, покладених на нього КПК, не допускав безпричинних неявок до суду, тому суд не знаходить підставі для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.10 2022 (справа № 532/1724/22) р. на  автомобіль "Fiat Ducato" д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль "МАЗ-54238" д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору необхідно скасувати.

Речові докази відповідно до ст.100 КПК України підлягають поверненню власникам (користувачам).

В справі були проведені експертизи, тому з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати за їх проведення в загальній сумі 32604,74 грн.

У зв`язку з відшкодуванням потерпілій особі обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, у зв`язку з відсутністю будь-яких претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілої ОСОБА_30 та її заявою про залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку про залишення без розгляду цивільного позову про відшкодування шкоди потерпілій.

Керуючись статтями 2, 7, 368, 371, 374, 395, п.15 ст.615 КПК України суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати після набрання вироком законної сили, з часу фактичного затримання.

Арешт, накладений ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.10 2022 (справа № 532/1724/22) р. на  автомобіль "Fiat Ducato" д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль "МАЗ-54238" д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль "Fiat Ducato" д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває на зберіганні на території колишнього Райагропостачу в м. Кобеляки, вул. Дружби, 3, Полтавської області (ТОВ «Зоря») – повернути потерпілій ОСОБА_30 ;

- автомобіль "МАЗ-54238" д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Громада Агро» та який перебуває на зберіганні на території колишнього Райагропостачу в м. Кобеляки, вул. Дружби, 3, Полтавської області (ТОВ «Зоря») – повернути ТОВ «Громада-Агро» смт. Білики, вул. Будівельна, 1 Полтавський район Полтавська область).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 32604 (тридцять дві тисячі шістсот чотири) гривні 74 копійок.

Позовну заяву потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування шкоди залишити без розгляду,  у зв`язку з повним її відшкодуванням.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя