справа №176/3450/24

провадження №2/176/270/25

У Х В А Л А

       10 лютого 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                Волчек Н.Ю.

з участю секретаря с/з        Коваленко О.В.,

розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 де просить:

- стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром завданої внаслідок ДТП шкоди і галежним страховим відшкодуванням у розмірі 108397 грн 82 коп:

- стягнути з відповіда компенсацію фрншизи передбачену полісом СОЦПВВНТЗ № ЕР 21972706 у розмірі 2600,00 грн.

Ухвалою від 24 грудня 2024 року відкрито спрощене провадження по справі, без повідомолення (виклику) учасників справи.

30 січня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Своє клопотання представник відповідача ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що на даний час ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується двідкою № НОМЕР_2 від 16.01.2025 року за підписом командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 . У зв`язку з цим він не має можливості належним чинмо надати докази по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військоій частині НОМЕР_1 .

Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.

Такі правові позиції містяться у постановах Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21, від 31.05.2023 у справі № 160/1543/21, від 16.08.2023 у справі № 357/3844/2025.04.2024 у справі № 852/2а-1/24.

Таким чином, задля вирішення питання щодо зупинення провадження у даній справі необхідно з`ясувати чи перебуває відповідач у складі Збройних Сил України безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів його призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об`єктивної неможливості відповідача приймати участь у судовому провадженні або надати свої пояснення по суті справи.

Суд зауважує, що з матеріалів справи не вбачається того, що ОСОБА_2 перебуваючи у військовій частині НОМЕР_1 , перебуває при виконанні бойового завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, що в свою чергу унеможливлює його участь в розгляді справи; особисто, зокрема і в порядку відеоконференцзв`язку, так і через представника.

Разом з тим, слід відмітити, що обов`язковою умовою зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до настання певних подій та, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом з тим суд звертає увагу на наступне :

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21 звернув увагу на те, що для застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України слід врахувати, чи представляє військовослужбовець свої інтереси у судах першої й апеляційної інстанцій особисто (пункт 54 постанови), а також, чи не порушуватиме зупинення провадження у справі найкращі інтереси дитини (пункти 57-61 постанови). Передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 13 червня 2024 року у справі 557/1226/23, дійшов висновку що, «вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, те, чи мав відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Не враховуючи ці обставини, обов`язкове зупинення провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину хоч і відповідатиме певним інтересам відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача».

Крім того, Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд приймає до уваги, що в справі ставиться питання про відшкодування шкоди, завданої ввнаслідок ДТП, а також те, що справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Тому, на думку суду, підстав для зупинення провадження у справі з підстав, визначених відповідачем, не має.

Крім того, суд звертає увагу, що інтереси відповідача ОСОБА_2 представляє за довіреністю його представник ОСОБА_3 , а всі процесуальні документи можуть бути надіслані відповідачу на електронну пошту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 251 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області                                 Н.Ю. ВОЛЧЕК