Справа № 276/228/25

Провадження по справі 2-а/276/2/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2025 року с-ще Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 28 від 28 січня 2025 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на його скрутне матеріальне становище.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору

Згідно ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положенням статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Слід зазначити, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: наявність майнового стану, який не дозволяв би позивачу сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також одна із підстав, визначених пунктами 1-3 частини 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати такого.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Так, на підтвердження скрутного майнового стану позивачем надано відомості з Державного реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформовано 30.01.2025, згідно яких за період з I кварталу 2024 року по IV квартал 2024 року включно, сума заробітку для нарахування пенсії за 2024 рік становить 52387,70 грн.

В свою чергу, сума судового збору у розмірі 605,60 гривень становить приблизно 1,156% від 52387,70 грн.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Оскільки зазначені умови, за наявності яких ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу до матеріалів справи не долучено, а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даного позову.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 в справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

А тому, враховуючи сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої Закон №3674-VI містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/ТГ смт Хорошів/22030101; рахунок отримувача UA538999980313101206000006751; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету 22030101.

Щодо відповідності поданих доказів встановленим вимогам

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, суд зауважує, що за приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.

Також стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (тобто, обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення).

Крім того, стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, до позовної заяви долучено копію постанову по справі про адміністративне правопорушення №28 від 28.01.2025 та копію протоколу №28 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 09.01.2025.

Разом з тим, копії вказаних вище письмових доказів є нечитабельного змісту, що не узгоджується з принципами належності та достовірності доказів, визначеними КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви слід запропонувати позивачу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) належним чином засвідчених копій постанови по справі про адміністративне правопорушення №28 від 28.01.2025 (читабельного змісту) та протоколу №28 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 09.01.2025 (читабельного змісту), - відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн., або докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.161, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: А.С. Семенюк