ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 753/16875/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лісковська О.А. (в залі суду);

від відповідача: Спружинська Т.П. (в залі суду);

розглянувши заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 (повний текст рішення складено та підписано 26.12.2022)

у справі № 753/16875/21 (суддя Демидов В.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»

про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст судових рішень у даній справі

18.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , яка 20.06.2020 отримала копію наказу від 14.05.2020 № 14-к про своє звільнення з посади заступника голови правління з 14.05.2020, у зв`язку з припиненням повноважень згідно пункту 5 статті 41 КЗпП України, отримала право на виплату вихідної допомоги у розмірі 378 044,10 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.05.2020 по день винесення судового рішення.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22.02.2022 відмовлено в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22.02.2022 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - закрито.

За заявою ОСОБА_1 ухвалою Київського апеляційного суду від 09.09.2022 скеровано справу №753/16875/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд цього спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 753/16875/21, з урахуванням ухвали від 22.10.2024, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 753/16875/21 скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 28 812,52 грн судового збору за подання касаційної скарги. Доручено Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ. Постановлено справу № 753/16875/21 надіслати до Господарського суду міста Києва для видачі наказу, після чого передати до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 скасовано і прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 227 262,42 грн вихідної допомоги та 778 860,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Надходження заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Представник ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/16875/21, у якій просить ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу та сплату судового збору у справі № 753/16875/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/16875/21 до розгляду. Розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/16875/21 призначено у судовому засіданні 21.01.2025.

20.01.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких позивач просить долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/16875/21 копії наступних документів: договір про надання правової допомоги №276/2020 від 20.06.2020; додаткову угоду №1 від 20.06.2020 до договору про надання правової допомоги №276/2020 з додатками; додаткову угоду №2 від 15.07.2021 до договору про надання правової допомоги №276/2020; акт приймання-передачі наданих послуг (остаточний) від 22.03.2024 та зазначено, що на теперішній час витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу Адвокатського бюро «Вадима Гопкала» складають 82 700,00 грн та підлягають оплаті відповідно до 4 додаткової угоди №2 від 15.07.2021 до договору про надання правової допомоги №276/2020 протягом 400 календарних днів з дати підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Явка учасників справи та їх позиції

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2025 підтримав вимоги заяви від 23.12.2024 та від 20.01.2025, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу та сплату судового збору у справі №753/16875/21 на загальну суму 131 445,54 грн. (82 700,00 грн. - витрати на правничу допомогу, надані Адвокатським бюро «Вадима Гопкала», та 48 744,54 грн. - витрати на правничу допомогу, надані адвокатом Лісковською Ольгою Анатоліївною.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.01.2025 заперечив проти задоволення поданих позивачем заяв.

Мотиви прийняття додаткової постанови

Як вбачається із матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 753/16875/21, якою апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 скасовано і прийняти нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 227 262,42 грн вихідної допомоги та 778 860,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Водночас, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи за своєю суттю нове рішення не здійснив розподіл судових витрат за розгляд справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Таким чином, необхідно здійснити розподіл судового збору.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому в силу пп. б) п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 227 262,42 грн вихідної допомоги та 778 860,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, на підставі до ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, таким чином, судовий збір, в тому числі і витрати на комісію (сервісний збір), який сплачено при оплаті судового збору, за розгляд справи, покладається на відповідача у розмірі 67 804,00 грн судового збору та 1 304,67 грн комісії (сервісного збору) за розгляд справи у судах, 194,68 грн за доступ до запису судових засідань від 22.11.2023 та від 03.07.2024, а саме: 7 196,51 грн судового збору та 146,86 грн комісії за розгляд позовної заяви Дарницьким районним судом міста Києва, 10 794,76 грн судового збору та 215,90 грн сервісного збору за розгляд апеляційної скарги Київським апеляційним судом, 22 637,77 грн судового збору та 452,76 грн сервісного збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022, 99,84 грн за доступ до запису судового засідання від 22.11.2023, 3 028,00 грн судового збору та 54,50 грн комісійної винагороди за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, 94,84 грн за доступ до запису судового засідання від 03.07.2024, 24 146,96 грн та 434,65 грн сервісного збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024.

Щодо витрат на правничу (професійну) допомогу на послуги адвоката.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 28.11.2024, позивачем зазначено про те, що професійна правнича допомога ОСОБА_1 в цій справі надавалась адвокатом Гопкало Вадимом Володимировичем, який на теперішній час захищає Україну та адвокатом Лісковською Ольгою Анатоліївною, згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2024 (додається) на теперішній час витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката Лісковської О.А. складають 45 674,22 грн та підлягають оплаті відповідно до п. 4.2. договору про надання правничої допомоги № 13/06/23 від 13.06.2024 протягом 180 днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

В якості доказів понесених витрат, представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги від 13.06.2023 та копію акту приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2024.

В подальшому, 24.12.2024 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якого додано акт приймання-передачі наданих послуг від 20.12.2024, в якій просить ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу та сплату судового збору у справі № 753/16875/21.

Також до заяви додано акт приймання-передачі наданих послуг від 20.12.2024.

Представником позивача 20.01.2025 подано до суду додаткові пояснення, у яких представник просить долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/16875/21 копії наступних документів: договір про надання правової допомоги №276/2020 від 20.06.2020; додаткову угоду №1 від 20.06.2020 до договору про надання правової допомоги №276/2020 з додатками; додаткову угоду №2 від 15.07.2021 до договору про надання правової допомоги №276/2020; акт приймання-передачі наданих послуг (остаточний) від 22.03.2024, наданих адвокатом Гопкало Вадимом Володимировичем.

Щодо доданих доказів до додаткових пояснень у справі, поданих до суду 20.01.2025, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підстави для врахування таких доказів відсутні, враховуючи той факт, що позивачем не обґрунтовано неможливості подати зазначені докази разом із заявою від 24.12.2024.

Представник позивача, подаючи додаткові пояснення у справі з додатковими доказами з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не звернувся.

Доводи представника про те, що на теперішній час адвокат Гопкало Вадим Володимирович захищає Україну, що унеможливлює на день звернення подачу остаточного акту приймання-передачі наданих послуг, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки акт приймання-передачі наданих послуг (остаточний) датовано 22.03.2024, натомість подано до суду лише 20.01.2025.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи наступне.

В якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 13.06.2023, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.12.2024.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи». За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц).

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи обставини справи, вважає неспівмірною суму у розмірі 6 000,00 грн із фактично наданим обсягом правничої допомоги за послугу: підготовка та подача через підсистему «Електронний суд» остаточних пояснень щодо обставин справи № 753/16875/21 з урахуванням мотивів, викладених у постанові Верховного Суду від 10.10.2024, враховуючи зміст поданих пояснень та вважає співмірною суму у розмірі 3 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 227 262,42 грн вихідної допомоги та 778 860,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи заявлені відповідачем у судовому засіданні 21.01.2025 заперечення, беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись, зокрема такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшла висновку про те, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38 337,21 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в решті частині належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 35; код ЄДРПОУ 36716128) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 67 804,00 грн судового збору та 1 304,67 грн комісії (сервісного збору) за розгляд справи у судах, 194,68 грн за доступ до запису судових засідань від 22.11.2023 та від 03.07.2024 та 38 337,21 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті заяви - відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Справу № 753/16875/21 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова, згідно із ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Додаткову постанову підписано 10.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім