К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року місто Київ

справа № 761/11246/22

апеляційне провадження № 22-ц/824/3691/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Савицького О.А. від 3 вересня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст обставин справи

У жовтні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що 12 серпня 2022 року Шевченківським районним судом міста Києва видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), починаючи з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому наказі було допущено помилку, а саме: не зазначено обмеження щомісячного розміру аліментів до 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Помилка виправлена ухвалою від 21 червня 2023 року, унаслідок чого у заявника утворилася переплата аліментів у розмірі 466 023 грн 55 коп., що покриває їх сплату з 1 травня 2023 року по 15 серпня 2024 року.

З огляду на це заявник вважає, що судовий наказ у частині стягнення аліментів за період з 1 серпня 2023 року по 15 серпня 2024 року не підлягає виконанню.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 3 вересня 2024 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню судовий наказ № 761/11246/22 від 12 серпня 2022 року, виданий Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частині стягнення аліментів за період з 1 травня 2023 року по 15 серпня 2024 року.

Ухвала суду обґрунтована тим, що виправлення помилки в судовому наказі фактично змінило його зміст щодо обмеження щомісячного розміру аліментів, унеможливлюючи їх стягнення понад 10 прожиткових мінімумів. Оскільки таке стягнення вже відбулося, а у заявника утворилася переплата, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення аліментів за період з 1 травня 2023 року по 15 серпня 2024 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено відсутність у боржника матеріальної передумови для виконання судового наказу або помилковості видачі судового наказу, або факту зміни його змісту.

Суд першої інстанції не мав правових підстав для застосування статті 432 ЦПК України та визнання судового наказу таким, що не підлягає частковому виконанню. Вказує, що суд може лише стягнути безпідставно одержані кошти, але не зараховувати надмірно сплачені суми на майбутні періоди.

Оскаржувана ухвала фактично звільняє ОСОБА_3 від сплати аліментів за період з 1 травня 2023 року по 15 серпня 2024 року, що не передбачено нормами ЦПК України чи Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, заявник наголошує, що суд не має повноважень визначати дату чи період, з якого судовий наказ не підлягає виконанню, оскільки такою датою є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Таким чином, обраний боржником спосіб захисту прав є неналежним.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 посилається на те, що ухвала суду є обґрунтованою, законною, ухваленою з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечила та просила відмовити у її задоволенні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що 18 липня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 серпня 2022 року Шевченківським районним судом міста Києва у справі № 761/11246/22 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15 вересня 2022 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 761/11246/22.

24 квітня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у судовому наказі, у якій просив зазначити граничну межу розміру аліментів, встановлену пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року виправлено допущену помилку в тексті судового наказу від 12 серпня 2022 року, а саме вказано: щомісячний розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

В ході виконавчого провадження № НОМЕР_1, за період з 22 червня 2022 року по 30 квітня 2023 року, з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти в сумі 751 854 грн 91 коп. (том І а.с. 101-114).

Максимальний розмір аліментів, який міг би бути стягнутий із заявника за період з 22 червня 2022 року по 30 квітня 2023 року з врахуванням статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" становив 285 831 грн 36 коп.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 2 статті 432 ЦПК України, суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Таке рішення може бути ухвалене у двох випадках: якщо виконавчий документ було видано помилково; якщо обов`язок боржника повністю або частково відсутній через припинення, добровільне виконання зобов`язання боржником або іншою особою, чи з інших передбачених законом підстав.

При цьому формулювання "з інших причин" вказує виключно на обставини, що спричиняють припинення зобов`язання боржника. Відповідно, обов`язок боржника може припинятися лише за підставами, передбаченими законом.

Цивільне законодавство містить конкретний перелік підстав для припинення зобов`язань, визначений у главі 50 ЦК України. До них, зокрема, належать: добровільне виконання зобов`язання поза межами виконавчого провадження; припинення зобов`язання передачею відступного; зарахування зустрічних вимог; домовленість між сторонами про припинення зобов`язання; прощення боргу; неможливість виконання.

Однак у цій справі матеріали не містять доказів, які б підтверджували існування таких підстав для припинення зобов`язання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, які свідчать про його помилкову видачу, зокрема: видача документа на підставі рішення, яке не набрало законної сили (за винятком тих, що підлягають негайному виконанню); видача документа за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача документа двічі з одного і того ж питання; подання виконавчого документа до виконання після закінчення строку його пред`явлення.

Факт наявності переплати аліментів, що виникла через не зазначення в судовому наказі обмеження щодо граничного розміру щомісячних виплат (10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку), не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині.

Суд апеляційної інстанції наголошує, спірна ситуація не може бути вирішена у обраний заявником спосіб, оскільки не відповідає нормам процесуального закону.

Також, не можна не звернути увагу на важливу обставину, що значна сума переплат, яку поніс заявник, не була нарахована одночасно, а виникала поступово протягом тривалого часу. Зокрема, аліменти стягувалися в примусовому порядку з вересня 2022 року, але лише в квітні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в судовому наказі.

Своєчасне звернення до суду дозволило б мінімізувати негативні фінансові наслідки для заявника, адже в разі вчасного виправлення описки або оскарження неправомірних нарахувань, він міг би уникнути значних переплат. Тому важливою є не тільки правильність обраного способу вирішення спору, але й дотримання строків та процесуальних процедур, оскільки їх порушення можуть суттєво ускладнити або навіть унеможливити ефективне врегулювання правовідносин між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення аліментів за період з 1 травня 2023 року по 15 серпня 2024 року, що призвело до порушення норм процесуального права.

За таких обставин погодитися з постановленою ухвалою неможливо, вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 3 вересня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Судді: