Судове рішення #1855926

 

ДНІПРОПЕТР ОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 22а - 1155/08                                                                                                                 Головуючий суддя у 1-ій інстанції -

Категорія ста обліку - 28                                                                                                               Мазниця А.А. (справа №2а-35/07)

                                               

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

18 березня 2008 року                                                                                   м. Дніпропетровськ

 

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   -  Поплавського В.Ю. (доповідач),

суддів              -  Уханенка О.А., Стежко В.А.

при секретарі  -  Усевич Р.В. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1  

на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2007 року  за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області  про визнання права на перерахунок пенсії та зобов'язання провести відповідний перерахунок пенсії, - 

 

в с т а н о в и л а :

 

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про перерахунок пенсії посилаючись на те, що у 1987 році був звільнений із служби в Радянської армії, після чого отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Проте, відповідач, в порушення ст. 55, 63 вказаного Закону, не проводив перерахунок розміру пенсії, у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. У 2005 році він звернувся до відповідача з заявою про донарахування його пенсії за минулі періоди часу, але йому було відмовлено.

Тому позивач звернувся до суду та просив визнати право на перерахунок недоплаченої пенсії до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України, прийнятими після  його звільнення зі служби та зобов'язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат провести дорахування недоплаченої пенсії і виплатити йому пенсію за минулий час з урахуванням:

              - з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року - 40% надбавки посадового окладу,

введеної Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99.

              - з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року - 100% надбавки, введеної Указом

Президента України від 23 лютого 2002 року № 173.

          - з 01 травня 2003 року по 31 грудня 2005 року - 90% надбавки, введеної Указом

Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003.

              - з 01 червня 1995 року по 31 грудня 2005 року - 20% надбавки, введеної Постановою

Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 і передбаченої наказом Міністра

оборони України від 06 березня 1995 року № 50.

           - з 01 жовтня 1996 року по 31 грудня 2005 року - 33,3% премії передбаченої пунктом

3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом Міністра

оборони України від 05 березня 2001 року № 75.

 

 

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2007 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені його адміністративного позову у повному обсязі. 

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою і прийняти нову постанову по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

 

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до наказу № 0559 від 17 червня 1987 року був звільнений в запас по ст.59 п.”А”- за віком. ( а.с.8) зі Збройних Сил СРСР.

Наказом № 60 від 19 червня 1987 року підполковника ОСОБА_1  було виключено із списків особового складу частини. При звільненні позивачу було призначено військову пенсію відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

 

 Позивач звертався до відповідача з проханням про донарахування йому пенсії за минулий час з урахуванням положень нормативних актів, якими розмір грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців в період з 1996-2003 р.р. був істотно збільшений, але листом від 24 січня 2005 року №ФД 73499 йому було відмовлено.

 

Згідно п.118 положення “Про призначення і виплату в МО України державних пенсій…”, затверджених наказом МО України №205 від 08.08.1994 року перерахунок раніше призначених пенсій у зв'язку із зміною розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, після звільнення із служби військовослужбовців, здійснюється з тієї ж дати, з якої підвищується грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

 

Таким чином, чинним до 01.01.2005 року законодавством встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у зв'язку із зміною розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, з яких обчислювалася пенсія, і не передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій.

 

Вимоги позивача про перерахунок пенсії з урахуванням премії у розмірі 33,3% не підлягають задоволенню. Введена в грошове забезпечення Указом Президента України від 01.12.1996 року №923 премія і виплачувана на цей час на підставі постанови КМУ №829 від 22.05.2000 року залежить від особистого внеску військовослужбовця в загальний результат роботи, розміру фонду преміювання, а право преміювання було дане командирам військових частин. Таким чином, по своєму характеру премія не є постійним видом грошового забезпечення, а тому не повинна включатися в розрахунок пенсії.

 

Законом України від 16.12.2004 року “Про внесення змін в ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб” врегульоване питання перерахунку пенсій з урахуванням введених після звільнення із служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій, проте даний закон не має зворотної сили, тому його положення до позивача застосовані бути не можуть.

 

Правомірність відмови посадових осіб Дніпропетровського обласного військового комісаріату в перерахунку пенсії позивачу підтверджується і роз'ясненнями Пленуму ВСУ, які викладено в Постанові №4 від 15.04.2005 року “Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, відповідно до якого, законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають. 

 

  Таким чином, суд  першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки позивач був звільнений з військової служби до набрання чинності зазначеними ним у позовній заяві нормативними актами, якими були введені для військовослужбовців нові та додаткові види грошового забезпечення, їх дія на нього не поширюється.

 

За таких обставин,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити  без задоволення. 

Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС  України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а :

 

             Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - залишити без задоволення, постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2007 року   -  залишити без змін.

             Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.

 

Судді :  

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація