Справа № 22-1929/2006р.                                                       Головуючий в 1 інстанції

Категорія 5                                                                                Склярська І.В.

Доповідач Кутурланова О.В

УХВАЛА   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

15 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Сікорської В.П.

Суддів Кутурланової О.В. Кузнецової О.А

при секретарі Однорог Л.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 07 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний розподіл домобудівлі, визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 07 червня 2006 року зазначений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, проведено реальний поділ домобудівлі, визначено порядок користування земельною ділянкою, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 531 грн. за збільшення 1/100 долі в домоволодінні, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 664,07 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема не врахував положень ст. 152 ЖК України та роз"яснень даних в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", згідно з якими в тих випадках, коли при реальному поділу будинку необхідно проводити переобладнання та перепланування будинку, необхідний дозвіл на це місцевої виконавчої влади.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ПОСОБА_2 і ОСОБА_1 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, кожному з них належить по 1/2 частині спірного будинку (а.с.8,9,130,131).

Враховуючи, що сторони не дійшли згоди стосовно порядку володіння та користування майном, що знаходиться у їх спільній частковій власності, в добровільному порядку це питання вирішити немає змоги, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 64 від 25 квітня 2006 року (а.с.57-61) реальний поділ спірного будинку в натурі можливий, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що відповідно до положень ст.ст. 358, 364 ЦК України, спірний будинок підлягає поділу за рішенням суду.

Однак, при вирішенні спору по суті, судом першої інстанції, не були враховані положення ст. 152 ЖК України та роз'яснення, дані в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.91 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", відповідно до яких у тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради.

Рішення суду про поділ будинку винесено з порушенням норм матеріального права, без повного з"ясування та дослідження всіх обставин справи, в порушення вимог ст.213 ЦПК України, при відсутності дозволу виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування житлового будинку за варіантами, запропонованими у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 64 від 25 квітня 2006 року (а.с.57-61).

Крім того, при винесені рішення судом не взяті до уваги висновки експерта про витрати співвласників на переобладнання житлового будинку при реальному розподілі домобудівлі (а.с.45), що ставить сторони у нерівне становище, так як відповідно до проведеного експертного дослідження, відповідачці необхідно провести витрати на переобладнання будинку у сумі 12070 грн., а позивачу необхідно провести витрати на переобладнання будинку у сумі 3210 грн., питання яким чином ці витрати будуть компенсуватися не найшло відображення в рішенні суду.

Враховуючи, що суд не встановив суттєвих обставин справи, що підлягали встановленню у спірних правовідносинах, які мають значення для правильного вирішення даного спору, а суд апеляційної інстанції в силу ст.303 ЦПК України позбавлений повноважень дослідити докази, що недосліджені судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню як неправильне з передачею справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 07 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий   

Судді