Справа № 1-6 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року                                                                             м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді                                        Марчак Ю.  І.

секретаря                                      Савчук  М.І.                                                                        прокурора                                     Марчука В.В.                                                                                        захисника                                      ОСОБА_1 . ОСОБА_2

розглянувши у   відкритому судовому засіданні в місті Яремче кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя   АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, освіта повна загальна середня,   одруженого, на утриманні  одна неповнолітня  дитина , працює заступником директора ПП «ОСОБА_3»,   депутатом не обирався, судимого  29.05.2008 року  Яремчанським   міським  судом  за  ст. 146 ч.2 КК  України до покарання   у  виді   обмеження  волі   на  строк  один  рік  , за  ст. 187 ч.2 ст. 357 ч.3   КК України ;

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт.Салькове, Гайворонського району, Кіровоградської області, жителя  АДРЕСА_2,  українця, громадянина України, освіта вища,  не одруженого, на утриманні  неповнолітніх  дітей не має,  підприємця  депутатом не обирався, судимого  29.05.2008 року  Яремчанським   міським  судом  за  ст. 146 ч.2 КК  України до покарання   у  виді   обмеження  волі   на  строк  один  рік  , за  ст. 187 ч.2 ст. 357 ч.3   КК України

          ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Москва Російської Федерації,  жителя   АДРЕСА_3,  українеця, громадянин України, освіта середня,   одруженого, на утриманні  неповнолітніх  дітей не має,   підприємця,    депутатом не обирався, судимого  29.05.2008року  Яремчанським   міським  судом  за  ст. 146 ч.2 КК  України до покарання   у  виді   обмеження  волі   на  строк  один  рік  , за  ст. 187 ч.2 ст. 357 ч.3   КК України,-

                                        В С Т А Н О В И В

ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили  умисні  дії , які  виразились  у нападі  з  метою заволодіння  чужим майном  поєднаному  із   насильством, небезпечним для  життя  чи здоров’я  особи  ,  яка  зазнала  нападу   , вчиненому за  попередньою  змовою  групою  осіб. Також  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили  умисні  дії , які  виразились  у незаконному   заволодінні  будь-яким  способом паспортом  або  іншим   важливим особистим  документом .

          Злочин  вчинено  при наступних обставинах . Так ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за  попередньою  змовою  групою  осіб 23.10.2007 року  біля  20 год.  в  м.  Яремче в залі  ігрових  автоматів  з  метою заволодіння  чужим майном  вчинили умисні  дії  ,  які виразились у нападі на  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 Свій  напад ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поєднали  з   насильством, небезпечним для  життя  і  здоров’я   ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 Так  підсудні  згідно  домовленості  та  розприділення  обов’язків  перебували  в  залі  ігрових автоматів  в  м. Яремче  і  коли в  приміщення  зайшов   ОСОБА_6 до  нього підійшов ОСОБА_3 ,  який  наніс  удар кулаком в обличчя ,  яким  збив  потерпілого  з  ніг .  В  цей  час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли  з  приміщення  де  біля  вхідних  дверей побачили  ОСОБА_7 до  якого підійшов ОСОБА_4 і  наніс  удар кулаком  в  обличчя.  Від  отриманого удару ОСОБА_7  впав на  землю  і  його  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 затягнули  в  приміщення  . В  приміщенні залу  ігрових  автоматів  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продовжили  наносити руками та ногами удари  по  тілу  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 . І  своїми  умисними  діями підсудні спричинили ОСОБА_6  закриту  черепно-мозкову  травму  у  вигляді  струсу  головного  мозку   з  забійною  раною  та  синцем  лівої потиличної  ділянки , що  відноситься  до  легких  тілесних  ушкоджень ,  які  викликали  короткочасний  розлад  здоровя  і є  небезпечними  для  життя   та  здоровя. Коли потерпілі  перестали  чинити опір через  втрату  свідомості їм  підсудні  зв’язали  руки ззаду   скотчем  і  натягнули  на  голови  пакети. Після  цього ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4  обшукали  потерпілих  та   відкрито  викрали у ОСОБА_6  гроші  сумі 9800 грн., два мобільні телефони „Соні-Еріксон" W810 вартістю 1650 грн. та „Соні-Еріксон" К 510 вартістю 834 грн., дві карточки  "Київстар" вартістю 25 грн. кожна,  з пальця   зняли золоту обручку вартістю 800 грн., а з внутрішньої кишені  витягнули  паспорт громадянина України  всього на загальну  суму 3334 грн.. У ОСОБА_7 гроші  в сумі  100 грн.  , мобільний  телефон «Сіменс»А-55 вартістю 300грн., карточку  "Київстар" вартістю 25 грн. паспорт громадянина України  , посвідчення  водія . Вчинивши  насильство  відносно потерпілих ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перенесли  потерпілих  в  грузовий  відсік  мікроавтобуса   і  вивезли ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 з  міста Яремче  . По  дорозі за  м. Надвірна спочатку відпустили ОСОБА_7  ,  а  ще  через  деякий  час  поблизу  с. Солотвино  Богородчанського  району  відпустили ОСОБА_6                

          В  судовому  засіданні  ОСОБА_3  свою  вину  щодо пред’явленого  обвинувачення       визнав частково та  пояснив  ,  що в  період конфлікту із потерпілими він працював  заступником директора ПП “Артем”. Вказане  підприємство  не займалось бізнесом  в  сфері    ігрових автоматів. Він додатково працював  в ПП «Віта»згідно  усної  домовленості   із власником  . В його обов’язки як  адміністратора  на  вказаному  підприємстві  входили обов’язки по інкасації  грошей , дотримання  розпорядку  роботи  та  недопущення  порушень в роботі  ігрових  автоматів    в ігровому  залі в м.Яремче.

          Приблизно  протягом трьох місяців  до  їхнього випадку   який  мав  місце   23 жовтня  2007 року ,  оператори по  обслуговуванню ігрових автоматів  інформували  про  випадки  стороннього втручання в роботу автоматів  .  Наслідками такого втручання було те, що ігрові автомати видавали виграші, які неможливо було одержати при нормальному  використанні цих автоматів, тобто    шахрайським способом відбувалось заволодіння  коштами   підприємства і відповідно  їхніми  коштами.   Такі випадки траплялися   в ігрових залах   на території всієї Івано-Франківської області. Для  недопущення зовнішнього втручання  в  роботу  ігрових  автоматів  , було  зобов’язано  всіх  працівників  ігрових  залів  інформувати  адміністратора     про випадки підозрілих виграшів  .                                                                                                                                23 жовтня 2007 року до  нього  подзвонила  оператор  ігрового залу в м. Яремче та повідомила  , що один  і той  же клієнт   тричі   виграв значні  суми коштів   на  комбінацію  в  ігровому  автоматі,   яка  є  неможливою.  Він   зателефонував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і попросив  під’їхати  в  м.Яремче для  з’ясування чи не  відбувалось  зовнішнього  втручання  в  ігрові  автомати. Під’їхали  до залу  ігрових  автоматів  в м. Яремче  на  автомобілі  таксі коли  почало  сутеніти.    

          Після  їхнього  приходу  приблизно через 15 хвилин в зал  за  виграшем  зайшов  ОСОБА_6  ,  якого  раніше він  не знав. З  потерпілим  вони  почали  виясняти  яким  чином  останній  зумів  виграти 900 грн.  на  автоматі зробивши  мінімальну  ставку  в  той  час  , коли автомат  був  запрограмований  на  виграш  при  такій  ставці  в   значно  меншому  розмірі. Також вони  хотіли  уточнити  чи ОСОБА_6  не  здійснював  при  цьому   втручання в роботу   ігрових автоматів.  Останній  заперечив  будь-яке втручання  в  роботу  ігрових  автоматів  та почав  йому  відверто  хамити. Така  поведінка  ОСОБА_6 його  обурила і  він   наніс  удар  потерпілому в обличчя. Від  його  удару  потерпілий  впав на  підлогу  де  він  продовжив  наносити  удари.

          В цей  час  ОСОБА_4  вийшов  на  вулицю  і  через  декілька  хвилин  завів  у  приміщення  ОСОБА_7. , який  прийшов до  залу  ігрових  автоматів  разом  із ОСОБА_6  В приміщенні  ОСОБА_7  також почав  заперечувати втручання  в  роботу ігрових  автоматів  і тоді ОСОБА_4 наніс  удар  ОСОБА_7  в  голову  від  якого той впав на  землю де йому  було  нанесено  ще декілька  ударів  по  тілу. Від заподіяних ударів  на  обличчі  потерпілих  була  кров. Їхній  знайомий  ОСОБА_5 участі в побитті потерпілих  не  брав. Оскільки  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 заперечували  своє  втручання  в  роботу  ігрових  автоматів  вони  вирішили  потерпілих відвезти та здати  у  відділення міліції для  з’ясування  всіх  обставин. Враховуючи  , що  ОСОБА_7  був  місцевим жителем  то  вирішили  відвезти  потерпілих в  м. Івано-Франківськ  де мали  намір  передати їх працівникам  міліції. Що б  останні  не втекли руки  їм  зв’язали  скотчем  ,  який  взяли  із  барної  стойки. Одразу  ж  він та  ОСОБА_4  вийшли  на  вулицю  де  побачили  водія  вантажного   мікроавтобуса   ,  який їхав  в напрямку  м. Івано-Франківськ і погодився  за  грошову  винагороду  відвезти затриманих  у міліцію. В  цей  час  із  потерпілими в  приміщенні  залишився  ОСОБА_5 і що  він  робив із потерпілими йому  не  відомо. На  голову затриманим  вони  натягнули пакети   , що  б  останні  не  бачили  обличчя  водія та номер  автомобіля  ,  яким  мали  намір  їх  перевозити і  коли  загрузили  в  бус  то  пакети  зняли.           В  вантажному  відсіку мікроавтобуса   їхали  потерпілі  , він та ОСОБА_4  Біля  водія  сидів   ОСОБА_5    Він  потерпілих  не  обшукував  та  жодних речей  і документів  в  останніх  не  забирав. Про  вилучення  особистих  речей  у  потерпілих  він  взнав  тільки  підчас  судового  слідства. Тобто рухаючись  в  м.Яремче  в  них  не  було  домовленості  про витребування будь-якого майна в  потерпілих  і  такої  домовленості  в  них  не було  ні  в  м. Яремче , коли вони  виясняли стосунки  із  потерпілими  , а ні  пізніше коли  їх перевозили  в  м. Івано-Франківськ. Підчас  перевезення  потерпілих  в бусі він їх  не  бив  і їхніми  мобільними  телефонами  не  користувався.

         Рухаючись  по дорозі потерпілий ОСОБА_7 почав просити щоб його не везти в міліцію, бо він мав раніше проблеми із законом. Тому   його відпустили в м.Надвірна, а інший потерпілий також просився і  його відпустили неподалік від  с.Солотвино Богородчанського району . Після цього  вони поїхали в м.Івано-Франківська , однак  в  міліцію  про  цей інцидент вони не повідомляли.           

          На їхню  думку  потерпілі втручались  в  роботу  ігрових  автоматів  однак  доказів  цього  в них  не має. Вони не  звертались до  виробників  програмного  забезпечення для  отримання  підтверджуючих  доказів  зовнішнього  втручання.  Ігрові автомати працювали нормально і давали збій лише тоді, коли на  них  грав  ОСОБА_6 , в  якого  вони не  виявили  обладнання  для  втручання  в роботу ігрових автоматів. Разом  із  ним в м. Яремче  поїхали   ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскільки  згідно повідомлення  оператора  в  роботу  ігрових автоматів  втручалось  двоє фізично сильних осіб ,  і   у випадку підтвердження підозри у шахрайстві на ігрових автоматах йому  необхідна була допомога у перешкоджанні цим особам втекти. Метою їхньої  поїздки було бажання  припинити заволодіння  шахрайським способом грошима фірми  із  сторони  потерпілих. ОСОБА_6 та  ОСОБА_7 не  вимагали видати їм грошовий виграш окрім цього вони вважали  , що потерпілі шахрайським способом  намагались  заволодіти коштами і  тому   вказані  суми  їм  не  були  видані. Твердження  ОСОБА_6  про заволодіння  ними    в нього грошей    в  сумі  9800 грн.  є не обґрунтованим  так як  останній  перебуваючи в  м. Яремче  зичив  гроші  в  сторонніх людей . Не дивлячись  на  це вони  відшкодували  ОСОБА_6 біля 25 тисяч  гривень  матеріальних  та моральних  збитків. Потерпілий ОСОБА_7 до них  немає  претензій  тому   вони йому не  виплачували жодних  коштів. На його думку ОСОБА_6  їх оговорив  оскільки вони припинили  його неправомірне  збагачення. Просить  його дії з ст. 187 ч.2 КК України  перекваліфікувати на дії за  ст. 125 КК України , а за ст. 357 ч.3 КК України  просить виправдати    . У  вчиненні  побиття  потерпілих  він  розкаюється і  просить строго не карати.                                                                                                                                   В  судовому  засіданні ОСОБА_4   свою  вину  щодо  пред’явленого обвинувачення  визнав   частково та  суду  пояснив ,  що   він також в   період конфлікту із потерпілими   обслуговував зал  ігрових автоматів  в м. Яремче .  І в його обов’язки як  адміністратора  на  вказаному  підприємстві  входило інкасації  грошей , дотримання  розпорядку  роботи  та  недопущення  порушень в роботі  ігрових  автоматів    в ігровому  залі в м.Яремче.

       23 жовтня 2007 року біля 18 год. до  нього  подзвонив  ОСОБА_3 , який повідомив, що в м. Яремче  в залі  ігрових  автоматів     знаходяться  двоє шахраїв, які шляхом  втручання  в роботу ігрових автоматів отримають  незаконні  виграші. Цю  інформацію  йому  повідомила  ОСОБА_9 , яка  в  той день працювала оператором . Він  одразу  ж  подзвонив до ОСОБА_5  та попросив поїхати разом  із  ними в м. Яремче для  припинення  шахрайських  дій    в  залі  ігрових  автоматів , на  що  той  погодився. Приїхавши  в  м.  Яремче  в залі  ігрових  автоматів  ОСОБА_9  повідомила  , що невідомі  їй  хлопці  виграли  900 грн. Із  суми  виграшу вона  видала  їм  150 грн. ,  а на решту  750 грн. видала розписку  і  через  декілька  хвилин вони повинні підійти.

          Через  декілька хвилин  в  зал  зайшов  ОСОБА_6  з яким почав  розмовляти   ОСОБА_3 , а  він  вибіг  на вулицю   де  біля  входу  в  зал  із охоронцем магазину «Фаворит»розмовляв  ОСОБА_7 ,  якого  вони  також підозрювали  у  шахрайських  діях.  Підбігши  до ОСОБА_7  він наніс останньому   удар рукою  в голову  від  якого  той  впав на землю  і коли  той  піднявся то затягнув його  в зал  ігрових  автоматів.   В залі  ігрових  автоматів з потерпілими  почали  виясняти  , яким  чином  вони  втручаються  в  роботу  ігрових  автоматів.   Хоча  вони  не  є  спеціалістами  по обслуговуванню  ігрових  автоматів , однак на їхню думку виграші  потерпілих не  відповідали  запрограмованим  комбінаціям виграшів.   І такі неправомірні  втручання потерпілі  проводили раніше  у  вказаному  залі  ігрових  автоматів  , що вони  виявляли перевіряючи  статистку  виграшів.

          На  їхні  запитання затримані почали  хамити і це  його  обурило тому   він  разом  із  ОСОБА_3 почали бити ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 Його обурила  поведінка  потерпілих  ,  а  також те  що  вони  фактично привласнюють  частину їхнього  заробітку. Участі  в побитті  потерпілих  ОСОБА_5 не  брав. Оскільки  потерпілі  відмовились зізнатись в  неправомірних  діях то вони вирішили  відвезти  їх в м. Івано-Франківськ  у  міліцію. Щоб останні не  втекли та не  чинили  їм опір  вони    зв’язали їм  руки скотчем  ,  який  взяли із барної  стійки. Одразу ж  із ОСОБА_3  він  пішов  на  вулицю  де  зупинили водія  мікроавтобуса ,  який їхав  в  м. Івано-Франківськ  та погодився  відвезти їх  в  обласний  центр. В  залі  ігрових  автоматів  вони були  відсутні  десь  до  30 хвилин  і  що  в  цей час  робив  в  залі  ОСОБА_5  йому не  відомо. В  залі  ігрових  автоматів  вони на  голову  потерпілим  натягнули  пакети ,  які  зняли  коли  останніх  посадили в  вантажний  відсік мікроавтобуса. У вантажному відсіку мікроавтобуса разом  із ним  знаходився  ОСОБА_3 та  потерпілі , а  біля  водія  їхав  ОСОБА_5 Підчас  перевезення потерпілих  вони їх не  били , не  обшукували , їхніх речей  не забирали  та  їхніми  мобільними  телефонами не  користувались.

          Підчас  руху  по дорозі потерпілий ОСОБА_7 просив  його  відпустити оскільки  він мав  проблеми  із законом  і  тому  не хотів  попадати  в  міліцію. Вони  його  відпустили   в  районі  м. Надвірна, а інший потерпілий також просився і  вони його тако ж відпустили неподалік від  с. Солотвино Богородчанського району . Самі  вони поїхали в м.Івано-Франківськ однак  в  міліцію  про  цей інцидент  не повідомляли. В  нього не  було  домовленості  із  ОСОБА_3 та  ОСОБА_5 про  вилучення  в  потерпілих  грошей  , мобільних  телефонів та  документів. Про те що  в  час  їхньої відсутності  ОСОБА_5  забрав  в  потерпілих  їхні речі  та  документи йому  стало  відомо тільки  підчас  слідства.    Всі  збитки , а  це  25 тисяч  гривень  вони  разом із  підсудними  потерпілим відшкодували. На  його  думку  в  потерпілого  ОСОБА_6 не могло  бути  в  м. Яремче  9800 грн. оскільки  він  зичив  гроші  в  сторонніх  людей.  Не дивлячись на  це  вони  відшкодували  всі  суми  заявлених  позовних  вимог. Просить  його дії з ст. 187 ч.2 КК України  перекваліфікувати на дії за  ст. 125 КК України , а за ст. 357 ч.3 КК України  просить виправдати .  У вчиненому  розкаюється  і  просить строго  не карати.

          В  судовому  засіданні ОСОБА_5 свою  вину  щодо  пред’явленого обвинувачення  визнав  частково  та  суду  пояснив ,    що  23.10.2007року    після  обіду  до нього подзвонив ОСОБА_4  та  попросив  поїхати    зним та ОСОБА_3 в м.Яремче для  припинення  шахрайських  дій  із  ігровими автоматами . В  той день  він  був вільний тому  вирішив  поїхати  із  товаришами в  м. Яремче. Добирались в м. Яремче на  таксі і в  автомобілі йому  розповіли   , що   до  ОСОБА_3 зателефонувала  адміністратор  ігрового залу  ОСОБА_9 та  повідомила про  осіб , які неодноразово  шахрайським  способом  виграють  значні суми  на  ігрових автоматах. Для  припинення  неправомірних  виграшів   ОСОБА_3  та ОСОБА_4 вирішили  поїхати     в м.Яремче та  затримати  і здати  працівникам  міліції  цих шахраїв.

         Приїхавши  в  м. Яремче  в  залі ігрових автоматів  ОСОБА_9 розповіла  про незрозумілі  виграші  та повідомила  , що  вказані  особи  повинні підійти  за  рештою  сумою  виграшу. Коли  в зал  зайшов  ОСОБА_6, оператор  ОСОБА_9 вказала  на  нього і  з  потерпілим  почав  розмовляти    ОСОБА_3.  Він  в  цей  час  вийшов із ОСОБА_4 на  вулицю   і завели в зал іншого потерпілого.  В  залі  ігрових  автоматів  він  знаходився  біля  ОСОБА_9 ,  а  в  цей  час  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4 виясняли , яким  чином  потерпілі  втручаються  в  роботу  ігрових  автоматів. Коли  потерпілі  почали  заперечувати  своє  втручання  в  роботу  автоматів  то  їх  почали  бити  підсудні ,  а  він в  цьому  участі  не  брав.  Для  того  , щоб  відвезти  потерпілих  в  міліцію  потрібен  був  транспорт і ОСОБА_4  та  ОСОБА_3  пішли  шукати  чим  би  довезти  останніх  до  Івано-Франківська. Перед  цим вони  зв’язали  руки потерпілим  скотчем і  залишили їх  в  залі  на  нього ,  а  самі  вийшли  на вулицю. Потерпілі  лежали  обличчям  до підлоги.  Перебуваючи  в  залі  разом  із  потерпілими  він  вирішив  вияснити  їхні  особи тому  обшукав  потерпілих  . В  потерпілих він  забрав  телефони  , паспорти  та  мобільні  телефони, а також  біля  50 грн. . Чи  брав  посвідчення  водія  не пам’ятає. Із  телефонних  дзвінків  та  особистих  речей  хотів  встановити  з ким  контактували  потерпілі  і  чи не  було серед  осіб   з якими  контактували  потерпілі  працівників  ігрових автоматів. Вилучені мобільні  телефони  він відключив , що б  дзвінки не  мішали  виясненню всіх  обставин  справи. Коли  в  зал через 30 хв.  повернулись ОСОБА_4  та  ОСОБА_3  то  він  їм  нічого  не  розповів  про  вилучення  документів та  особистих  речей  в потерпілих.   Одразу ж потерпілих погрузили  у  вантажний  відсік  мікроавтобуса  та  повезли  м.  Івано-Франківськ. Він знаходився  біля  водія  ,  а  всі  решту  перебували у  вантажному  відсіку.  Біля м. Надвірна вони  відпустили  спочатку  одного  затриманого ,  а  біля с.  Солотвино  вони  відпустили  другого  затриманого. В м. Івано-Франківську вони  розійшлись по  домівках, а  коли йому  стало  відомо ,  що  потерпілі  звернулись  в  міліцію  то він викинув у  смітник  всі  речі  ,  які  забрав  у  потерпілих. Просить  його дії з ст. 187 ч.2 КК України  перекваліфікувати на дії за  ст. 186 КК України .   У  вчиненому  розкаюється  і  просить строго  не карати. Всі  збитки потерпілим  відшкодовано.

          Вина  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 крім   часткового визнання  своєї вини  стверджується   показами  потерпілих, свідків  ,  протоколами  слідчих дій та  іншими доказами.                                                                                                                                                       Зокрема .                                                                                                                                            Показами    потерпілого  ОСОБА_10 даних  на  попередньому  слідстві  та  оголошених  в  судовому  засіданні  про  те  , що в 2007 році родичі  із  Росії попросили допомогти   придбати земельну ділянку в м.Яремче або в околицях міста.  З  цією  метою 23.10.2007 року він  виїхав  в  м. Яремче  де біля  13год.  зустрівся  із жителем  міста та   своїм  знайомим ОСОБА_7  Останній  його  зустрів  в центрі  міста і спочатку  вони  зайшли  до  ОСОБА_7 додому  де  пообідали  , а  потім   зайшли  в зал гральних автоматів, що в центрі біля універсаму „Фаворит". Із коштів  отриманих  на  придбання  земельної ділянки  в  сумі  10 тисяч  гривень він в  присутності  оператора  100 гривневу  банкноту поміняв  на  жетони і  пішов  в  зал  гральних  автоматів   де за декілька годин  виграв на різних автоматах 900 грн. Підчас  гри  втручання  в  роботу  ігрових  автоматів  ніхто  не вчиняв  і його виграш був  законним.  Оператор ОСОБА_11 повідомила  ,  що зазначені  кошти  вона  не  може  виплатити  у  зв’язку  із  відсутністю  коштів  і за  його  проханням  видала  розписку  на  ім’я ОСОБА_7  про  зобов’язання  видати 750грн. , а йому  на  руки  видала  150грн.                                                            Біля   20 год.30хв.  він разом  із  ОСОБА_7  підійшов  до  залу  ігрових  автоматів. Біля  входу ОСОБА_7 повідомив  , що залишиться  на  вулиці  перекурити,  а він зайшов в  зал  ігрових  автоматів .   Коли  підійшов  до  стійки   оператора  то  не  побачив  дівчини  ,  яка  видала  розписку   ,  а  в  цей  же  час  побачив  незнайомого  мужчину ( під  час розслідування  кримінальної  справи було  встановлено , що  це  був  ОСОБА_3  ,  який   коли  підійшов до нього одразу ж  наніс  удар  кулаком  в  обличчя  , від якого він впав на підлогу.   Після цього всі троє підсудних наносили  удари, під час яких кілька разів втрачав свідомість. В  цей  же  час  бачив, що так само як і його , підсудні били  ОСОБА_7.

           Після побиття підсудні  зв’язали йому та  ОСОБА_7 руки скотчем і один  із  нападників залишився біля  них , а двоє  інших відійшли  в  сторону .   Десь  через пів години підсудні  одягли йому  та  ОСОБА_7 поліетиленові пакети чорного кольору на голову. Побачивши, що вони задихаються  в  цих  пакетах  їм  звільнили рот   від  плівки. Підчас  перебування  в  залі їх  обшукали та  забрали мобільні  телефони  і  він  бачив  як    в  залі його  мобільний  телефон   розглядав  ОСОБА_3 Хто  обшукував  та забирав із кишень  їхні  речі  йому  невідомо. Протримавши  їх  деякий  час  в залі , підсудні затягли   їх у багажне відділення мікроавтобуса, де один із підсудних сів біля нього , а інший  біля ОСОБА_7 По  дорозі  їх  знову  обшукували і забрали  в  нього  гроші в сумі 9800 грн. та  документи .   Коли він намагався  перевернутись або змінити  позу,  то  його  били ногами. Перебуваючи  у вантажному  відсіку буса   він  бачив  як били ОСОБА_7. Його  мобільні  телефони  перебували  в  бусі  оскільки  він  чув  дзвінки  на  свій  телефон.     Приблизно  через  30 хв. мікроавтобус зупинився  і  з  нього  вивели   ОСОБА_7 , а  ще через 30 хв.    підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вивели  його та розв’язали руки, зняли пакет з обличчя, кілька разів вдарили, та повідомили  ,  що  б він  більше в ігровий зал ніколи не заходив і  поїхали в невідомому напрямку, залишивши його на дорозі серед лісу.  Він пішов в напрямку  села Дзвиняч  де  йому  надали  першу  медичну  допомогу  та  доставили в  лікарню с.Солотвино. Підсудні  в  нього забрали  гроші  сумі 9800 грн., два мобільні телефони „Соні-Еріксон" W810 вартістю 1650 грн. та „Соні-Еріксон" К 510 вартістю 834 грн., дві карточки  "Київстар" вартістю 25 грн. кожна,  з пальця у нього зняли золоту обручку вартістю 800 грн., а з внутрішньої кишені  витягнули його паспорт громадянина України  всього на загальну  суму 3334 грн.. На  сьогоднішній  день  всі  збитки  йому  відшкодовано , претензій  матеріального  або  морального  характеру  до  підсудних  він  не  має ,  просить  їх  строго  не  карати  та обрати  покарання не  пов’язане  з  позбавленням  волі.  

          Із пояснення  потерпілого ОСОБА_7   вбачається ,          23.10.2007 року до  нього  подзвонив  ОСОБА_6 з проханням  зустрітись . Він  зустрів  останнього  і  разом  зайшли  до  нього де  пообідали  ,  а  потім  під’їхали  до  зали  ігрових  автоматів.  Із водієм  таксі  вони   домовились  розрахуватись  пізніше  .  В  приміщенні зали  були  десь  біля  30 хв. де  грали  на  автоматах. Його  знайомий  ОСОБА_6 виграв  900грн.  , які  оператор  не  видала ,  а  виписала  на  нього  розписку  і  повідомила  , що гроші  видасть десь  через годину.  Після  цього вони  пішли  в  кафе «Турист»де  пообідали  і  чекали  ,  коли  привезуть  гроші. Десь  біля  20 год. вони  підійшли до  зали  ігрових  автоматів  де  побачили  водія таксі, який  чекав  на  гроші. В  зал  зайшов ОСОБА_6 ,  а він  залишився  на  вулиці. Одразу  ж  до  нього  із зали  ігрових  автоматів  вийшов незнайомець  ,  який  щось  сказав  за  автомати і нічого  не  пояснюючи наніс  удар  кулаком йому   в  голову  і  від  отриманого  удару  він  впав  на  землю . Як і  хто затягнув  його  в  зал  ігрових  автоматів  він  не пам’ятає.  В  середині  приміщення йому  зв’язали  руки  скотчем і ОСОБА_5  його обшукав та  з  кишень  одягу  забрав 100 грн. телефон, паспорт, права. В  цей час  інші підсудні заходили  і  виходили з  приміщення.  До  ОСОБА_6  підсудні  мали  якісь  претензії  і  питали  поки  він буде  грабувати  автомати. Як він попав в  бус  не пам’ятає  через те,  що  періодично  втрачав  свідомість. Коли  його  везли  в бусі  то  не  били  і  не  погрожували. Він  дійсно  просив  підсудних відпустити його і не  везти  в  міліцію  оскільки  в  нього раніше  були  проблеми  із працівниками  міліції. Останні  за  м. Надвірною  його  відпустили  і  він  самостійно добрався  до  дому. Внаслідок  конфлікту  із  підсудними  в нього  була  розбита  голова, губа. І  вся  спина  була  побита, коли , хто  і  чим  побив  він  не  пам’ятає. На  сьогоднішній  день  підсудні  допомогли  відновити  всі  документи, відшкодували  вартість  мобільного  телефону тому  претензій  матеріального  та  морального  характеру  до  них  він  не  має.  Просить  обрати  покарання   підсудним  без  позбавлення волі.

Із  пояснення  свідка  ОСОБА_12 даних  в  судовому  засіданні  вбачається  , що  23.10.2007 року він працював  охоронцем  в магазині  «Фаворит». Біля  20 год.  він вийшов  викурити  сигарету і  знаходився  неподалік входу до магазину  та  до залу  ігрових  автоматів. Біля  входу  в  зал  ігрових автоматів  стояв  мужчина, як  йому стало  відомо  тепер це  був  ОСОБА_7. Із залу  ігрових  автоматів  вийшло  двоє  йому  незнайомих мужчин  ,  які  підійшли до  ОСОБА_7   та  сказали  скільки  той  буде  грабити  ігрові  автомати та одразу ж  хтось із  двох  мужчин  наніс  удар  в  обличчя  потерпілому  . Від  отриманого  удару  ОСОБА_7  впав  на  землю.  Він  спробував  їх  розборонити  ,  але незнайомці  за  руки  і  ноги  занесли  ОСОБА_7 в  приміщення  ігрових  автоматів.

Із пояснень  свідка  ОСОБА_13 вбачається  , що  23.10.2007року  він  підвозив   ОСОБА_7,  якого  знає  тривалий  період  часу та  його  знайомого  до  залу  ігрових автоматів  в  м.  Яремче  . Десь  через  годину  із  зали  ігрових  автоматів вийшли  потерпілі  і  повідомили  , що  вони  виграли  900 грн. ,  які  їм  виплатять  пізніше  оскільки  в  касі  відсутні  кошти . Згідно  домовленості ОСОБА_7  повинен був з  ним  розрахуватись після  отримання  виграшу. Через  деякий  час  до  нього  передзвонив  ОСОБА_7 , який  просив  взнати   чи привезли гроші  в  касу. Оператор в залі  ігрових  автоматів повідомила  , що гроші  повинні привезти десь  через  годину.  Десь  біля  20год. він  стояв на  вулиці  біля приміщення   залу  ігрових  автоматів і  побачив , як  підішли  потерпілі  з  якими  він  перекинувся  декількома  словами  .  Через декілька  хвилин      він зайшов    до зали  ігрових  автоматів і  побачив  в  середині  бійку  однак  хто  з  ким  бився  він  не зрозумів . Одразу ж  він  вийшов  із зали  на  вулицю  і побачив,що  біля  вхідних  дверей на  землі лежить ОСОБА_7 Більше  він  нічого  не  виясняв   і  з  місця  події  поїхав  геть.  

Із пояснення  свідка  ОСОБА_14 вбачається   , що він  працює лікарем в Солотвинській  лікарні, Богородчанського  району  . В  ночі 24.10.2007року із села  Дзвиняч  в лікарню  доставили ОСОБА_6 із травмою потиличної ділянки голови. Із  пояснень потерпілого  йому  стало  зрозуміло , що останній програвся  в м. Яремче на  ігрових  автоматах  і  його  за  це  побили. Після  побиття  ОСОБА_6 погрузили  в  бус , наділи пластиковий  пакет  і  завезли  в  ліс де  з  машини  викинули. Після  того , як потерпілому  зашили  голову  ,  останній  відмовився  залишитись  в  лікарні  і  з приміщення   втік.

Із інформації роздруківок  вхідних  та вихідних телефонних з’єднань від 23.10.2007року  із мобільних телефонів ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.1 а.с. 61- 97) вбачається  , що  підсудні приблизно  біля  20год.. приїхали  в м. Яремче  і вибули  із  м. Яремче  в  напрямку м. Івано-Франківськ  приблизно  біля  23год..

          Із інформації роздруківок  вхідних  та вихідних телефонних з’єднань  із мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т.1 а.с. 97-105) за 23.10.2007року в  період з 20год. вбачається , що   із  мобільного телефону ОСОБА_7 23.10.2007року були  зроблені  телефонні дзвінки о 20год.16хв., 21год.11хв., 21год.27хв., а з телефону ОСОБА_6 23.10.2007року були  зроблені  телефонні дзвінки о 19год.29хв. Тобто твердження ОСОБА_5 про те  що  він відключив   телефони вилучені  у  потерпілих не    відповідає дійсним  обставинам  справи.

          Із висновку судово-медичного  експерта  №1917/1861-Е вбачається , що у ОСОБА_6 виявлено тілесні  ушкодження  :  закрита черепно-мозкова травма  у  вигляді  струсу з забійною раною  та  синцем  лівої потиличної ділянки ; забійною  раною нижньої губи, синця  та  садна  в  ділянці обличчя  ,  які  можуть  відповідати  терміну  вказаному  обстеженим  в  постанові. Враховуючи характер та  розташування   тілесних  ушкоджень на  протилежних  ділянках  голови , а також відсутність тілесних ушкоджень на  виступаючих  ділянках голови , тіла та  кінцівок  слід  рахувати , що  вони не  могли  утворитися  при  падінні  на  площині  і  ударів  до  тупих твердих  предметів  , а  могли  утворитися  при  нанесенні  ударів  тупими твердими  предметами , якими  могли  бути ноги, руки  чи  інші  предмети  у  вказані   ділянки  голови , що могло  мати місце  і при  обставинах  зазначених ОСОБА_6 В зв’язку із тим  , що термін загоєння   забійної  рани  нижньої  губи   невідомий , вирішити  питання   про  ступінь  тяжкості   її немає можливості , а закрита черепно-мозкова травма  у  вигляді  струсу  головного мозку з забійною раною  та  синцем  лівої потиличної  ділянки  відноситься  до  легких тілесних  ушкоджень  , що  викликали короткочасний  розлад здоров’я  , а  синець та  садно  в  ділянці обличчя  відносяться  до легких  тілесних  ушкоджень. (т.1, а.с.116-118)

          Із листа ПП «Джокер»  вбачається , що програмне забезпечення  фірми «Ігрософт»виключає можливість  зовнішнього  впливу   на  процес та результат гри на  гральному  автоматі. (т.2 а.с.158)

          При вирішенні  справи суд критично враховує пояснення  підсудних ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в  тій  частині  , що  вони не  вчиняли злочинних  дій передбачених ст.187 ч.2 КК України, а вчинили  злочин  передбачений ст. 125 КК України  та пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тій  частині , що  вони  не  вчиняли злочину передбаченого ст. 357 ч.3   КК України. Вказані пояснення суд  вважає неправдивими і такими , що  направлені на  уникнення відповідальності  за  вчинений  злочин  ,  а  також  спростовуються   сукупністю  зібраних  та досліджених  в судовому  засіданні  доказів , а  саме   поясненнями потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,  інформацією роздруківок  вхідних  та вихідних телефонних з’єднань  із мобільних телефонів підсудних  та  потерпілих , висновком  судово-медичного експерта, листом ПП «Джокер» . Також  суд  в  сукупності  оцінює дії  підсудних і враховує , що їхні дії  були  скоординовані  ,   послідовні  і без жодних обговорень на  місці  злочину кожний  із підсудних  виконував свої обов’язки , що свідчить про   завчасну домовленість  та погоджений  розподіл  завдань  при здійсненні злочину . Твердження  підсудних , що у  них не  було умислу вчинити напад  з  метою заволодіння  чужим майном  поєднаному  із   насильством спростовується  також частково показами самих підсудних про те  , що  вони  їхали  із м. Івано-Франківська  в  м. Яремче з  метою не допустити  виплати виграшу  ОСОБА_6 та  їхніми діями при зустрічі  із  потерпілими . А  саме із показів потерпілих  та  свідків  вбачається  , що при  зустрічі із  потерпілими підсудні без  будь-яких пояснень та погоджень  між  собою одразу ж почали  наносити  тілесні  ушкодження потерпілим. Із інформації роздруківок  вхідних  та вихідних телефонних з’єднань  із мобільних телефонів підсудних  та  потерпілих вбачається , що дії підсудних  щодо потерпілих тривали біля  двох годин .  Викладене  в сукупності свідчить , що  в діях   ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4    був завчасно спланований план здійснення  розбійного  нападу де  кожний  із  нападаючих  знав , що  повинен  виконувати та дотримувався  домовленого .  

З врахуванням наведеного суд вважає, що дії  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за  ст. 187 ч.2 ст. 357 ч.3   КК України за кваліфікуючими ознаками вчинення   умисних  дій, які  виразились у вчиненні  умисних  дій , які  виразились  у нападі  з  метою заволодіння  чужим майном  поєднаному  із   насильством, небезпечним для  життя  чи здоров’я  особи  ,  яка  зазнала  нападу   , вчиненому за  попередньою  змовою  групою  осіб та  вчиненні  умисних  дій , які  виразились  у незаконному   заволодінні  будь-яким  способом паспортом  або  іншим   важливим особистим  документом      кваліфіковано  правильно , а їхня вина в скоєному злочині доведена повністю.                                                                                                                                  Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних , їхній  вік, сімейний стан, стан здоров’я, раніше   до кримінальної  відповідальності не притягались    , дані що характеризують особи підсудних ,     збитки  відсутні    .   Обставиною , що пом’якшує покарання підсудним ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину суд враховує те , що  потерпілі  просять підсудним  обрати  покарання  без позбавлення  волі , відшкодовано  повністю  всі  збитки , частково відбули реально покарання ,    з часу вчинення злочину і до моменту розгляду справи в суді   не вчиняли кримінальних діянь,  підсудні     мають   непрацюючих  утриманців  ,  а тому суд  вважає за  необхідне  при  призначенні покарання  підсудним     застосувати ч.1 ст. 69 КК України  та   перейти до  іншого   більш  м’якого  виду  основного покарання  не  зазначеного  в  санкції  частини  2 ст.  187  КК України            .          Враховуючи  , що злочин  в  скоєнні якого  обвинувачується ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4    за ч.3 ст.358 КК України є невеликої  тяжкості   і вчинений  підсудним  більше  трьох  років  тому  назад,  то на  підставі  п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України слід  звільнити  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від  призначеного  покарання   за  ч.3 ст.358 КК України   у  зв’язку  із  закінченням  строків  давності.

Оскільки потерпілий    ОСОБА_6    не підтримав своїх  позовних вимог,  то його цивільний  позов  суд вважає за  необхідне залишити  без  розгляду.                                                                      Керуючись ст.ст. 323,324,327 КПК України ,суд                    

З А С У Д И В

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.2; ст 357 ч.3  КК України та призначити покарання:                                                                                 -за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.  69 КК України у виді чотирьох років позбавлення  волі без конфіскації майна ;

-за  ст.357 ч.3 КК України  у  виді арешту строком три  місяці.                                                                      На  підставі  п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України  звільнити  ОСОБА_3  від  призначеного  покарання   за  ч.3 ст.357 КК України   у  зв’язку  із  закінченням  строків  давності.                                                                                                                          На  підставі  ч.4 ст. 70 КК України    шляхом  часткового  складання покарань, що  призначено за  даним  вироком  та  за  вироком   Яремчанського міського   суду  від    29.05.2008року   визначити ОСОБА_3 остаточне покарання  у  виді чотирьох років  двох місяців позбавлення  волі без конфіскації майна.                                                             На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання у  виді чотирьох  років двох місяців  позбавлення  волі з випробуванням строком два  роки .                                                                                                                                            Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання .   

          Зарахувати ОСОБА_3  у  строк відбуття  покарання  попереднє ув’язнення  за період з 29 листопада 2007 року  по 29 травня 2008 року включно.

ОСОБА_4   визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.2; ст 357 ч.3  КК України та призначити покарання:                               -за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.  69 КК України у виді чотирьох років позбавлення  волі без конфіскації майна ;                                                                                                                                  -за  ст.357 ч.3 КК України  у  виді арешту строком три  місяці.                                                                      На  підставі  п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України  звільнити  ОСОБА_4 від  призначеного  покарання   за  ч.3 ст.357 КК України   у  зв’язку  із  закінченням  строків  давності.                                                                                                                           На  підставі  ч.4 ст. 70 КК України     шляхом  часткового складання покарань, що  призначено за  даним  вироком  та  за  вироком   Яремчанського міського   суду  від    29.05.2008 року   визначити ОСОБА_4   остаточне покарання  у  виді чотирьох років двох місяців позбавлення  волі без конфіскації майна.                                                                       На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4   звільнити від відбуття призначеного покарання у  виді чотирьох  років двох місяців  позбавлення волі з випробуванням строком два  роки .                                                                                                              Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_4   покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання .             

          Зарахувати ОСОБА_4   у  строк відбуття  покарання  попереднє ув’язнення  за період з 29 листопада 2007 року  по 29 травня 2008року включно.

ОСОБА_5   визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.2; ст 357 ч.3  КК України та призначити покарання:                                                                                 -за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.  69 КК України у виді чотирьох років позбавлення  волі без конфіскації майна ;

-за  ст.357 ч.3 КК України  у  виді арешту строком три  місяці.                                                                      На  підставі  п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України  звільнити  ОСОБА_5   від  призначеного  покарання   за  ч.3 ст.357 КК України   у  зв’язку  із  закінченням  строків  давності.                                                                                                                                    На  підставі  ч.4 ст. 70 КК України     шляхом   часткового складання покарань, що  призначено за  даним  вироком  та  за  вироком   Яремчанського міського   суду  від    29.05.2008року   визначити ОСОБА_5   остаточне покарання  у  виді чотирьох років двох місяців позбавлення  волі без конфіскації майна.                                                                       На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5   звільнити від відбуття призначеного покарання у  виді чотирьох  років двох місяців  позбавлення  волі з випробуванням строком два  роки .                                                                                                                                            Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_5   покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання .   

          Зарахувати ОСОБА_5     у  строк відбуття  покарання  попереднє ув’язнення  за період з 25 грудня  2007року  по 29 травня 2008року включно.          

          Цивільний  позов  ОСОБА_6 залишити  без  розгляду.

          До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити без  зміни    підписку  про невиїзд.            

          Вирок може бути оскаржено до Судової Палати в кримінальних справах Івано-Франківського апеляційного суду через  Яремчанський  міський   суд на протязі 15 діб з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Яремчанський  міський   суд.

Суддя:Ю. І. Марчак