Справа № 22-ц-1678/2011
Категорія 56
Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Суддя-доповідач Бойчук І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Бойчука І.В.,
суддів Меленко О.Є., Горблянського Я.Д.
секретаря Балагури М.О.,
сторін: представників ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 травня 2011 року ,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 травня 2011 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту – задоволено.
Звільнено з-під арешту транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель Passat B, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого і зареєстрованого 08.09.2007 року 1-им МРВ ДАІ м. Івано-Франківська, та знаходиться в заставі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
___________________________________________________________________
Справа № 22-ц -1678/2011р. Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Категорія 56 Суддя-доповідач Бойчук І.В.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зазначений в акті опису й арешті майна транспортний засіб, відповідно до свідоцтва про його реєстрацію (серія НОМЕР_3) належить ОСОБА_3.
Суд прийшов до неправильного висновку щодо правомірності ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на право звернення до суду з таким позовом.
Про існування акту опису і арешту майна, винесеного відділом ДВС 15.07.2010 року позивачу стало відомо 22.07.2010 року, а позовна заява до Івано-Франківського міського суду була подана лише 21.12.2010 року всупереч встановленому законом 10 денного строку на оскарження такого акту. Суд не обговорював питання про можливість поновлення такого строку.
Просить рішення скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позову.
В засіданні апеляційного суду представник апелянти підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у ній. Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що в забезпечення кредитного договору укладеного 08.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, того ж дня між ними укладено договір застави, зареєстрований в реєстрі за №1380 (а.с. 23), згідно п. 2.1 якого ОСОБА_3 передав у заставу банку рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель Passat B, 2007 року випуску, шасі № НОМЕР_2, типу легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 08.06.2007 року першим МРВ ДАІ м. Івано-Франківська.
Виконуючи судове рішення на підставі виконавчого листа №2-4461, виданого 29.12.2009 року Івано-Франківським міським судом від (а.с. 14), про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1004633 грн. 11 коп. за кредитним договором від 05.06.2007 року, старшим державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Семенівим М.П. 14.05.2010 року винесено постанову ВП №19279037 про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 16) 15.07.2010 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції складено акт опису та арешту майна ОСОБА_3, а саме: транспортного засобу марки VOLKSWAGEN Passat, 2007 року випуску, типу легковий седан-В, д.н.з. НОМЕР_1, чорного кольору та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто в разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
В даному випадку договір застави від 08.06.2007 р. укладений раніше, ніж винесено судом рішення про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 05.06.2007 р.
Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставне майно тільки за згодою заставодержателя. Тому в першу чергу позивач повинен задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави, зокрема спірного автомобіля. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при накладенні арешту на заставний транспортний засіб ОСОБА_3, державний виконавець порушив вимоги вищеназваних правових норм. Доводи апелянта про те, що позивач порушив строк звернення до суду, не оскарживши акт про накладення арешту на заставний автомобіль у десятиденний термін, не заслуговують на увагу, оскільки такого позову ним не заявлено, а існує спір про звільнення майна з-під арешту.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.
Підстав для скасування даного рішення з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 травня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: І.В.Бойчук О.Є.Меленко
Я.Д. Горблянський