Справа № 22-ц-1594/2011
Категорія 48
Головуючий у 1 інстанції Веселов В.М.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Томин О.О., Шишка А.І.
секретаря Шемрай Н.Б.
з участю ОСОБА_2 його представника ОСОБА_3
відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд із указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з ОСОБА_4 з 28 квітня 2007 року перебував у фактичних шлюбних відносинах, а з 30 вересня 2008 року у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 16.09.2010 року. Позивач вказував, що проживаючи з відповідачкою однією сім’єю вони 11.06.2007 року на ОСОБА_4 в Коломийському відділенні Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приватбанк» уклали кредитний договір згідно якого отримали 9202,25 доларів США та за які придбали автомобіль ВАЗ 11930-110-20. До реєстрації шлюбу вони сплатили по кредитному договору 4664 доларів США і в період зареєстрованого шлюбу 8253 долари США. Так як автомашина річ неподільна, знаходиться у відповідачки , вона нею користується, позивач просив автомобіль присудити відповідачці і стягнути з неї на його користь 28000 грн. як грошову компенсацію вартості 1/ 2 частини цього автомобіля.
Крім цього, зазначав, що ними за спільні кошти також придбано холодильник «Вірпул» вартістю 3500 грн., плиту газову «Веко» за 2600 грн., меблі кухонні ( стінка) за 2000 грн., ліжко двоспальне з матрасом за 2000 грн., телевізор « Самсунг» вартістю
_____________________________________________________________________________
Справа №22–ц-1594/2011 головуючий у 1інст. Веселов В.М.
Категорія 48 суддя-доповідач Фединяк В.Д.
1500 грн., телевізор « Шарп» за 1700 грн., мікрохвильову піч за 700 грн., праску фірми «Філіпс»за 500 грн., електром'ясорубку за 300 грн. , тумбу під телевізор 300 грн., електронну вагу за3 00 грн. Всього рухомого майна на загальну суму 15400 грн.
У зв’язку з цим, ОСОБА_2 просив присудити йому холодильник « Вірпул» вартістю 3500 грн., газову плитку вартістю 2600 грн. і телевізор « Шарп» вартістю 1700 грн. всього рухомого майна вартістю 7800 грн., а відповідачці інше зазначене рухоме майно вартістю 7600 грн. і до рівності часток стягнути з нього 100 грн. грошової компенсації.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_2 газову плитку «Веко» вартістю 2600 грн. і телевізор «Шарп» за 1700 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 державне мито в сумі 179 грн. та 60 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам у справі, тому ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, судом не враховано того, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі ним давались кошти на погашення кредиту за придбаний транспортний засіб та на придбання спірного рухомого майна.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.
ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі відповідно до ст. 303 ЦПК України доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не перебували у фактичних шлюбних відносинах притаманних подружжю, а спільно проживали з часу реєстрації шлюбу, тобто з 30 вересня 2008 року по 16 вересні 2010 року. За час спільного проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_4 придбали газову плитку «Веко» за 2600 грн., телевізор «Шарп» за 1700 грн, мікрохвильову піч за 700 грн.,електром’ясорубку за 300 грн.. електронну вагу за 300 грн., праску за 500 грн. Всього майна на загальну суму 6100 грн. Інше рухоме майно позивачка купила самостійно до реєстрації шлюбу з відповідачем. Автомобіль ВАЗ 1193-110-20 ОСОБА_4 купила також до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, отримавши 11.06.2007 року кредит у ЗАТ «Приватбанк», який самостійно повністю погасила 01.06.2010року. Тому суд присудив ОСОБА_2 газову плитку «Веко» вартістю 2600 грн. і телевізор «Шарп» за 1700 грн., що і не заперечувала відповідачка.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно до положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 70 СК України, передбачено у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" N 11 від 21 грудня 2007 року вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Згідно ст. 74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу "Право спільної сумісної власності подружжя".
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11 роз'яснено, що підчас застосування ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі й між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не перебували у фактичних шлюбних відносинах притаманних подружжю, а спільно проживали з часу реєстрації шлюбу, тобто з 30 вересня 2008 року по 16 вересні 2010 року. Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу та копією рішення суду про розірвання з ОСОБА_2 попереднього шлюбу (а.с.6,7).
Встановлено, що час перебування у зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 2008 року по 16 вересні 2010 року сторони набули газову плитку «Веко» за 2600 грн., телевізор «Шарп» за 1700 грн, мікрохвильову піч за 700 грн.,електром’ясорубку за 300 грн.. електронну вагу за 300 грн., праску за 500 грн. Всього майна на загальну суму 6100 грн., яке належало сторонам на праві спільної сумісної власності. Даний факт визнала позивачка та відповідно ч.1ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Суд обгрунтовано відхилив доводи позивача про те, що він з відповідачкою з 28 квітня 2007 року проживав у фактичних шлюбних відносинах однією сім’єю не перебуваючи у шлюбі між собою, оскільки правило ст. 74 Сімейного кодексу України поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі й між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. ОСОБА_2 до 8 грудня 2007 року перебував у шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується копією про розірвання шлюбу. Також не подано доказів того, що до реєстрації шлюбу між ним та відповідачкою були усталені відносини, що притаманні подружжю. У зв’язку з цим, суд також обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що за час шлюбу сторони набули автомобіль ВАЗ 1193-110-20 шляхом отримання 11.06.2007 року ОСОБА_4 кредит у ЗАТ «Приватбанк» на купівлі цього автомобіля, так як на час отримання кредиту і купівлі автомобіля позивач перебував у зареєстрованому з ОСОБА_4 і ним не представлено доказів про участь в погашенні цього кредиту за час перебування у шлюбі з ОСОБА_4
За таких обставин, відповідно ст. ст. 60, 70 СК України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку присудивши ОСОБА_2 газову плитку «Веко» вартістю 2600 грн. і телевізор «Шарп» за 1700 грн., оскільки зазначена частина майна набута за час шлюбу з ОСОБА_4 як майна на загальну суму 6100 грн., яке належало сторонам на праві спільної сумісної власності.
Доводи апеляційної скарги є голослівними, не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
За таких обставин, колегія суддів вважає оскаржуване рішення по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д. Фединяк
Судді: О.О. Томин
А.І. Шишко