ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 жовтня 2011 р. (13:26) Справа №2а-7874/11/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчук А.А., при секретарі судового засідання Щепанській А.В., за участю представників сторін:
від позивача – Зайцев О.В., Піштой М.П., Горьковенко М.А.,
від відповідача – Смирнова К.Є.,
від третьої особи Красномакської сільської ради – Львова С.М.,
третя особа - ОСОБА_6,
третя особа - ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фермерського господарства "Ластівка-Крим"
до Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6, Красномакська сільська рада, ОСОБА_7
про визнання протиправною бездіяльність, спонукання до виконання певних дій, визнання протиправним та скасування розпорядження.
Обставини справи. Фермерське господарство "Ластівка-Крим" (далі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, спонукання до виконання певних дій, визнання протиправним та скасування розпорядження №1619 від 18.09.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.11.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявами про передання у власність позивачу земельні ділянки, які фактично знаходяться у його користуванні площею 4.04га та 0.7332 га. На території Красномакської сільської ради. В грудні 2010 року від відповідача отримано відповідь, згідно якої рекомендовано переоформити державний акт на земельну ділянку площею 4.04га. Що ж стосується земельної ділянки площею 0.7332 га, то остання розпорядженням №1619 від 18.09.2010 року частково виділена громадянину - ОСОБА_6. Позивач вважає зазначені дії та розпорядження протиправними у зв’язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалами суду від 07.07.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 28.07.2011 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - ОСОБА_6, Красномакську сільську раду та колишнього голову Красномакської сільської ради – ОСОБА_7.
Під час розгляду справи позовні вимоги були уточнені та остаточно позивача просив суд: визнати протиправною бездіяльність Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим за результатами розгляду заяви позивача від 15.11.2010 року про передання у власність земельних ділянок на території Красномакської сільської ради площею 4.04га та 0.7332 га. для ведення особистого фермерського господарства; зобов’язати відповідача розглянути заяву позивача від 15.11.2010 року про передання у власність земельних ділянок на території Красномакської сільської ради площею 4.04 га та 0.7332 га. для ведення особистого фермерського господарства та прийняти по останньому відповідне розпорядження; визнати протиправним та скасувати розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим №1619 від 18.10.2010 року про передання ОСОБА_6 дозволу на складення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого християнського господарства на території Красномакської сільської ради.
Представники позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що позивачу на його заяви в межах норм діючого законодавства було надано роз’яснення, що він має право переоформити державний акт на постійне користування земельною ділянкою площею 4.04га та отримати земельну ділянку у власність, що в подальшому і було зроблено. Що ж стосується земельної ділянки площею 0.7332 га, то остання в користуванні позивача не перебувала та знаходиться у землях запасу Красномакської сільської ради. 27.09.2010 року громадянин ОСОБА_6 звернувся із відповідними документами та заявою про надання дозволу на складення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого християнського господарства на території Красномакської сільської ради, про що відповідачем в межах компетенції видано відповідне розпорядження.
Третя особа ОСОБА_6 та представник третьої особи - Красномакської сільськьої ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог кожен окремо пояснили, що спірна земельна ділянка площею 0.7332га. у законному користуванні позивача не перебувала, оскільки знаходиться у землях запасу Красномакської сільської ради. Рішенням 19 сесії 5 скликання №141-р від 24.09.2008 року було видано узгодження та клопотання перед відповідачем про надання розпорядження на складення проекту відводу земельної ділянки громадянину ОСОБА_6 за наслідками чого відповідачем в межах компетенції видано оскаржуване розпорядження №1619 від 18.10.2010 року.
Вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 09 квітня 1999 року №586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №586) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Таким чином, Бахчисарайська районна державна адміністрація АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим №1619 від 18.10.2010 року надано дозвіл на складення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення особистого християнського господарства із земель запасу Красномакської сільської ради.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус місцевих державних адміністрацій, їх організація, повноваження та порядок діяльності визначені Конституцією України (ст.ст. 118-119), Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та іншими нормативно-правовими актами України.
Статтею 118 Конституції України встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцеві державні адміністрації, відповідно до статті 119 Конституції України, на відповідній території забезпечують: 1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; 2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян, а також інші повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно статті 3 Закону №586 місцеві державні адміністрації діють на засадах: 1) відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; 2) верховенства права; 3)законності; 4)пріоритетності прав людини; 5) гласності; 6) поєднання державних і місцевих інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №586 до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Статтею 21 вказаного Закон №586 та статтею 17 Земельного кодексу України конкретизовано, які саме повноваження має місцева державна адміністрація стосовно використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля. Серед інших, до них входить також розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Повноваження органів в цій частині розмежовані пунктом 12 розділу X Земельного Кодексу України, в якому вказано, що до розмежування земель державної та комунальної власності відповідні органи виконавчої влади також наділені повноваженням щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) за межами населених пунктів.
Частиною 6 Закону №586 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Як встановлено із матеріалів справи та пояснень представників сторін, громадянин ОСОБА_6 ще в серпні 2008 року звернувся до Красномакської сільської ради із заявою про видачу узгодження та клопотання перед відповідачем про надання спірної земельної ділянки. Рішенням 19 сесії 5 скликання №141-р від 24.09.2008 року Красномакської сільської ради було видано узгодження та клопотання перед відповідачем про надання розпорядження на складення проекту відводу спірної земельної ділянки із земель запасу не переданих у власність та інше користування громадянину ОСОБА_6 Зазначене рішення до теперішнього часу є чинним, як ніким не оскаржене.
Далі, отримавши зазначене рішення, а також підготувавши викопіювання земельної ділянки ОСОБА_6 27.09.2010 року звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на складення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого християнського господарства на території Красномакської сільської ради. За наслідками чого відповідачем в межах компетенції видано оскаржуване розпорядження №1619 від 18.10.2010 року.
Згідно із ч.7 ст.118 Закону №586, рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З вищенаведеного вбачається, що оскаржуване розпорядження прийняте в межах наданих відповідачу повноважень, у відповідності до норм діючого законодавства і в судовому засіданні не встановлені будь-які обґрунтовані підстави для його скасування. З огляду на зазначене в задоволенні вимог позивача про скасування розпорядження відповідача №1619 від 18.10.2010 року суд відмовляє.
Що ж стосується інших позовні вимоги позивача, щодо визнання протиправною бездіяльність Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим за результатами розгляду заяви позивача від 15.11.2010 року про передання у власність земельних ділянок на території Красномакської сільської ради площею 4.04 га та 0.7332 га. для ведення особистого фермерського господарства та прийняти по останньому відповідне розпорядження, суд вважає останні також необґрунтованими та задоволенню не підлягаючими з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 15.11.2010 року голова ФГ «Ластівка-Крим» ОСОБА_8 звернувся до відповідача із заявою про передання у власність позивачу земельні ділянки площею 4.04га. та 0.7332 га., які розташовані на території Красномакської сільської ради.
Згідно із листа відповідача за вих.№02-12/1882 від 15.12.2010 року повідомлено, що оскільки позивач вже має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4.04га (серія І-КМ №003500), у відповідності до діючого Земельного кодексу України він повинен переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди. Що ж стосується земельної ділянки площею 0.7332 га, то останній частково виділено громадянину - ОСОБА_6, у зв’язку із чим не виявляється можливим надання земельних ділянок у власність.
Аналізуючи зазначену відповідь суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.3 ст.38 Закону №586 посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач в межах наданої компетенції та правових норм надав мотивовану відповідь.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи та наданих документів, позивач керуючись зазначеними роз’ясненнями, повторно звернувся до відповідача із заявою від 29.12.2010 року про переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на членів фермерського господарства у власність, на підставі чого прийнято відповідне розпорядження Бахчисарайської РДА від 17.01.2011 року №10 «Про дозвіл на складення технічної документації для передання земельної ділянки у власність..».
Стосовно другої частини відповіді по земельній ділянці площею 0.7332 га., то як встановлено вище, остання також відповідала дійсним обставинам справи і цілком обґрунтовано надана позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено жодними доказами протиправність дій та розпорядження відповідача, у зв’язку із чим в задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 01.11.2011 року.
Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.