КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2980/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання: Снісар Я.В.
представників:
позивача –ОСОБА_1,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Автобусний парк»13527
до відповідача: Територіальної державної інспекції у Кіровоградській області
про скасування Припису №11-01-065/0744-0691 від 23.05.2011 року та Припису №11-01-065/0744-0692 від 23.05.2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Автобусний парк»13527 звернулось до суду з позовом до територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області, в якому просить визнати дії державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області Колпак О.М. протиправними; скасувати припис №11-01-065/0744-0691, припис №11-01-065/0744-0692 від 23.05.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваних приписах встановлено порушення вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці», в зв’язку з чим зобов’язано ПАТ «Автобусний парк»13527 здійснювати нарахування компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
З даним висновком позивач не погоджується, оскільки нарахування заробітної плати проводиться щомісяця в строки обумовлені в колективному договорі товариства, проте виплата заробітної плати проводилась із запізненням.
Це пов’язано з тим, що 80% фінансування товариства проводиться з державного бюджету.
Позивачем зазначено, що ПАТ «Автобусний парк»13527 є основним перевізником, що здійснює пільгові перевезення пасажирів по м. Кіровоград за рахунок субвенції з державного бюджету, розпорядником яких є департамент розвитку торгівлі, транспорту та зв’язку Кіровоградської міської ради.
Відповідно до акту № 22 звіряння розрахунків, заборгованість перед товариством становить 1190154,67 грн., яка офіційно зареєстрована в органах державного казначейства Кіровоградської області.
19.07.2011 року Кіровським районним судом було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ПАТ «Автобусний парк»13572 ОСОБА_3. та винесено попередження посадової особи.
В приписі № 11-01-065/0744-0691 від 23.05.2011 року встановлено порушення вимог ст. 115 КЗпП, щодо виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує16 календарних днів, позивач зазначає, що виплата заробітної плати один раз на місяць проводиться за заявами працівників, а тому їх права не порушуються.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні, в обґрунтування зазначивши, що викладені у приписах порушення законодавства фактично мали місце в роботі позивача і для їх усунення у встановленому порядку вносились приписи №11-01-065/0744-0691, №11-01-065/0744-0692 від 23.05.2011 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
23.05.2011 року територіальною державною інспекцією праці у Кіровоградській області, на підставі виконання службових обов’язків згідно Положення про Держнаглядпраці, за дорученням прокуратури Кіровоградської області проведено первинну перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування публічним акціонерним товариством «Автобусний парк»13527.
Під час проведення перевірки територіальною державною інспекцією праці у Кіровоградській області встановлено порушення позивачем вимог ст.115 Кодексів Законів про працю України, ст. ст. 33, 34, 30 Закону України «Про оплату праці».
За результатами перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування 23.05.2011 року складено припис №11-01-065/0744-0691, припис №11-01-065/0744-0692.
В строк до 23 червня 2011 року ПАТ «Автобусний парк»13527 необхідно було надати письмову інформацію про вжиті заходи щодо виконання вимог приписів, чого позивачем зроблено не було.
1. Щодо скасування Припису № 11-01-065/0744-0691 від 23.05.2011 року.
При проведені перевірки встановлено порушення ст. 115 КЗпП щодо строків виплати заробітної плати. Так, згідно звіту праці 1-ПВ за січень-березень 2011 року /а.с. 62/ станом на 01.04.2011 року на підприємстві заборгованість із виплати заробітної плати складала 173,9 тис. грн. перед 73 працівниками, термін заборгованості лютий 2011 року. Станом на час проведення перевірки (23.05.2011 року) заборгованість перед працівниками була погашена, але залишилась невиплаченою частина поточної заробітної плати за квітень 2011 року в сумі 46,4 тис. грн./а.с. 66/.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Як вбачається з матеріалів справи, що визнавалось представником позивача, в порушення вказаної норми позивачем заробітна плата виплачується нерегулярно, що підтверджується матеріалами справи та перевірки.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що порушення ст.115 КЗпП України відбулося внаслідок виконання ним соціального обов’язку по перевезенню пасажирів, в тому числі і пільгових категорій, до того ж 80% фінансування товариства проводиться з Державного бюджету та відповідно до актів звіряння розрахунків між ПАТ «Автобусний парк»13527 та головним розпорядником коштів в міському автомобільному транспорті існує заборгованість перед товариством /а.с. 41-47/.
Ст. 97 Кодексу законів про працю України, передбачено, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Підсумовуючи вищевикладене оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі проводяться власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці, при цьому своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, як встановлено у судовому засіданні позивачем здійснювались інші платежі та відрахуванні, в порушення вимог зазначеної статті.
В даному випадку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування припису № 11-01-065/0744-0691 від 23.05.2011 року, задоволенню не підлягають.
2. Щодо скасування Припису № 11-01-065/0744-0692 від 23.05.2011 року.
Так, при проведені перевірки встановлено порушення вимог ст.ст. 33,34 Закону України «Про оплату праці»:
- щодо нарахування індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму;
- щодо нарахування компенсації втирати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Так в акті перевірки №11-01-065/0744 від 23.05.2011 року зазначено, що при виплаті заборгованої плати не проводилось нарахування компенсації втрати частини заробітної плати, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про оплату праці». Так, працівникам підприємства в квітні 2011 року була виплачена заробітна плата за лютий 2011 року в сумі 173,9 тис. грн., при цьому їм не нараховано та не виплачено вищевказану компенсацію в розмір 1,4 %.
Також під час перевірки встановлено, що працівникам підприємства не проведено нарахування індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму, відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оплату праці»/а.с. 63-65, 67-69/.
Відповідно до ст. 33, 34 Закону України "Про оплату праці", в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Підсумовуючи вищевикладене, індексація заробітної плати провадиться підприємством, яке виплачує заробітну плату, під час її нарахування, починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив поріг індексації. Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої, якщо є потрібні для цього умови) на один і більше календарних місяців, попри те, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Судом встановлено, що територіальною державною інспекцією у Кіровоградській області на підставі вищевказаного акту перевірки складено:
- протокол № 11-01-065/0600 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП відносно головного бухгалтера ПАТ «Автобусний парк»13527/а.с. 56-58/. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда звільнено ОСОБА_3 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, при цьому суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні даного правопорушення /а.с. 30/;
- протокол № 11-01-065/0599 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП відносно голови правління ПАТ «Автобусний парк»13527/а.с. 59-61/. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. /а.с. 31/.
Судом розцінюється як безпідставне пояснення позивача про відсутність вини посадових осіб товариства, оскільки оскаржуваними приписами не визначається ступінь вини, а лише проводиться констатація факту наявності порушення закону і пропонуються заходи для усунення виявлених порушень.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про транспорт»економічні відносини підприємств транспорту, що виникають у процесі перевезення, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди, рівної та повної відповідальності. Стаття 17 вказаного Закону передбачає, що трудові відносини, соціальний захист і дисципліна працівників транспорту регулюються Кодексом законів про працю України. Таким чином, часткова компенсація витрат на безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян не кореспондується у його право на порушення закону.
Таким чином, позовні вимоги щодо скасування Припису № 11-01-065/0744-0692 від 23.05.2011 року задоволенню не підлягають.
3. Визнання дій державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Кіровоградській області протиправними.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання дій неправомірними задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до повноважень, визначених Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.03 №50 (далі - Положення Держнаглядпраці ), державні інспектори праці здійснюють державний нагляд за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі –роботодавці).
Згідно з п. 4 Положення Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Здійснення державними інспекторами праці перевірок за дорученням керівництва Держнаглядпраці чи ТДІП, наданими за пропозицією органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів; за зверненнями громадян та їх об'єднань є позаплановими заходами, що здійснюються у визначені законодавством строки, оскільки підпунктом "с" ст. 15 Конвенції МОП №81 державним інспекторам праці приписується вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги на недоліки або порушення законодавчих положень і утримуватися від повідомлення роботодавця або його представника про те, що інспекційне відвідання було зроблено у зв'язку з отриманням такої скарги.
Таким чином, посадові особи Держнаглядпраці відповідно до наданих повноважень мають право здійснювати перевірки дотримання законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від організаційно-правових форм здійснення ними господарської діяльності, їх форми власності, та розташованих на території України.
Згідно з п. 1.4 Порядку проведення стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводяться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.03 №72 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.03 за №432/7753, перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що державний інспектор праці Колпак О.М. при проведені перевірки та винесені приписів діяла підставі та у межах наданих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства.
Позивач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях відповідача порушень Кодексу законів про працю України та порушення прав, свобод та інтересів позивача при винесенні приписів Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області № 11-01-065/0744-0691 від 23.05.2011 року та №11-01-065/0744-0692 від 23.05.2011 року, а тому порушення позивачем зазначених у названих приписах норм КЗпП України привели до необхідності визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом