Справа № 22-579ас/06                               головуючий у 1 інстанції: Медяник М.Ю.

Категорія - 27                                                                       доповідач: Чужа Ю.Г.

УХВАЛА

іменем України

14 вересня 2006 року                                                                            м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого Чужі Ю.Г., суддів: Кожух О.А., Куцина М.М., при секретарі Гусар Н.В., з участю представників апеляента ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (далі пенсійний фонд) на постанову Тячівського районного суду від 16 квітня 2006 року, -

встановила:

Пенсійний фонд оскаржив в апеляційному порядку постанову Тячівського районного суду від 16 квітня 2006 року, якою протокол комісії по призначенню пенсій від 25.10.2005 року скасовано і зобов'язано пенсійний фонд нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за період з 15 липня до 31 грудня 2005 року.

В апеляційній скарзі пенсійний фонд, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції.

В суді апеляційної інстанції представники апелянта скаргу підтримали в повному обсязі.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відмова пенсійного фонду у призначенні позивачу пенсії за вислугу років з 15.07.2005 року грунтується на тому, що на момент розгляду заяви позивача існувала заборгованість страхувальника (солерудника) перед пенсійним фондом зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З такими доводами відповідача погодитися неможна, оскільки належними доказами, зокрема, довідкою Солотвинського солерудника від 16 березня 2006 року, актом перевірки солеруднику від 12 жовтня 2005 року з додатками до нього та матеріалами, оглянутої судом першої інстанції, пенсійної справи №160042 встановлено, що на момент звернення позивача до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за вислугу років у нього перед пенсійним фондом ніякої заборгованості по сплаті страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування не було (а.с.4, 16-22, 26).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон та дотримався процедури розгляду справи. Суд дійшов вірного висновку про неправомірність відмови пенсійного фонду у призначенні позивачу пенсії за вислугу років з 15.07.2005 року і обґрунтовано зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років за період з 15 липня по 31 грудня 2005 року. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160,198,200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду від 16 квітня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.