Справа № 1-511/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"13" жовтня 2011 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                     Просалової О.М.,

при секретарі                              Линичук Ю.П.,

за участю прокурора                     Василенкова Б.М.,

захисника                              ОСОБА_1,

представника

цивільного позивача            ОСОБА_2

представника потерпілої     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Угринів Підгаєцького району Тернопільської області, є громадянином України, має середню технічну освіту, не працює, проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимий

–за ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 24 січня 2011 року близько 7 години 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «БМВ-525», транзитний номерний знак НОМЕР_2 та рухаючись по проїзній  частині Харківського шосе в крайній лівій смузі руху зі сторони вул. Привокзальної в напрямку вул. Російської з перевищенням допустимої швидкості руху, а саме зі швидкістю 73-74 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, в порушення  п.п. 1.5, 2.3, 12.4 «б»та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, не переконався у відсутності пішохода на ньому, не зменшив швидкості свого автомобіля, не зупинився перед пішохідним переходом та не дав дорогу пішоходу –потерпілій ОСОБА_5, внаслідок чого скоїв на неї наїзд.

В результаті порушення ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, згідно висновку експерта № 425/Е від 23 березня 2011 року (а.с. 103 –108) потерпілій ОСОБА_5 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, а саме: закрита травма живота у вигляді розриву нижнього полюса селезінки, неповних розривів з перифокальними гематомами брижі здухвинної кістки на 1 м, 0,5 м., 0,3 м проксимальніше ілеоцикального кута, розриву висхідної частини ободової кишки до слизового шару, крововилиу в черевну порожнину (до 150,0 мл крові); закрита травма тазу у вигляді перелому лонної та сідничної кісток з 2 сторін зі зміщенням уламків, перелому крила лівої здухвинної кістки, тазово-заочеревинної висхідної гематоми, що переходить на стінку сечового міхура та брижу сигмоподібної кишки.

Також потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: закритий перелом між виросткового підвищення правої великогомілкової кістки з саднами в ділянці правого колінного суглобу та гомілки та легкі тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійної рани задньо-тім?яної ділянки, саден голови.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за обставин, викладених вище визнав повністю та суду пояснив, що 24 січня 2011 року близько 7 годин 10 хвилин він рухався на автомобілі «БМВ 525»по вул. Харківське шосе від вул. Привокзальної в м. Києві в напрямку м. Бориспіль у крайній лівій смузі зі швидкістю близько 70 км/год. Дана ділянка дороги добре не освітлювалася, знаків не було видно і тому він коли під’їжджав до пішохідного переходу не помітив потерпілу ОСОБА_5 і скоїв на неї наїзд. Також пояснив, що зустрічні автомобілі засліпили його своїми фарами. Коли скоїв наїзд на потерпілу одразу викликав швидку допомогу. Визнає, що порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на потерпілу. Також підсудний фактично визнав цивільний позов, пояснив, що неодноразово допомагав матеріально потерпілій, просив у неї вибачення. Разом з тим  вважає, що розмір завданої моральної шкоди має бути меншим.

Представник потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що потерпілою у справі є її матір, яка перебуває зараз у дуже важкому стані,  не може самостійно ходити, їй постійно потрібна психологічна допомога, оскільки вона часто плаче та говорить, що не хоче жити. Підтвердила, що підсудний надавав їм допомогу. Також пояснила, що вона понесла витрати, оскільки щоб доглядати за матір’ю змушена була взяти відпустку без збереження заробітної плати на 15 днів та перевестись на пів ставки. Розмір втраченого заробітку за 15 днів складає 464 гривні 63 копійки, в зв’язку з тим, що перевелась на пів ставки, її заробітна плата зменшилася вдвічі, таким чином розмір втраченого заробітку складає 1 393 гривні 88 копійок. Просить задовольнити цивільний позов та стягнути на її користь з ОСОБА_4 1 858 гривень 50 копійок завданої матеріальної шкоди.

Представник цивільного позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснив, що в зв’язку з лікуванням потерпіла ОСОБА_5 понесла витрати, в зв’язку з чим їй завдана матеріальна шкода на суму 44 762 гривні 60 копійок та моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, які вона зазнала у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень, сума якої 276 480 гривень. Зазначив, що розрахунок розміру компенсації за завдану ОСОБА_5 моральну шкоди робився відповідно до методики та формули ОСОБА_6 (D=d*fv*i*c*(1–fs). Також просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 1 858 гривень 50 копійок.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 24 січня 2011 року близько 7 години він рухався на автомобілі «Рено-Меган», державний номерний знак НОМЕР_1 по Харківському шосе зі сторони вул. Російської в напрямку пл. Ленінградської в м. Києві і коли під’їжджав до нерегульованого пішохідного переходу бачив, як по ньому рухався пішохід в темпі швидкої ходи. В цей час в зустрічних смугах рухалися автомобілі, але до пішохідного переходу вони не доїхали. Коли потерпіла пройшла дві смуги руху і стала на третю смугу, він почав пригальмовувати, щоб її пропустити, оскільки вона вже майже дійшла до подвійної осьової смуги. В цю мить зненацька він побачив, як в крайній лівій смузі в зустрічному для нього напрямку на великій швидкості на випередження інших автомобілів, рухався автомобіль «БМВ», який здійснив наїзд на потерпілу. Він зупинився і разом з водієм автомобіля БМВ викликали швидку та ГАЇ.

Дані показання свідка повністю узгоджуються з тими, які він надавав на досудовому слідства та під час проведення відтворення обстановки і обставин події (а.с.а.с. 48-50, 51-55).

Крім зазначених доказів, вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується також:

–показаннями потерпілої ОСОБА_5, які містяться у протоколі її допиту від 15 лютого 2011 року про те, що вона майже кожен день ходить цим маршрутом на роботу через пішохідний перехід. Ніколи не порушує правил дорожнього руху, завжди рухається по зебрі. Про обставини, які трапилися 24 січня 2011 року вона майже нічого пояснити не може, оскільки за станом здоров’я нічого не пам’ятає. Пояснила, що коли до неї приходив ОСОБА_4 то сказав їй, що скоїв на неї наїзд на пішохідному переході (а.с. 42-44);

–даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 425/Е від 23 березня 2011 року, згідно якого потерпілій ОСОБА_5 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, а саме: закрита травма живота у вигляді розриву нижнього полюса селезінки, неповних розривів з перифокальними гематомами брижі здухвинної кістки на 1 м, 0,5 м, 0,3 м проксимальніше ілеоцикального кута, розриву висхідної частини ободової кишки до слизового шару, крововилиу в черевну порожнину (до 150,0 мл крові); закрита травма тазу у вигляді перелому лонної та сідничної кісток з 2 сторін зі зміщенням уламків, перелому крила лівої здухвинної кістки, тазово-заочеревинної висхідної гематоми, що переходить на стінку сечового міхура та брижу сигмоподібної кишки.

Також потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: закритий перелом між виросткового підвищення правої великогомілкової кістки з саднами в ділянці правого колінного суглобу та гомілки та легкі тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійної рани задньо-тім?яної ділянки, саден голови (а.с. 102-108);

–даними, що містяться у висновку автотехнічної експертизи  №76а від 18 лютого 2011 року, згідно яких дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «БМВ-525»ОСОБА_4, який мав технічну можливість виконати вимоги п. 18.1 ПДР України, тим самим запобігти наїзду на пішохода та в діях якого з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.4, 18.1 ПДР України (а.с. 89-97);

–даними, що містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фото таблиці до протоколу від 24 січня 2011 р. в яких зафіксована обстановка ДТП (а.с. 8-19).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_4, як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху,  внаслідок яких потерпілій ОСОБА_5 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_4, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування потерпілій матеріальної шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом’якшують підсудному покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані, що характеризують особу підсудного, те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, його відношення до вчиненого, поведінку після вчинення злочину, думку представника потерпілої, яка просила позбавити ОСОБА_4 права керування транспортними засобами, суд вважає правильним обрати йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв встановленню істини у справі, добровільно частково відшкодував завдані потерпілій збитки (а.с.126-129), ту обставину, що підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, а також приймаючи до уваги відношення підсудного до вчиненого, суд вважає можливим його перевиховання і виправлення без ізоляції від суспільства, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 та представником потерпілої ОСОБА_3 суд виходить з того, що в результаті отримання потерпілою тяжких тілесних ушкоджень їй була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у витратах на лікування, купівлі ліків, яка згідно наданих доказів (а.с. 185-219, 246) становить 44 762 гривні 60 копійок.

Також суд вважає, що заподіяна матеріальна шкода і представнику потерпілої ОСОБА_3, розмір якої становить1 858 гривень 50 копійок, оскільки ОСОБА_3 в зв’язку з необхідністю наглядати за матір’ю, яка потребує сторонньої допомоги, змушена була взяти відпустку без збереження заробітної плати.

Також суд вважає, що потерпілій ОСОБА_5 діями підсудного ОСОБА_4 заподіяна моральна шкода, яка виразилась у тяжких душевних та психічних стражданнях, погіршенні стану здоров’я, порушенні звичного життя. При цьому суд враховує, що немайнові втрати, які зазнала потерпіла ОСОБА_5 досі тривають. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує вимоги розумності та справедливості і вважає правильним визначити розмір моральної шкоди у 180 000 гривень.

В зв’язку з наведеним вище цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та її представника –ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Судові витрати суд вважає необхідним покласти на підсудного ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та представника потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 44 762 гривні 60 копійок матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_3 –1 858 гривень 50 копійок матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 180 000 гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення автотехнічної експертизи № 76ат на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (код 25575285 банк ГУДКУ у Київській області МФО 821018 р/р 31253272210699, призначення платежу –11511 послуги експерта, у розмірі 1 215 гривень 65 копійок (одна тисяча двісті п’ятнадцять гривень 65 копійок.

Речові докази –автомобіль «БМВ-525»транзитний номерний знак НОМЕР_2 залишити ОСОБА_4 (а.с. 13, 26).

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя